2.3.1 Початкова тріада понять програмування

При пізнанні сутності програм та програмування ми повинні в першу виходити з єдності трьох визначень їх понять: одиничності, особливості та всезагальності. Цим категоріям відповідають такі моменти розгляду досліджуваного предмету, як елемент, частина та ціле. Зрозуміло, що сфера програмування належить до такої цілісності, як людство (суспільство). Але це занадто багата цілісність. Вона містить такі особливості, як сфери освіти, охорони здоров’я, оборони та таке інше. Серед цих особливих сфер є і сфера діяльності, яка пов’язана з програмами та програмуванням. Назвемо цю сферу сферою інформатизації (це занадто широко, але і більш вузький термін важко вказати). Тому згідно принципу програмологічної проекції будемо як всезагальне для теорії програмування брати цю сферу (малюнок 2.2).

Малюнок 2.2. Сфера інформатизації як особлива сфера суспільства

В цій сфері найважливішим чинником (частиною всезагального) буде поняття користувача (його елементами будуть конкретні користувачі). Саме це поняття – користувача (пригадаймо вислів старогрецького філософа Протагора «Людина є мірило всіх речей») – і є початковим пунктом розвитку. А що можна назвати діалектичним запереченням людини (і користувача)? Людині (як і користувачу) протистоїть зовнішній світ, той світ, в якому людина існує, який вона сприймає перш за все як сукупність проблем, що потребують розв'язку. Тому можна вважати, що діалектичним запереченням поняття користувача є поняття проблеми. Згідно тріади розвитку наступний крок приведе до поняття, яке є синтезом понять користувача і проблема, яке може також розглядатися як розвиток користувача. Це – розв'язок проблеми. Цей розв'язок, враховуючи принцип програмологічної проекції, слід конкретизувати стосовно області програмування. В цій області розв'язком вважається програма (яка повинна допомогти користувачу розв'язати його проблему). (Точніше кажучи, нас цікавить програмний розв'язок. Цей розв'язок з’являється саме як програма, як план. Тут можна навести слова К.Маркса про те, що найгірший архітектор відрізняється від бджоли тим, що попередньо має ідеальний образ, план. Таким чином, отримали першу тріаду основних понять програмування (малюнок 2.3). Тут користувач – теза, проблема – антитеза, програма – синтез.

Ця тріада вперше вводить термін "програма", і саме ця тріада задає умови існування і ціль (мету) програм. Тому цю тріаду доцільно назвати тріадою цільового призначення програм. Ціль програм полягає у тому, що вони є засобами розв'язку певних проблем користувача.

В цій тріаді розвитку можна також говорити про аналогії між введеними поняттями та такими категоріями гносеології як «суб'єкт–мета–засіб». Іншими словами, можна говорити про те, що поняття користувача, проблеми та програми є програмологічними проекціями відповідно категорій суб’єкта, мети та засобу.

Малюнок 2.3. Тріада цільового призначення програм

Відзначимо, що введенням понять користувача, проблеми та програми не вичерпується розвиток понять програмування. Дуже важливо, що введені поняття пов'язані низкою співвідношень. Дійсно, розглянемо користувача та його проблеми. Серед них він повинен в першу чергу вирішувати ті проблеми, які є важливими для нього. Використовуючи традиційний для наукових досліджень термін «актуальний», будемо говорити, що основним відношенням між користувачем та проблемами є відношення актуальності (проблеми для користувача).

Далі, розглянемо, який зв’язок між проблемами та програмами. Якщо користувач обрав для розв’язку актуальну для нього проблема, то йому бажано мати програму, яка найбільш відповідним чином (найбільш адекватно) розв’язує цю проблему. Тому поняття проблеми і програми зв'язані відношенням адекватності (відповідності, правильності програми для розв'язку проблеми).

Поняття користувача і проблеми зв'язує відношення прагматичності (від грецького pragma – діло, дія). Відмітимо, що назва цього відношення має і певну епістемологічну обґрунтованість: "користувач" походить від "користуватися", «діяти».

Сформульовані відношення відображено на малюнку 2.3.

Тепер слід зробити наступний крок розвитку. Цей наступний крок полягає в розкритті відношення прагматичності.