4.5 Пожежна безпека

Оскільки в лабораторії зберігаються речовини, з різноманітними фізико-хімічними властивостями слід підтримувати оптимальні метеорологічні умови для запобігання пожежі та вибухонебезпечних ситуацій.

В кожній лабораторії повинні бути приладдя, необхідні для приймання заходів на випадок пожежі. У лабораторії повинен бути пінний вогнегасник.

Водою не завжди доцільно користуватися при гасінні пожежі, оскільки, наприклад, бензин або інші рідини, що не змішуються з водою, будуть плавати на поверхні води. Якщо у приміщенні зберігаються лужні метали (натрій, калій), то гасіння водою може призвести до сильного вибуху. В цьому випадку полум'я слід гасити покривалом з азбесту або волоком.

4.6 Правила роботи з отруйними речовинами

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію.

Щоб попередити отруєння шкідливими речовинами, необхідно виконувати правила безпеки при роботі з ними. У зв'язку з цим категорично забороняється проводити досліди, зв'язані з виділенням летючих речовин на робочих столах. Випарування і кип'ятіння розчинів дозволяється тільки під тягою у витяжній шафі. Не використовувати реактиви з банок без етикеток. Категорично забороняється виливати і висипати в раковини залишки вогненебезпечних, вибухонебезпечних і отруйних речовин, їх необхідно збирати у спеціально відведену для цього посуду і здавати на знищення. Перша допомога при опіках кислотами і лугами. При роботі з кислотами і лугами треба берегти очі. При попаданні в око кислоти або лугу треба швидко промити його водою. Якщо особливо активна хімічна речовина попадає на шкіру, то її треба обмити сильною струєю води з під крана на протязі 10-15 хвилин.

Перша допомога при опіках кислотами та лугами. Під час роботи з кислотами та лугами слід особливо берегти очі. При попаданні в очі кислоти чи лугу необхідно промити їх струменем води. Якщо особливо активна хімічна речовина потрапляє на шкіру то останню потрібно змити сильним струменем води з-під крану протягом 10-15 хвилин. Потім, якщо це була кислота, необхідно промити ушкоджене місце 3% розчином гашеної соди. При опіку лугом необхідно після обробки водою ушкоджену ділянку промити 2% розчином борної чи оцтової кислоти, у тяжких випадках потерпілого після первинної обробки потрібно направити до лікаря.

ВИСНОВКИ

Дана курсова робота присвячена використанню особливостей декоративних чагарників в озелененні міст,на прикладі мого міста Дніпропетровська. Взагалі Дніпропетровськ - це дуже зелене місто, оскільки планується дуже багато заходів озеленення. Наприклад в роботі розробки план збагачення території та озеленення Дніпропетровського Ботанічного Саду, масиву «Газети Правди» та багато інших. Люди не цінують навколишню красу, і ніхто навіть не розуміє яких зусиль вона всім коштує. В своїй курсовій роботі я розглянула найпоширеніші декоративні чагарники: бузок, плющ та роза. При виконанні роботи було проведено літературний пошук по темі, проведено дослідження і аналіз стану насаджень і рівня благоустрою на території Степового Придніпров’я. На основі результатів запроектовано низку заходів для підвищення рівня благоустрою і озеленення.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. – М., «Лесная промышленность», 1971. – 336 с.

2. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. – М.: Агропромиздат. - 1990. – 239 с.

3. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М.: Агропромиздат. - 1988. – 223 с.

4. Бриттон Г. Биохимия природных пигментов. – М.: Мир. - 1986.– 422 с.

5. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. – М.: Стройиздат.- 1991. – 416с.

6. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенных мест: Справочник. – М.: Стройиздат. - 1987. – 480с.

7. Кабар А.Н. Екологічні властивості ґрунтового покриву ботанічного саду Дніпропетровського національного університету (становлення, охорона, раціональне використання): Автореф. дис. канд. біол. наук. – Д. - 2003. – 21 с.

8. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред. Родичкина И.Д. – К.: Будівельник. - 1990 – 336 с.

9. Кулинский В.И. Активные формы кислорода и оксидативная модификация макромолекул: польза, вред и защита // Соросовский образовательный журнал. – 1999. – № 1. – С. 2-7.

10. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. – Львів: Світ. - 2005. – 456с.: іл.. Бібліограф. С. 450.

11. Лавренко Е.М. Основные закономерности растительных сообществ и пути их изучения // Полевая геоботаника. – 1959. – Т.1. – С. 13 – 75.

12. Лебедева Т.С., Сытник К.М. Пигменты растительного мира. – Киев: Наукова думка. - 1986. – 86 с.

13. Майков Г.П. Благоустройство и озеленение сёл. – Л.: Стройиздат. - Ленинград. отд-ние, 1983. – 183 с.

14. Мерзляк М.Н. Активированный кислород и жизнедеятельность растений // Соросовский образовательный журнал. – 1999. – № 9. – С. 20-26.

15. Мецлер Д. Биохимия. – М.: Мир. - 1980. – Т. 2. – 608 с.

16. Павлов В.О., Переметчик М.М. Экологический паспорт г.Днепропетровска. – Д.: УкОИМА-пресс. - 2000. – 112 с.

17. Племенков В. В. Введение в химию природных соединений. – Казань. - 2001. – 376 с.

18. Приходько С.Н., Яременко Л.М., Черевченко Т.М. и др. Декоративные растения открытого и закрытого грунта - К.: Наук.думка, 1985. - 234 с.

19. Семенюта А.Н. Климат юго-востока УССР // Научные записки. Т.30. – Д.: Изд-во ДГУ – 1948. – С. 185 – 188.

20. Справочник цветовода по.ред. А.Т.Федорука-Минск: Ураджай. – 1985. - 332 с.

21. Стойчев И.И. Парковое и ландшафтное исскуство- София: Земиздат. - 1962, 412 с.

22. Тарасов В.В. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів. – Д.: Вид-во ДНУ. - 2005. – 240 с.

23. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. – Москва.: „Кладезь-Букс”. - 2003. – 128 с.

24. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду. – Москва.: „Кладезь-Букс”. - 2004. – 160 с.

25. Hare P. D., Cress W. A. Metabolic implications of stress-induced proline accumulations in plants // Plant Growth Regulations. – 1997. – V. 21. – P. 79-102.

26. Smirnoff N. Ascorbic acid: metabolism and functions of a multi-facetted molecule // Curr. Opin. Plant Biol. – 2000. Vol. 3. P. – 229–235.