Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Стахановський промислово-економічний технікум
Лекція
Дисципліна : « Цивільне процесуальне право України»
Тема : «Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання»
Стаханов
2011
Лекція № 31
Тема: Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання
План лекції:
-
Рішення, які звертаються до примусового виконання
-
Виконавчі документи
-
Процесуальній строк видачі дубліката
Література
-
Штефан М. Й., Омельченко М. П., Штефан С. М. Виконаннясудових рішень. – К., 2001.
-
Фурса С. Я., Щербак С. В. Законодавство України про виконавче провадження: Науково-практичний коментар. – К., 2004.
-
Тертишников В. И., Тертишников Р. В. Закон Украиньї об исполнительном производстве: Научно-практический комментарий. – X., 2000.
1. Рішення, які звертаються до примусового виконання
Рішення суду в цивільних справах, що набрали законної сили чи у яких допущено судом негайне виконання, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції, ст. 14 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій України»).
Рішення, ухвали, постанови суду в цивільних справах, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк, а у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон).
У примусовому порядку виконуються державним виконавцем, як правило, рішення суду в цивільних справах, якими задоволені позовні вимоги про присудження майна, грошових коштів, відібрання дитини, поновлення на роботі, виселення, вселення, примусовий обмін жилого приміщення тощо.
Рішення про відмову в позовах про присудження, про визнання і встановлення фактів і правовідносин та перетворення правовідносин (перебування громадянина на утриманні, визнання договору недійсним, розірвання шлюбу тощо) не потребують примусового виконання, але в частині стягнення судових витрат вони можуть виконуватися в примусовому порядку. В іншій частині рішення про визнання і перетворення правовідносин не потребують примусового виконання внаслідок їх загальної обов'язковості (ст. 14 ЦПК України), і є підставами для їх реалізації іншими способами, зокрема, реєстрацією компетентними органами держави встановлених судом правовідносин (Бюро технічної інвентаризації – видачею свідоцтва про право власності на жилий будинок), чи правового статусу громадянина (органи реєстрації актів цивільного стану – свідоцтво про розірвання шлюбу, про смерть громадянина тощо).
Підлягають примусовому виконанню і ухвали суду у випадках, передбачених законом, які за змістом характеризуються реалізованістю і вимагають примусового виконання, зокрема про забезпечення позову (ч. 9 ст. 153 ЦПК України); про привід свідка (ч. З ст. 94 ЦПК України); про поворот виконання (ст. 380 ЦПК України) та ін.
2. Виконавчі документи
Для примусового виконання рішення, ухвали, постанови суду видається виконавчий лист. Це – письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом загальної юрисдикції і зобов'язує боржника, інших юридичних і фізичних осіб точно і своєчасно виконати рішення суду і сприяти державному виконавцю у примусовому їх виконанні.
Згідно з «Інструкцією про проведення виконавчих дій», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5, виконавчі листи видаються на підставі: рішень, вироків, ухвал, постанов судів загальної юрисдикції; рішень іноземних судів та арбітражів, якщо вони визнані й допущені для виконання на території України у встановленому законодавством порядку (п. 1.3).
Відповідно до ст. 369 ЦПК України, ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі має бути зазначено: назва документа, дата видачі та найменування суду, який видав виконавчий документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); резолютивна частина рішення; дата набрання законної сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний суддею і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги до виконавчого документа.
Виконавчий лист видається за заявою стягувача або його представника; на вимогу органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, організацій, які в передбачених законом випадках порушили цивільну справу на захист прав інших осіб (статті 45, 46 ЦПК України) на виконання рішення по ній; на вимогу прокурора, який здійснював захист прав та інтересів (представництво) громадян або держави у суді.
Суд за власною ініціативою може передати виконавчий лист до органу державного виконання для примусового вико-.нання рішення суду про стягнення аліментів, про відшкодування збитків, завданих злочином; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника; про стягнення грошових сум з посадових осіб, винних у незаконному звільненні чи переведенні працівників або у невиконанні рішення суду про поновлення на роботі; про конфіскацію майна, а також про стягнення сум до державного бюджету (п. 3.1 Інструкції).
Виконавчий лист видається не пізніше наступного дня після набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили, а в справах, у яких допущено негайне виконання, – в день його постановлення.
За кожним рішенням судом, який його ухвалив, видається один виконавчий лист. Кілька виконавчих листів видається за заявою стягувача, якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів (ст. 368 ЦПК України).
У кожному виконавчому листі точно зазначається, яку частину рішення згаданим листом треба виконати. На виконання рішення про відшкодування заподіяної шкоди, якщо майно боржника виявилося недостатнім, з метою повного стягнення має бути виписаний другий виконавчий лист для покладання звернення стягнення на заробітну плату чи інший заробіток боржника за місцем роботи чи відбуття покарання. У справах, за якими шкода завдана різними злочинами, виконавчі листи виписуються окремо – на суми відшкодування шкоди від крадіжок і на суму шкоди, заподіяної іншими злочинами.
За заявою стягувача може бути видано кілька виконавчих листів за кількістю боржників для виконання рішення, яке передбачає їх солідарну матеріальну відповідальність.
У кожному виконавчому листі обов'язково зазначається загальна сума стягнення і перелічуються всі боржники із зазначенням їх солідарної відповідальності. Якщо рішенням задоволені різні вимоги, то за кожною з них видається окремий виконавчий лист, наприклад, один лист про передачу грошей кредитору і другий – про стягнення з боржника судових витрат в дохід держави.
Але не на кожне рішення, ухвалу, постанову суду на їх виконання видається виконавчий лист. Рішення про визнання права і перетворення правовідносин, зокрема: про встановлення юридичних фактів, зміни правового статусу громадян (розірвання шлюбу тощо), не потребують примусового виконання і не виконуються органами державної виконавчої служби, а реалізуються органами реєстрації актів цивільного стану на підставі належно оформленої копії такого рішення.
Деякі ухвали суду одночасно є підставами виконання і виконавчими документами. Так, відповідно до «Інструкції про проведення виконавчих дій» виконавчими документами є ухвали судів у випадках, передбачених законом (п. 1.3). Такими є, зокрема, ухвали про забезпечення позову шляхом заборони провадити певні дії, накладати арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачеві й знаходяться у нього або в інших осіб, тощо (ст. 152 ЦПК України), а також ухвали суду про заміну способу забезпечення позову (ст. 154 ЦПК України).
Інструкція визначає, що виконавчими документами є також ухвали судів загальної юрисдикції про затвердження мирових угод (п. 1.3) – ухвала суду першої інстанції про затвердження мирових угод і закриття провадження у справі (ст. 175 ЦПК України). Ними є ухвала суду апеляційної та касаційної інстанцій (статті 306, 334, 372 ЦПК України) про затвердження мирової угоди, скасування ухваленого рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.
Виконавчий лист реєструється у суді, про що одночасно робиться відмітка в самому листі, і видається стягувачу чи іншій уповноваженій особі під розписку на зворотному боці судового рішення.
Виконавчий лист може бути пред'явлений до примусового виконання органу державної виконавчої служби протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання, а про стягнення періодичних платежів – протягом усього періоду, на який присуджені платежі (ст. 21 Закону).
Стягувач, який пропустив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк (ст. 23 Закону) і за наслідками розгляду постановляється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред'явленню виконавчого документа до виконання.
Ухвала суду про відмову поновлення строку може бути оскаржена. У разі втрати виконавчого листа виконавче провадження можливе на підставі його дубліката (ст. 370 ЦПК України). Право на видачу дубліката виконавчого листа замість втраченого оригіналу належить суду, який ухвалив відповідне рішення. Вимога (заява, подання) до суду про видачу дубліката виконавчого листа може бути подана стягувачем, його представником, державним виконавчим органом державної влади, іншими особами, зазначеними у ст. 45 ЦПК України, які мають право звертатися до органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження (ст. 18 Закону), і які наділені ст. 46 ЦПК України процесуальними правами і обов'язками осіб, в інтересах яких вони діють. Заява і подання державного виконавця розглядається в судовому засіданні з обов'язковим викликом сторін і заінтересованих осіб, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката такого листа. При розгляді даної заяви суд за матеріалами справи перевіряє підстави, покладені у її обґрунтування, і заперечення, зокрема перевіряє обставини, що підтверджують факти втрати виконавчого листа, встановлює стан виконання, непогашений розмір стягнення за загубленим виконавчим листом, з'ясовує чи не порушений строк для його примусового виконання.
Для вирішення заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд має точно встановити, що сума, присуджена стягу-вачу, ще не стягнена, та що строк давності для пред'явлення виконавчого листа не пропущено. У разі його пропуску, дублікат виконавчого листа не може бути виданий, а вирішується питання про поновлення пропущеного строку. При задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд поновлює його зміст згідно з резолютивною частиною судового рішення, не допускаючи при цьому будь-якої зміни, враховуючи, безумовно, погашений розмір стягнення, щодо якого робляться відмітки у дублікаті. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу в порядку, за формою і змістом, передбаченими статтями 209, 210 ЦПК України, якою задовольняє заяву про видачу дубліката виконавчого листа або відмовляє в її задоволенні. На ухвалу суду з питань видачі дубліката може бути подано апеляційну скаргу (п. 18 ст. 293 ЦПК України). Дублікат виконавчого листа видається після набрання ухвалою суду законної сили про його видачу.