- •Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
- •Методи політичних досліджень.
- •Політика як суспільне явище. Фактори, що визначають політику.
- •Політичні відносини та їх зміст. Суб’єкти та об’єкти політичних відносин.
- •Політичні концепції Стародавнього Сходу.
- •Політичні погляди Платона і Арістотеля.
- •Релігійно-політична доктрина середньовічного католіцизму. (ф.Аквінський).
- •Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
- •Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
- •Ідеологія “природних прав” та “суспільного договору”.
- •Політична думка епохи Відродження.
- •Погляди на політику та державу соціалістів-утопістів.
- •Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.
- •Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.
- •Соціально-політична теорія в.І.Леніна.
- •Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх-початку хх ст.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Теорія еліт”.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Залізний закон олігархічних тенденцій”.
- •Основні політичні теорії: “Теорія раціональної бюрократії” м. Вебера.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Модель конфліктного суспільства” р.Дарендорфа.
- •Політичні ідеї Київської Русі.
- •Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
- •Українські просвітники про державу та суспільство.
- •П.Орлик “Конституції Війська Запорізького”.
- •Політична думка України хіх ст.
- •Ідеологія української соціал-демократії (і.Франко, м.Грушевський, в.Винниченко).
- •Політичні ідеї українського націоналізму (м.Міхновський, д.Донцов).
- •Ідея “трудової монархії” в.Липинського.
- •Політичні погляди Кирило-Мефодієвського товариства.
- •32.Економічна платформа класичного лібералізму.
- •33.Ідея соціального лібералізму та її втілення в сша та Західній Європі.
- •34.Неолібералізм, його характерні риси та засоби діяльності
- •37.Неоконсерватизм, його характерні риси та сучасні форми.
- •38.Політична доктрина сучасного католицизму.
- •40.Фашизм та неофашизм як форми політичного екстремізму.
- •41.Анархізм як напрям політичної думки.
- •42.Тероризм як течія політичного екстремізму та форми його прояву.
- •43.Витоки та основні етапи розвитку світової політичної думки
- •44.Сутність виборів та різновиди виборчих систем.
- •45.Особливості політичної культури України.
- •46.Теорія "демократичного соціалізму" та її практичне втілення в країнах Західної Європи.
- •47.Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України.
- •48.Політична система суспільства, її суть, завдання.
- •49.Функції політичної системи суспільства
- •50.Командна політична система
- •51.Змагальна політична система
- •53.Влада як головний елемент політичної системи
- •54.Види та форми суспільної влади
- •55.Політична влада, її завдання та функції.
- •56.Метод здійснення влади. Політичний режим.
- •57.Типи політичного режиму
- •58. Становлення держави. Типи та форми держав
- •59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.
- •60.Правова держава та її основні принципи.
- •61.Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
- •62.Типологія політичних партій
- •63. Багатопартійність. Типи партійних систем.
- •64.Громадські рухи та механізм їх впливу на владу.
- •65.Типологія громадських рухів.
- •66.Формування багатопартійної системи в Україні.
- •67.Громадянське суспільство, його суть та взаємодія з державою.
- •68.Сутність демократії, її види та суспільне значення.
- •69.Взаємодія політики з мораллю.
- •70.Економічна політика держави: зміст, завдання, структура.
- •71.Механізм політичного регулювання економічних відносин
- •74.Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
- •75.Національне питання: суть та форми прояву.
- •76.Політична суверенізація етносів. Форми національно державного устрою.
- •77.Політичний процес: етапи, форми, типи, стадії перебігу.
- •99.Ресурси та структура влади.
-
Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
X. Філалет (основна праця — «Апокрисис») Його концепція випливала з таких положень: захист у релігійній формі ідеї рівності людей незалежно від соціального статусу; обов'язковий елемент суспільного клімату — релігійна толерантність, свобода совісті; необхідність дотримання прав народу його володарями; право народу на захист порушених свобод; заперечення абсолютної влади королів, магнатів і папи римського; підпорядкованість дій феодалів суду підданих. Філалет одним із перших українських мислителів запропонував та обґрунтував ідеї суспільного договору і природного права, обмеження влади законом тощо. Філалет відстоював ідею демократизації церкви, захищав право світських людей на участь у духовних справах. Він виступав за виборність духовних владик та релігійну терпимість, вважав незаконним втручання папи римського у світські справи.
Видатний укр.полеміст Вишенський виступав із критикою тогочасного сусп. ладу та шляхти. Він висував концепцію колективної соборності правління хрис. церквою, заснованою на ідеї рівності всіх людей перед Богом. Він заперечував як абсолютизм духовної влади, так і абсолютизм світської.
Висунув і обґрунтував такі концепції:
-соборності правління християнською церквою, засновану на ідеї рівності всіх людей;
-виділяючи рівність як головний принцип у ранньому християнстві, поклав його в основу визначення соборності;
-виходячи з демократичних засад соборності, відкидав як безпідставну, нічим необґрунтовану та неоправдану теорію абсолютного централізму духовної та світської влади папи римського;
-у контексті концепції соборності піддав критиці світську владу, далеку від ідеалу раннього християнства;
-звернув увагу на роль правосуддя у житті суспільства: суд повинен охороняти закон і справедливість, утверджувати і захищати громадянські права і свободи.
-
Українські просвітники про державу та суспільство.
Укр нац. відродження продовжувалось у 18 ст. Визначними були такі просвітителі, як Г.Сковорода (1722-1794), Я.Козельський (1729-1795), В.Каразін (1773-1842) та ін.
Центральною у творчості Сковороди є проблема людини, її природа, щастя, самопізнання, рівність і свобода. Уявлення про майбутні форми суспільного устрою, хоча й теологічні за формою, за своїм змістом були демократичними й патріотичними, оскільки в рівному володінні всіх членів суспільства всіма благами Г.Сковорода вбачав основу суспільства, у праці – суспільний добробут, у республіці – найрозсудливіший політичний устрій, у поширенні освіти серед народу – умову його духовного розвитку.
Я.Козельський відійшов від ідеї «просвіченого абсолютизму», теоретично обґрунтував право пригнічених на революційний опір. Ідеал Козельського – суспільство рівних трудівників, у якому кожна людина має рівне з усіма іншими людьми право на власність.
Неодноразово піддавався репресіям В.Каразін, особливо за ліберально-демократичні проекти перебудови державного управління, створення на базі імперії конституційної монархії, за заклики до скасування кріпацтва, ідею формування української територіальної економіки тощо.