Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”.

2. Яка роль біологічного фактора у формуванні особистості?

3. В чому полягає специфіка макросоціологічного підходу до розкриття проблеми особистості?

4. В чому полягає специфіка мікросоціологічного підходу до розкриття проблеми особистості?

5. Що таке соціальна роль і соціальний статус?

6. Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану Р. Дарендорфом.

7. Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану Д. Рісменом.

8. Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану А. Маслоу.

9. Дайте визначення поняття соціалізація.

10. Охарактеризуйте агентів соціалізації.

11. Охарактеризуйте агентів соціалізації.

12. Охарактеризуйте інститути соціалізації.

13. Охарактеризуйте етапи соціалізації.

14. Чим відрізняється соціалізація від ресоціалізації?

15. Охарактеризуйте функцію соціального контролю

16. Чим відрізняються формальний і неформальний соціальний контроль?

17. Які ви знаєте форми соціального контролю?

18. Чим відрізняється делінквентна і девіантна поведінка?

Факультет, на якому читається дисципліна	На всіх факультетах
Спеціальність	На всіх спеціальностях
Спеціалізація	На всіх спеціалізаціях
Курс	1, 3
Кафедра	Кафедра історії і політології
Викладачі, що читають дисципліну	Кухар В. М., Сова А.О.
Назва дисципліни	Соціологія
Тема	СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ
Вид матеріалів:	Конспект лекцій
Назва файлу	Sociologia 7

Лекція 7

Соціологія культури

План

1. Культура як соціологічна категорія.

2. Основні структурні елементи культури.

3. Культурна розмаїтість.

4. Форми культури.

5. Соціальні функції культури.

Культура як соціологічна категорія.

“Коли я чую слово “цивілізація” – згадую місто, при слові “культура” – згадую про село”, - сказав один відомий письменник. Він мав на увазі етимологію, тобто походження цих відомих кожному слів. Cлово “цивілізація” походить від латинського слова “civis“, що означає “громадянин”, “горожанин” (були такі часи, колиі два останніх слова були синонімами), а слово “культура” походить від старолатинського кореня “соlere”, що означає вирощувати, обробляти землю. Поступово воно розширювало своє значення і вже власне слово “культура” починає означати виховання, розвиток, освіту.

Існує багато дефініцій культури. В широкому розумінні культура – це те, що створене людиною над власне природою. Культура – це система вартостей, уявлень про життя і кодів поведінки, спільних для людей, пов’язаних певним способом життя.

Культура є складним динамічним утворенням, яке має винятково соціальну природу. Більшість соціологів сходяться на тому, що люди не мають інстинктів Інстинкт – складна модель поведінки, детермінована генетично. Наприклад, відліт птахів у вирій, або будівництво бджолами складних сот, птахами гнізд чи мурахами мурашників на перший погляд можуть здатися плодомскладної соціальної діяльності. Але т. зв. соціальне життя деяких видів тварин і комах грунтується не на соціальному навчанні, а на інстинкті. Так, усі мурашники, збудовані одним видом мурах, однакові, в той час як людські житла різноманітні. Люди також мають багато біологічно заданих потреб: в їжі, питті, продовженні роду і т. ін. Ці потреби змушують шукати найкращі способи їх задоволення. В процесі задоволення потреб людина творить культуру, яка допомагає їй добиватися виконання своїх бажань і здійснювати спільну діяльність. Людина творить культуру, тому що вона, на відміну від тварин, здатна навчати і навчатися шляхом взаємодії з іншими людьми. Шимпанзе можно навчити досягати банан за допомогою доволі складних дій, але не передавати цю думку іншим особинам. Тварина живе лише інстинктами івласним досвідом, а людина "стоїть на плечах своїх предків" і вирішує свої проблемизастосовуючи сукупну мудрість багатьох поколінь.

Способи, якими люди задовільняють свої потреби є дуже відмінними в різних культурах або навіть в рамках однієї з них.

Культурні вартості формуються на підставі відбору певних типів поведінки і досвіду людей. Кожне суспільство зробило власний відбір культурних вартостей. (мова, продукти харчування, світоглядні норми, правила дорожнього руху, наркотики, сексуальні зносини і т. ін.).

Зв’язок між культурою і людьми носить взаємний характер. Хоча люди вигадують культуру, саме культура творить людей, перетворює із тварини в людину Наприклад, широко відомі випадки, коли людських дітей виховували звірі (т. зв. “феральні люди”). Коли їх знайшли, виявилося, що ці “мауглі” не вміли ні мислити, ні говорити, ні засвоїти найелементарніші навички людської поведінки.

Культура формує особистість людини. Вона одночасно обмежує людську свободу і сприяє людській свободі.

На репресивності культури наголошував З. Фрейд. Право – винахід культури – забороняє людям певні способи поведінки (наприклад, ходити голим по вулиці), а інших способів поведінки від них вимагає (наприклад, платити за проїзд в громадському транспорті).

Разом з тим культура визволяє людину: а) від запрограмованого заздалегідь, інстинктивного стилю поведінки. Людина може вибирати який будинок їй будувати і чи будувати його взагалі, на відміну від синиці чи бджоли; б) від необхідності заново робити відкриття як жити у цьому світі, напр., завдяки культурі людтна не мусить вигадувати заново мову, винаходити як потрібно здобувати вогонь, їжу і т. ін.