2.2 Застосування видів роду Rosa

Широко поширене застосування троянд для озеленення міст, сіл, присадибних ділянок. Майже в кожному саду й парку обов'язково можна знайти клумби із трояндами або алею штамбових троянд, а також групи троянд або одиночні кущі. Важко знайти сад або маленьку ділянку землі близько будинку, де б не вирощували троянд.

Рози застосовують у якості кімнатних рослин або вирощують у теплицях для цвітіння в пізньоосінній й ранньовесняний час року. У зеленім будівництві парків і садів при декоруванні різних об'єктів застосовуються різні групи троянд. Однієї із кращих декоративних композицій є розарій (спеціально відведена ділянка). На ньому розбиваються клумби, рабатки, бордюри й др.

При оформленні ділянки трояндами прагнуть створити безперервність і барвистість цвітіння. Це досягається шляхом відповідного добору сортів з урахуванням строків і тривалості їх цвітіння, а також фарбування квіток.

Рози висаджують на ділянці згідно із заздалегідь наміченим планом. По фарбуванню квіток троянди розташовуються в гармонійному або контрастній комбінації. Найкраще сполучаються яскраві чисті фарбування квітки. Сорту з темним фарбуванням добре висаджувати між білими, жовтими і ясно-рожевими сортами. Білий колір підійде до будь-якого іншого, але він робить краще враження при посадці в контрасті з червоним. Сорти троянд із червоне-малиновими квітками не дадуть потрібного ефекту, якщо їх висадити поруч із малиновими або фіолетово-малиновими. Червоні сорти троянд слід висаджувати для контрасту поруч із більш блідими сортами. Іноді серед рожевих сортів висаджують троянди із червоними й вогненними квітками. Сорту із квітками карміново-рожевими можна висаджувати із сортами з білими або ясно-жовтими квітками. З жовтогарячими або жовто-червоними слід саджати кремові або білі троянд. Білі, кремові й жовті, блідо-жовті троянди можна саджати із трояндами будь-яких інших фарбувань. Двоколірні сорти троянд багаті відтінками різних фарбувань і самі по собі привабливі. Їхнім найкраще висаджувати самостійно.

Розарій - краща форма декоративного показу троянд. У ньому розміщаються сорти по кольорам, а також показуються різні способи застосування троянд.

У розарії рослини потрібно висаджувати прямокутними рабатками, квадратами, групами й рядами. Усякі завитки й кути заважають переглядати кущові й штамбові троянди в період цвітіння. Ділянки для розарію потрібно відводити на сонячних відкритих місцях, найкраще на південних або південно-західних схилах, досить захищених від північних і північно-східних вітрів. На клумбах у центрі розарію або квітника рекомендується саджати сильнорослі або штамбові троянд, привиті кращими сортами.Сильні кущові троянди висаджують також і по газону у вигляді солітерів (одиночних рослин).

2.3 Шипшина зморшкувата

Шипшина зморшкувата - Rosa rugosa. Синоніми: троянда дика, шіпок лісовий, шіпіца, шіпічнік, шіповний колір, шупшіна (укр. троянда, шупліна). Чагарник заввишки 1,5-2,0 м з сімейства рожевих (Rosaceae). Стебло товсте, густо вкрите короткими колючками. Кожен лист складається з п'яти-дев'яти довгих і щільних зморшкуватих, зверху блискучі, знизу сірувато-зеленого листя. Квітки великі, червоні або рожеві, зрідка білі.

Плоди помилкові, округлі або сплюснуті, великі, м'ясисті. Стінки їх їстівні. Всередині плодів знаходяться тверді волосисті плодики (сім'янки), а між ними-численні волоски. Цвіте в травні - червні, плоди дозрівають у серпні-вересні.

Вельми зимостійка рослина (навіть у найсуворіші зими він не вимерзає). Майже не уражується хворобами і шкідниками сільськогосподарських рослин. Нащадків дає мало. Це самий великоплідний вид шипшини, що містить у великій кількості вітамін С (від 0,7 до 2,4%). При посадці сіянцями, за спостереженнями І. В. Мічуріна, на другому році життя цвіте 5% рослин, на третьому-50, на четвертому році - 80%.

Застосування. Плоди шипшини широко застосовуються в медицині та вітамінної промисловості. З них готують вітамінні препарати у вигляді пігулок, пігулок, екстрактів, а також настої і порошки, які входять до складу полівітамінних і вітамінних чаїв, вітамінної суміші, пюре, киселів і т. п. Широко застосовується шипшина в народній медицині. Його використовують при лікуванні нирок, печінки, жовчнокам'яній і нирковокам'яній хвороб, запалення печінки, кишечника, жовчного міхура, сечового міхура, виразки шлунка, дванадцятипалої кишки і т.п.Особливо гарні результати бувають при лікуванні відваром з двох столових ложок дрібно стовчених плодів на дві склянки окропу (кип'ятити 10 хв під закритою кришкою). Настояти і приймати по склянці двічі на день. Агротехніка обробітку розроблена недостатньо.

Розмноження. Шипшина розмножують як насінням, так і вегетативним способом - живцюванням стебловими й кореневими живцями, кореневими нащадками і відводками. Догляд за плантаціями. Ранньою весною на багаторічних плантаціях вирізують старі гілки. Незабаром після цього одночасно з першою культивацією вносять добрива. Надалі в міру потреби проводять розпушування на глибину 10-12 см. Восени після збору плодів слід переорати междурядия та перекопати рядки на глибину 15-18 см \ одночасно вносять органічні і мінеральні добрива. Збирання врожаю. Збирають зрілі оранжево-червоні або буро-червоні плоди з другої половини серпня до настання заморозків. Навіть у злегка порушених морозом плодах значно знижується вміст вітаміну С.