- •Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
- •Методи політичних досліджень.
- •Політика як суспільне явище. Фактори, що визначають політику.
- •Політичні відносини та їх зміст. Суб’єкти та об’єкти політичних відносин.
- •Політичні концепції Стародавнього Сходу.
- •Політичні погляди Платона і Арістотеля.
- •Релігійно-політична доктрина середньовічного католіцизму. (ф.Аквінський).
- •Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
- •Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
- •Ідеологія “природних прав” та “суспільного договору”.
- •Політична думка епохи Відродження.
- •Погляди на політику та державу соціалістів-утопістів.
- •Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.
- •Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.
- •Соціально-політична теорія в.І.Леніна.
- •Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх-початку хх ст.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Теорія еліт”.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Залізний закон олігархічних тенденцій”.
- •Основні політичні теорії: “Теорія раціональної бюрократії” м. Вебера.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Модель конфліктного суспільства” р.Дарендорфа.
- •Політичні ідеї Київської Русі.
- •Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
- •Українські просвітники про державу та суспільство.
- •П.Орлик “Конституції Війська Запорізького”.
- •Політична думка України хіх ст.
- •Ідеологія української соціал-демократії (і.Франко, м.Грушевський, в.Винниченко).
- •Політичні ідеї українського націоналізму (м.Міхновський, д.Донцов).
- •Ідея “трудової монархії” в.Липинського.
- •Політичні погляди Кирило-Мефодієвського товариства.
- •32.Економічна платформа класичного лібералізму.
- •33.Ідея соціального лібералізму та її втілення в сша та Західній Європі.
- •34.Неолібералізм, його характерні риси та засоби діяльності
- •37.Неоконсерватизм, його характерні риси та сучасні форми.
- •38.Політична доктрина сучасного католицизму.
- •40.Фашизм та неофашизм як форми політичного екстремізму.
- •41.Анархізм як напрям політичної думки.
- •42.Тероризм як течія політичного екстремізму та форми його прояву.
- •43.Витоки та основні етапи розвитку світової політичної думки
- •44.Сутність виборів та різновиди виборчих систем.
- •45.Особливості політичної культури України.
- •46.Теорія "демократичного соціалізму" та її практичне втілення в країнах Західної Європи.
- •47.Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України.
- •48.Політична система суспільства, її суть, завдання.
- •49.Функції політичної системи суспільства
- •50.Командна політична система
- •51.Змагальна політична система
- •53.Влада як головний елемент політичної системи
- •54.Види та форми суспільної влади
- •55.Політична влада, її завдання та функції.
- •56.Метод здійснення влади. Політичний режим.
- •57.Типи політичного режиму
- •58. Становлення держави. Типи та форми держав
- •59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.
- •60.Правова держава та її основні принципи.
- •61.Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
- •62.Типологія політичних партій
- •63. Багатопартійність. Типи партійних систем.
- •64.Громадські рухи та механізм їх впливу на владу.
- •65.Типологія громадських рухів.
- •66.Формування багатопартійної системи в Україні.
- •67.Громадянське суспільство, його суть та взаємодія з державою.
- •68.Сутність демократії, її види та суспільне значення.
- •69.Взаємодія політики з мораллю.
- •70.Економічна політика держави: зміст, завдання, структура.
- •71.Механізм політичного регулювання економічних відносин
- •74.Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
- •75.Національне питання: суть та форми прояву.
- •76.Політична суверенізація етносів. Форми національно державного устрою.
- •77.Політичний процес: етапи, форми, типи, стадії перебігу.
- •99.Ресурси та структура влади.
47.Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України.
Сучасний етап розвитку політичної науки в Україні можна охарактеризувати як період стабільності. Окреслено предметне поле політології, визначено проблематику і методи досліджень. Вийшли друком монографічні праці, присвячені актуальним проблемам політичної науки [1], підручники, навчальні посібники [2]. Політологія вивчається у вищих закладах освіти. Поряд із такими „старими” журналами, як „Віче”, „Політика і час”, з’явилися нові часописи політологічного профілю – „Політична думка”, „Нова політика”, „Людина і політика”, „Розбудова держави”. А ось сьогодні читач тримає в руках перше число журналу „Політичний менеджмент”.
48.Політична система суспільства, її суть, завдання.
Політи́чна систе́ма — впорядкована, складна, багатогранна система стосунків державних і недержавних [[соціальний інститут|соціальних ін], що виконують певні політичні функції. Вона покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації і рухи роблять вплив на державну владу.
Дане поняття об'єднує різноманітні дії і взаємини володарюючих груп і підвладних, таких, що управляють і керованих, пануючих і підпорядкованих, теоретично узагальнює діяльність і взаємозв'язки організованих форм владо-відносин - державних і інших інститутів і установ, а також і політичних цінностей і норм, регулюючих політичне життя членів даного суспільства. В межах окремих держав політичне життя найбільшою мірою проявляє себе як система, а політична система найповніше проявляє свою головну функцію - суспільної інтеграції. Тому поняття політична система застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли мова йде про політичну систему суспільства, то мають на увазі саме окремі держави.
49.Функції політичної системи суспільства
Політи́чна систе́ма — впорядкована, складна, багатогранна система стосунків державних і недержавних [[соціальний інститут|соціальних ін], що виконують певні політичні функції.
Функції політичної системи — основні напрями впливу політичної системи на політичне життя суспільства:
- вироблення політичного курсу держави та визначення цілей та завдань розвитку суспільства ( функція політичного цілепокладання );
- організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань політичної програми держави ( мобілізаційна );
- функція легітимізації - приведення реального політичного життя у відповідність до офіційних політичних правових норм;
- координація окремих елементів суспільства;
- політична соціалізація (включення людини в політичну діяльність);
- артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, що приймають політичні рішення);
- узгодження та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення;
- інтеграція всіх елементів суспільства навколо єдиних для всього народу соціально-політичних цілей і цінностей;
- політична комунікація складових політичної системи.
50.Командна політична система
Командна політична система харак¬теризується такими ознаками: інтеграція, фактичне об'єднання всіх структур не шляхом відносин боротьби й співробітництва, що складаються природно, посту¬пово, а на основі бюрократичної централізації «звер¬ху» навколо одного центру; прийняття рішень; проти¬стояння політичному плюралізму; командний стиль уп¬равління всіма сферами суспільного життя; панування адміністрування у вирішенні всіх політичних проблем, ліквідація автономії центрів у прийнятті рішень; усунен¬ня політичної опозиції; виняткова роль партійио-державного лідера знаходить вираження тією чи іншою мірою у культі його особи; приниження політичного значення громадянина, обмеження його прав і свобод; зовнішня і внутрішня безконтрольність політичних ін¬ститутів; відсутність розподілу влади.