Графік 1 Сальдо рахунку поточних операцій (кумулятивно за останні чотири квартали) концепція зовнішньої стійкості й визначення прийнятного рівня дефіциту поточного рахунку

Концепція зовнішньої стійкос­ті потребує окремого пояснення. Відповідно до праці Мілезі-Ферретті і Разіна (1996 р.) мають бути від­окремлені три різні, але взаємопов'язані поняття: платоспроможність економі­ки, прийнятність дефіциту ПР і надмір­ність дефіциту ПР, що фактично базу­ються на збільшенні обмежень.

Економіка вважається платоспро­можною, якщо приведена вартість майбутніх торгових профіцитів до­рівнює поточній зовнішній заборго­ваності. Таке визначення доволі складне для практичного викорис­тання, оскільки засноване на май­бутніх рішеннях з макроекономічної політики без накладання на них жод­них "структурних обмежень".

Друге, дещо вужче визначення стій­кості полягає в тому, що поточний стан політики є "стійким", якщо за інших незмінних умов не призводить до про­блем із платоспроможністю (тобто до надмірного накопичення зовнішніх зобов'язань). Інакше кажучи: ПР є прийнятним, якщо продовження роз­витку економіки не потребуватиме різ­ких змін в політиці і не призводитиме до кризи П Б. Різкі зміни в політиці або кризи ПБ можуть бути викликані вну­трішніми чи зовнішніми шоками, що зумовлюють зміни в настроях інвесто­рів і розвороти потоків капіталу. Зви­чайно, такі визначення стійкості чи прийнятності дефіциту П Р також зале­жать і від імовірності реалізації нега­тивних зовнішніх сценаріїв, і від враз­ливості економіки до зовнішніх шоків.

Джерело: НБУ.

Поняття "надмірний" дефіцит ПР базується на відхиленні від "оптималь­ного рівня", який може бути розрахо­ваний на основі окремих жорстких припущень. Наприклад, таких, як по­вна мобільність капіталу й ефективні ринки в рамках економічних моделей. Оцінка надмірності дефіциту ПР часто базується на встановленні певного "бенчмарк"-рівня на основі середньо-і довгострокових визначальних факто­рів балансу "заощадження-інвестиції" (див., наприклад, працю [4] та інші).

Мілезі-Ферретті та Разін (1996 р.) зазначають, що проста міра зовніш­ньої стійкості, яка базується лише на забезпеченні платоспроможності кра­їни, не завжди є досконалою, оскільки не відображає бажання країни продо­вжувати платити за своїми боргами та прагнення іноземних інвесторів нада­вати позики. Тому вони запропонува­ли низку індикаторів зовнішньої стій­кості, які розглянемо в наступному розділі.

Фактори, що визначають стійкість поточного рахунку Темпи економічного зростання

Вищі темпи економічного зростан­ня дають змогу підтримувати дефіцит ПР, не погіршуючи показник зовніш­ньої заборгованості щодо ВВП. Однак дуже важливою є галузева структура цього зростання: якщо його локомо­тивом є експортний сектор, то це на­дає країні більше можливостей для погашення зовнішньої заборгованос­ті. Якщо збільшення ВВП зумовлене зростанням у секторі виробництва то­варів, що торгуються, і тісно пов'язане з дефіцитом торгового балансу, враз­ливість від зовнішніх факторів поси­люється.

Джерела: НБУ, сайти центральних банків, IFS, власні оцінки.