Додаткова література:

1. Беляев Е.А. Арабы, ислам и арабский халифат в раннее средневековье. – М., 1965.

2. Васильев Л.С. Китай. У истоков политической культуры: Жоу-гун // Азия и Африка сегодня. – 1983. – №12.

3. Васильев Л.С. История Востока: В 2‑х томах. – Т. 1–2. – М., 1989.

4. Галанза П. Феодальное государство и право. – М., 1961.

5. Феодальний суд. Феодалізм і держава // Себайн Д., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997. – С. 196-217.

6. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – М.: Высш. шк., 1983. – 656 с.

7. Черниловский З. История феодального государства и права. – М., 1959.

Семінарське заняття №4. Буржуазне право в Європі

(2 год.)

ПЛАН:

1. Виникнення, становлення та розвиток буржуазного права.

2. Англосаксонська система буржуазного права.

3. Континентальна система буржуазного права.

4. Буржуазне законодавство про працю.

Готуючи відповідь на перше питання семінарського заняття студенти повинні дати відповідь на такі питання: якими були передумови виникнення буржуазного права; у чому полягали його відмінності від права попередньої епохи; де слід шукати його витоки; які його основоположні принципи, характерні ознаки, тенденції розвитку?

Оскільки в розглядуваний період відбувається остаточне оформлення двох найбільш розповсюджених правових систем сучасності, наступні два питання присвячено їх становленню та розвиткові.

Розглядаючи друге питання, необхідно, перш за все, зупинитися на характеристиці джерел права (ця проблема передбачає історичну ретроспективу, визначення витоків прецеденту як джерела права, розгляду ролі в цьому процесі практики роз’їзних судів тощо). Потрібно визначити прийнятий для того часу розподіл права на галузі. Необхідно приділити час характеристиці загального права та права справедливості, їх відмінностей, створенню в Англії єдиної правової системи. Яким чином англосаксонська правова система стала найпоширенішою в світі? Подальший розгляд цього питання передбачає визначення основ правового регулювання та його еволюції в сфері цивільного, торгівельного, шлюбно-сімейного, кримінального права тощо.

Розглядаючи третє питання семінарського заняття, необхідно, перш за все, визначити відмінності романо-германської правової сім’ї від англосаксонської (зокрема, за складом джерел права, історичними витоками, іншими ознаками). Розгляд цього питання повинен базуватися, здебільшого, на вивченні права двох країн – Франції та Німеччини. Необхідно проаналізувати кодифікаційні процеси в названих державах. Особливу увагу потрібно приділити законодавству в сфері цивільного, торгівельного сімейного та кримінального права, але слід зважати й на інші. Спробуйте порівняти правове регулювання одних і тих же відносин у Франції та Німеччині, у країнах різних правових сімей.

Останнє питання семінару присвячене розвиткові буржуазного законодавства про працю. Необхідно визначити, довкола яких проблем розгорталася боротьба робітників за свої права до початку ХХ століття. Потрібно простежити закріплення основних прав робітників у законодавстві різних держав (8‑годинний робочий день, обмеження праці жінок, дітей, право на профспілки, страйки тощо).

Джерела: