
- •2.3 Розвиток основних понять програмування 53
- •1. Формалізація простої мови програмування
- •1.1 Неформальний опис простої мови програмування
- •1.2 Формальний опис синтаксису мови sipl
- •Малюнок 1.1. Дерево синтаксичного виводу програми gcd
- •1.3 Формальний опис семантики мови sipl
- •Малюнок 1.3. Алгебра даних мови sipl
- •1.3.2 Функції
- •1.3.3 Композиції
- •1.3.4 Програмні алгебри
- •Малюнок 1.4. Алгебра функцій (програмна алгебра)
- •1.3.5 Визначення семантичних термів
- •1.3.6 Побудова семантичного терму програми
- •1.3.7 Обчислення значень семантичних термів
- •1.3.8 Загальна схема формалізації мови sipl
- •Малюнок 1.5 Схема визначення композиційної семантики
- •1.4 Властивості програмної алгебри
- •2. Розвиток основних понять програмування
- •2.1 Аналіз словникових визначень поняття програми
- •2.2 Розвиток поняття програми з гносеологічної точки зору
- •2.3 Розвиток основних понять програмування
- •2.3.1 Початкова тріада понять програмування
- •Малюнок 2.2. Сфера інформатизації як особлива сфера суспільства
- •Малюнок 2.3. Тріада цільового призначення програм
- •2.3.2 Тріада прагматичності програм
- •Малюнок 2.4. Тріада прагматичності програм
- •2.3.3 Тріада основних понять програмування
- •Малюнок 2.5. Тріада основних понять програмування
- •2.3.4 Пентада основних понять програмування
- •Малюнок 2.6. Пентада основних понять програмування
- •2.4 Розвиток основних програмних понять
- •2.4.1 Тріада основних програмних понять
- •Малюнок 2.7. Програма як діалектичне заперечення проблеми
- •2.4.2 Пентада основних програмних понять
- •2.5 Сутнісні та семіотичні аспекти програм
- •2.6 Програми і мови
- •2.7 Пентада програмних понять процесного типу
- •3. Формалізація програмних понять
- •3.1 Теоретико-функціональна формалізація
- •3.2 Класи функцій
- •3.3 Програмні системи
- •3.4 Рівні конкретизації програмних систем
- •4. Синтактика: формальні мови та граматики
- •4.1 Розвиток понять формальної мови та породжучої граматики
- •4.2 Визначення основних понять формальних мов
- •4.3 Операції над формальними мовами
- •4.3 Породжуючі граматики
- •4.5 Ієрархія граматик Хомського
- •4.6 Автоматні формалізми сприйняття мов
- •4.6.1 Машини Тьюрінга
- •4.6.2 Еквівалентність машин Тьюрінга та породжуючих граматик
- •4.6.3 Лінійно-обмежені автомати
- •4.6.4 Магазинні автомати
- •4.6.5 Скінченні автомати
- •4.7 Методи подання синтаксису мов програмування
- •4.7.1 Нормальні форми Бекуса–Наура
- •4.7.2 Модифіковані нормальні форми Бекуса–Наура
- •4.7.3 Синтаксичні діаграми
- •4.8 Властивості контекстно-вільних граматик
- •4.8.1 Видалення несуттєвих символів
- •4.8.2 Видалення -правил
- •4.8.3 Нормальна форма Хомського
- •4.8.4 Нормальна форма Грейбах
- •4.8.5 Рекурсивні нетермінали
- •4.9 Властивості контекстно-вільних мов
- •4.10 Операції над формальними мовами
- •4.11 Дерева виводу
- •4.12 Однозначні та неоднозначні граматики
- •4.13 Розв’язні та нерозв’язні проблеми кв-граматик та мов
- •4.14 Рівняння в алгебрах формальних мов
- •5. Теорія рекурсії (теорія найменшої нерухомої точки)
- •5.1 Рекурсивні визначення та рекурсивні рівняння
- •5.2 Частково впорядковані множини, границі ланцюгів та -області
- •5.3 Неперервні відображення
- •5.4 Теореми про нерухомі точки
- •5.5 Конструювання похідних -областей
- •5.6 Властивості оператора найменшої нерухомої точки
- •5.7 Застосування теорії ннт
- •5.7.1 Уточнення синтаксису мов програмування
- •5.7.2 Семантика мов програмування
- •5.7.3 Рекурсивні розширення мови sipl
-
4.7 Методи подання синтаксису мов програмування
Граматики типу 2 (контекстно-вільні граматики) відіграють велику роль у формалізації мов програмування. Справа в тому, що вони задають чітке подання деякого синтаксичного поняття як структури, що склається з певних частин. Ті частини, у свою чергу, мають частини і так далі. Тобто конктекстно-вільні граматики подають ієрархічну організацію синтаксичного поняття. Це відповідає і композиційній структурі програм. Саме тому вивченню цього класу граматик буде приділено більшу увагу. Щоб продемонструвати зв’язок з мовами програмування більш чітко, розглянемо методи подання синтаксису мов програмування. Найбільш відомим методом є нормальні форми Бекуса–Наура (БНФ). Цей формалізм (метамова) широко використовується як при поданні синтаксису мов програмування, так і при вивченні природних мов.
4.7.1 Нормальні форми Бекуса–Наура
Ці форми були запропоновані Дж. Бекусом та П. Науром для опису синтаксису мови програмування АЛГОЛ-60. Основним призначенням форм Бекуса та Наура було подання у компактному вигляді строго формальних правил написання основних конструкцій мов програмування.
Приблизно в той самий час Ноам Хомський (1959) ввів аналогічну форму – контексно-вільну граматику – для визначення синтаксису природної мови.
БНФ складається зі скінченої множини правил, що в сукупності і визначають формальну мову (зокрема, синтаксис мов програмування).
Одним із класів об’єктів, що використовуються в БНФ, є символи описуваної мови. Другим класом об’єктів БНФ виступають конструкції описуваної мови, значеннями яких є ланцюжки основних символів. Такі конструкції задаються метазмінними, що для кращої мнемоніки записуються як певні ланцюжкі у кутових дужках. Викликано це тим, що для опису синтаксису мов програмування використовують велику кількість нетермінальних символів, тому для наочності їх подають як комбінації слів природної мови, що поміщені в кутові дужки. Ліву частину правил відділяють від правої частини знаком ::=, крім того, правила з однаковою лівою частину записуються як одне правило, при цьому праві частини (альтернативи) розділяються вертикальною рискою |.
Приклад 4.16 Синтаксис операторів мови SIPL задається наступною БНФ:
<оператор> ::=
|
<змінна>:=<вираз> | <оператор> ; <оператор>| if <умова> then <оператор> else <оператор> | while <умова> do <оператор> | begin <оператор> end | skip |
За кожною БНФ легко побудувати конктекстно-вільну граматику, співставляючи правилу БНФ виду A::=1 | 2 | … n сукупність правил граматики A→1, A→2, … A→n.
4.7.2 Модифіковані нормальні форми Бекуса–Наура
Для отримання більш наочних та компактних описів синтаксису застосовують модифіковані БНФ. Найчастіше передбачається введення спеціальних позначень для ітерації та альтернативи.
Наприклад, список якихось елементів задається БНФ
<список>::=<елемент><список>|
В модифікованій БНФ можна записати
<список>::={<елемент>}*
Така форма передбачає введення операції, яка називається ітерацією і позначається парою фігурних дужок із зірочкою.
Якщо певна частина синтаксичної конструкції може бути пропущена, то в модифікованих БНФ її видяляють квадратними дужками. Наприклад, замість правила БНФ
<оператор> ::=
if <умова> then <оператор> else <оператор> | if <умова> then <оператор>
можна вжити наступне правило модифікованої БНФ:
<оператор> ::= if <умова> then <оператор> [ else <оператор>].
Зрозуміло, що для модифікованих БНФ вживати дужки “ { “, “ } ”, “ [ “ та “ ] ”, а також “ * ” у якості символів мови не слід, тому що вони виступають як метасимволи формалізму модифікованих БНФ. При необхідності вживання цих дужок і зірочки для них використовують спеціальні позначення.