Розділ 2. Використання декоративних чагарників в озелененні м. Дніпропетровська

2.1 Характеристика роду Rosa (Роза)

Троянда з давніх часів і по сьогоднішній день залишається неперевершеною царицею квітів, символом краси і величі. Вона користується любов’ю і популярністю у всіх народів світу. Перші згадування про троянду зустрічаються в давньоіндійській міфології: богиня краси Лакшмі народилася в бутоні троянди, що зробило цю квітку символом божественної таємниці.

Рід Роза (Rosa L.) належить до сімейства розоцвіті (Rosaceae Juss.) і включає близько 400 дикоростучих видів, або шипшин, що ростуть в основному в помірному кліматі, окремі види ростуть у субтропічних регіонах і навіть у Заполяр’ї. Людина протягом багатьох століть прагнула одержати нові, більш доконані сорти садових видів троянд. Кожний новий сорт являє собою нове сполучення пелюсток, форми квітки і листків, багатства фарб і аромату.

В основному рози - це багатостебельні чагарники, але є серед них ліани і ґрунтопокривні. Висота їх різна: від кущів-карликів (10 - 15 см) до напівв’юнких і в’юнких троянд-гігантів (10 м). Пагони в троянд найчастіше покриті шипами, які виникли в результаті видозміни волосків шкірочки. Колючки можуть бути різної форми (рівні або загнуті) і розмірів і неоднаково густо розташовуватися на пагонах. Шипи мають і практичне значення для рослини, тому що вони захищають його від ушкодження тваринами, а в кучерявих видів служать ще пристосуванням для зачіпки, прикріплення до опори.

Листя в троянди складне непарноперисте, на коротких черешках, з різним числом листкових пластинок: звичайно їх буває 5 - 7 у ботанічних видів і 5 - 9 у гібридів. Листя блискуче або матове, гладке або зморшкувате, від червонуватого (у молодих рослин) до темно-зеленого відтінку.

Квітка має ознаки, за допомогою яких розрізняють троянди по видах і сортам. Квітки в троянд двостатеві, різної величини – від дрібних (1 см) до великих ( 12 - 16 см), із приємним, іноді сильним ароматом. Розташовуються квітки на пагонах поодиноко або в суцвіттях від 3 до 200 квіток. Форма пелюстків може бути різна: плоскі, відігнуті, із хвилястим або зубчастим краєм. По кількості пелюсток у квітці виділяють прості форми (4 - 7 пелюстків), напівмахрові ( 8 - 20), помірномахрові (від 20 до 30), середньомахрові (від 30 до 40) і густомахрові (більше 40). Серед троянд найпоширеніш рожеві, червоні, білі і жовті забарвлення. Виведено сорти із зеленуватими, бузковими і навіть чорними квітами.

Після зів’янення квіток на більшості чагарникових троянд з’являються яскраві м’ясисті плоди, дрібні або великі.

Жодна декоративна рослина не має такої розмаїтості сортів і форм, як троянди. Селекціонерами різних країн світу в цей час створено близько 30 тисяч сортів і форм. Всі існуючі сорти і види підрозділяються більш ніж на 30 садових груп.

Найпоширеніші в декоративному садівництві наступні основні групи троянд: грандіфлора, мініатюрна, паркова, ремонтантна, чайно-гібридна, поліантовая, напівплетиста, плетиста, флорібунда і ґрунтопокривна.

Прекрасні троянди розпускаються не тільки в садах. До теперішнього часу виведено багато різних сортів троянд, пристосованих до життя в горщиках. Придбати таку троянду можна в будь-якому квітковому магазині. Звичайно це невеликі компактні кущики висотою не більше 30-35 см. Найчастіше в продажі можна побачити троянду мініатюрну.

Це найбільш складна в таксономічному відношенні група рослин, яка включає велику кількість мікровидів різного ступеня відокремленості та, зазвичай, які мають гібридне походження. Вражаючий поліморфізм шипшин потребує їх загального і спеціального таксономічного перегляду із застосуванням крім класичних, новітніх серологічних, біохімічних та цитогенетичних методів досліджень. Взагалі, для флори України В.Г.Хржановським наводиться 54 види шипшин. Пізніше О.М. Дубовик доводить їх чисельність до 67. Для ПСП у Флорі УРСР (т. VI) наводиться лише 3 види: R. сorymbifera, R. jundzilii, R. spinossisima, а для всього ПЗЛС – 8 видів. Але в результаті перегляду наших гербарних зборів було встановлено, що на території ПСП зростає 16 видів шипшин, що не є остаточним. Так, для флори південного сходу України В.М. Остапко (1990) наводить 30 видів.