Розділ 2. Дослідження сучасних тенденцій об’єкта дослідження

Кожен з етапів банківського кредитування важливий, але сутність основного етапу проявляється в розробці умов кредитного договору, прийняття рішення щодо видачі клієнту кредиту, враховуючи пропозиції і зауваження всіх служб банку. На мою думку, беручи до уваги сучасний стан розвитку суб’єктів господарювання для банку, важливо на заключному етапі здійснювати контроль за цільовим використанням кредитних коштів, умовами зберігання заставного майна, періодично оцінювати фінансовий стан позичальника. Усе це робиться для того, щоб застрахувати банк від можливих втрат, щоб виданий кредит не перетворився в проблемний.

Сучасний стан банківського кредитування пов’язаний з економічною кризою і у світі, і в Україні. Особливо проблемними є банківські кредити, які видані позичальникам у валюті, непогашення цих кредитів припиняється позичальниками. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є проведення реструктуризації кредитів, наданих в іноземних валютах.

В Україні ця ситуація ускладнюється, з одного боку, стрімким знеціненням гривні відносно провідних світових валют, а це, відповідно, стрімке збільшення реальної вартості кредитів, а з іншого – значним обсягом кредитування в іноземних валютах. Після різкої девальвації національної валюти, що спостерігалася наприкінці 2008 року, для позичальників, які здебільшого отримують доходи в національній валюті, істотно зросла вартість валютних кредитів у гривневому еквіваленті. У свою чергу, нездатність позичальників виконувати свої зобов'язання спричиняє суттєве погіршення якості банківських активів [1].

У докризовий період в Україні ринок банківських кредитів мав позитивну динаміку. Така динаміка кредитування приватного сектору є результатом нормального й очікуваного розвитку фінансового ринку України в умовах її інтеграції до євроспільноти. З позиції попиту позитивна динаміка кредитування підкріплювалася очікуваннями вищих доходів, а з позиції пропозиції — стрімким збільшенням обсягів, кредитування, чому останні два роки сприяли українські банки з іноземним капіталом (його частка в статутному капіталі вітчизняних банків на 01.01.2011 р. становила 36.7%).

Якщо характеризувати кількісну структуру вітчизняних банків, то на 01.01.2011 в Україні працюють 185 банків, з них 53 – банки з іноземним капіталом і 18 з них – із 100% іноземним капіталом. Усі банки проводили як депозитні, так і кредитні операції. Останнім часом кредити в Україні фінансувалися не лише за рахунок депозитів, а й за рахунок інших видів зобов'язань, залучених на зовнішніх ринках. Істотне збільшення обсягів кредитування в іноземних валютах, у свою чергу, зумовлювало посилення впливу валютних ризиків.

Суттєве збільшення обсягів кредитування саме в іноземних валютах, з точки зору банків, певною мірою було зумовлене наявністю в Україні фактичної прив'язки курсу гривні до долара США, нижчою вартістю ресурсів на зовнішніх ринках, а також помірним рівнем вимог відносно формування резервів під певні операції [1].

У ході дослідження встановлено, що на 01.01.2011 кредити, надані депозитними корпораціями, становили 59.5 %, а в сегменті фізичних осіб — 71.9 %.

Економічна криза в Україні, яка розпочалася на початку 2008 року, погіршилася з девальвацією гривні. Усе це призвело до нестабільності обмінного курсу. Гривня знецінилася на 50% з початку року і майже на 70% відносно найвищого рівня протягом року. За цей період вартість наданих фізичним та юридичним особам кредитів зросла в гривневому еквіваленті майже на 34.6% — до 391.6 млрд. грн., попри скорочення вартості кредитів у доларовому еквіваленті.

Реструктуризації підлягають кредити, за якими співвідношення боргу і доходів позичальника перевищує 40%.