- •Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
- •Методи політичних досліджень.
- •Політика як суспільне явище. Фактори, що визначають політику.
- •Політичні відносини та їх зміст. Суб’єкти та об’єкти політичних відносин.
- •Політичні концепції Стародавнього Сходу.
- •Політичні погляди Платона і Арістотеля.
- •Релігійно-політична доктрина середньовічного католіцизму. (ф.Аквінський).
- •Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
- •Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
- •Ідеологія “природних прав” та “суспільного договору”.
- •Політична думка епохи Відродження.
- •Погляди на політику та державу соціалістів-утопістів.
- •Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.
- •Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.
- •Соціально-політична теорія в.І.Леніна.
- •Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх-початку хх ст.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Теорія еліт”.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Залізний закон олігархічних тенденцій”.
- •Основні політичні теорії: “Теорія раціональної бюрократії” м. Вебера.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Модель конфліктного суспільства” р.Дарендорфа.
- •Політичні ідеї Київської Русі.
- •Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
- •Українські просвітники про державу та суспільство.
- •П.Орлик “Конституції Війська Запорізького”.
- •Політична думка України хіх ст.
- •Ідеологія української соціал-демократії (і.Франко, м.Грушевський, в.Винниченко).
- •Політичні ідеї українського націоналізму (м.Міхновський, д.Донцов).
- •Ідея “трудової монархії” в.Липинського.
- •Політичні погляди Кирило-Мефодієвського товариства.
- •32.Економічна платформа класичного лібералізму.
- •33.Ідея соціального лібералізму та її втілення в сша та Західній Європі.
- •34.Неолібералізм, його характерні риси та засоби діяльності
- •37.Неоконсерватизм, його характерні риси та сучасні форми.
- •38.Політична доктрина сучасного католицизму.
- •40.Фашизм та неофашизм як форми політичного екстремізму.
- •41.Анархізм як напрям політичної думки.
- •42.Тероризм як течія політичного екстремізму та форми його прояву.
- •43.Витоки та основні етапи розвитку світової політичної думки
- •44.Сутність виборів та різновиди виборчих систем.
- •45.Особливості політичної культури України.
- •46.Теорія "демократичного соціалізму" та її практичне втілення в країнах Західної Європи.
- •47.Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України.
- •48.Політична система суспільства, її суть, завдання.
- •49.Функції політичної системи суспільства
- •50.Командна політична система
- •51.Змагальна політична система
- •53.Влада як головний елемент політичної системи
- •54.Види та форми суспільної влади
- •55.Політична влада, її завдання та функції.
- •56.Метод здійснення влади. Політичний режим.
- •57.Типи політичного режиму
- •58. Становлення держави. Типи та форми держав
- •59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.
- •60.Правова держава та її основні принципи.
- •61.Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
- •62.Типологія політичних партій
- •63. Багатопартійність. Типи партійних систем.
- •64.Громадські рухи та механізм їх впливу на владу.
- •65.Типологія громадських рухів.
- •66.Формування багатопартійної системи в Україні.
- •67.Громадянське суспільство, його суть та взаємодія з державою.
- •68.Сутність демократії, її види та суспільне значення.
- •69.Взаємодія політики з мораллю.
- •70.Економічна політика держави: зміст, завдання, структура.
- •71.Механізм політичного регулювання економічних відносин
- •74.Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
- •75.Національне питання: суть та форми прояву.
- •76.Політична суверенізація етносів. Форми національно державного устрою.
- •77.Політичний процес: етапи, форми, типи, стадії перебігу.
- •99.Ресурси та структура влади.
74.Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
Національна політика — науково обґрунтована система заходів, спрямована на реалізацію національних інтересів, розв'язання суперечностей у сфері етнонаціональних відносин. У колишньому СРСР національна політика здійснювалася без належного аналізу суперечностей, породжених розбіжністю інтересів у різних націй-етносів, без ураху¬вання матеріальних умов для їх розв'язання, що призве¬ло до краху Радянського Союзу як федеративної держа¬ви. Оскільки національна політика насамперед спрямова¬на на передбачення й вирішення суперечностей у сфері етнонаціональних відносин, сучасні політологи й соціо¬логи постійно здійснюють теоретичні дослідження (особливо в багатонаціональних державах), які дають змогу визначити (переважно на прикладі СРСР) основні сфери виникнення суперечностей і конфліктів, пов'язаних із національними проблемами:
75.Національне питання: суть та форми прояву.
Національне питання — форма відкритої постановки в суспільстві проблеми розвитку націй, національних відносин (територіальних, екологічних, економічних, політичних, правових, мовних тощо).
Виникає воно у зв'язку з реальними або уявними несправедливостями у міжнаціональному спілкуванні. Уявлення про національну несправедливість формується на основі категорії «національний інтерес», від діапазону усвідомлення якого національне питання набуває широкого або вузького тлумачення. Неможливість остаточного вирішення національного питання потребує постійної уваги до національних процесів, пошуку можливостей гармонізації міжнаціональних відносин, подолання протиріч з метою недопущення переростання їх у міжнаціональний конфлікт.
76.Політична суверенізація етносів. Форми національно державного устрою.
Суверенізація, суб'єктом якої виступає сам етнос, набуває форми політичного самовизначення. У цьому випадку даний етнос сам себе наділяє правами, свободами, визначає правові норми, форми самоврядування і державного управління. Для цього створюються та перегруповуються політичні партії, організації, рухи, проводяться вибори. Не виключені тут і революції, політичні перевороти, визвольні рухи (як, наприклад, у Чечні).Результатом суверенізації можуть стати різні моделі федерації, конфедерації чи інші форми договірних відносин міждержавами (як, скажімо, СНД).
Форма національно-державного устрою - це національна й адміністративно-територіальна будова держави, характер взаємин між її складовими частинами, між центральними та місцевими органами державної влади. Та чи інша форма національно державного устрою демонструє відповідний розподіл державної влади та державного суверенітету в центрі і на місцях, їхнього поділу між складовими частинами держави, особливо коли такими складовими є національно-державні утворення. В залежності від того, з яких частин складається держава, який статус цих частин, як будуються відносини між центральними та місцевими державними органами, як гарантовані і захищені інтереси кожної нації в межах даної держави, виділяють три основні форми національно-державного устрою: унітарну державу, федерацію та конфедерацію.