Графік 3. Темпи економічного зростання і частка експорту у ввп

Джерела: Державний комітет статистики України, власні оцінки

Хоча за міжнародними стандарта­ми темпи зростання ВВП за останні роки в Україні були доволі високими (в середньому 7.0% за 2001-2008 ро­ки), основним двигуном розвитку був саме сектор товарів, що не торгують­ся, внаслідок чого частка експорту у ВВП знизилася з 55.5% у 2001 році до 47.2% у 2008 році (див. графік 3). Крім того, зростання внутрішнього спожи­вання не супроводжувалося переорі­єнтацією власного виробництва на імпортозаміщуючі товари (відношен­ня імпорту до ВВП за цей же період збільшилося з 53.8% до 55.1%). Отже, незважаючи на те, що високі темпи зростання ВВП давали змогу не до­пускати надмірного погіршення по­казників зовнішньої стійкості, в структурі економіки зростала частка внутрішнього споживання.

У результаті різке падіння зовніш­нього попиту і, відповідно, україн­ського експорту наприкінці 2008 року спричинило різке падіння у 2009 році ВВП (на 15.1%) та суттєво погіршило очікування інвесторів щодо можли­вості українських позичальників об­слуговувати свої зовнішні борги. Одна з головних причин останнього — зна­чне погіршення показників зовніш­ньої стійкості (суттєво зросли показ­ники відношення зовнішнього боргу до ВВП, а також відношення чистих зовнішніх зобов'язань до ВВП).

Різниця між інвестиціями та заощадженнями

Якщо дефіцит ПР є результатом під­вищення норм інвестування, то можна очікувати прискорення темпів еконо­мічного зростання в майбутньому, що підвищить платоспроможність країни. І навпаки: якщо дефіцит пов'язаний із постійним зниженням норми заоща­джень, це означає, що зовнішня плато­спроможність країни погіршиться.

В Україні зростання дефіциту ПР пов'язане як із підвищенням норм ін­вестування, так і зі зниженням норм заощаджень (див. графік 4). Однак різ­ке розширення дефіциту ПР у 2008 ро­ці зумовлене насамперед різким ско­роченням норми заощадження — до 20.6% порівняно з 24.0% у 2007 році і 30.1 % у 2004 році. Тобто економіка за­надто багато споживала і мало заоща­джувала для фінансування майбутньо­го розвитку, що й стало одним із чин­ників суттєвого збільшення зовніш­ньої вразливості.

Хоча норма заощадження протя­гом 2009 року продовжувала істотно скорочуватися — до 15.5% від націо­нального доходу, відсутність зовніш­нього фінансування зумовила ще різкіше падіння норми інвестування — до 17.1%, що значно нижче, ніж було навіть на початку 2000-х років.

Відкритість і структура торгівлі

Показник відкритості економіки, котрий розраховується як розмір експортного сектору в структурі ВВП, — один із визначальних факто­рів стійкості. Адже виробництво то­варів, що торгуються, є потужним джерелом припливу валюти для об­слуговування зовнішнього боргу.

Однак відкрита економіка чутли­віша до різких змін зовнішніх обста­вин, що може негативно впливати на зовнішню стійкість. Стратегія ди­версифікації експорту і його перео­рієнтація з сировинного[За високої питомої ваги сировинних товарів у загальному експорті країна є доволі вразливою до зовнішніх шоків, оскільки ціни на ці товари с більш волатильними, ніж ціни на готові товари] на високотехнологічний може допомогти зні­велювати цей вплив.

Хоча експортна орієнтованість економіки України за світовими стандар­тами є достатньо високою (45—55% від ВВП), протягом останніх десяти років структура експорту майже не змінила­ся — дотепер Україна експортує пере­важно сировинні товари, значною частиною яких є продукція чорної ме­талургії (див. графік 5). Це зумовлює високу залежність економічного зрос­тання від зовнішньої кон'юнктури. Саме падіння зовнішнього попиту і цін на чорні метали восени 2008 року стало каталізатором впливу глобальної фінансово-економічної кризи на еко­номіку України [ 11].

Джерела: оцінки фахівців НБУ, власні оцінки.