2) Встановлена законодавством відстрочка виконання зобов'язань (мораторій).

Мораторій може бути оголоше­ний у зв'язку з різними надзвичайними подіями, викли­каними складним міжнародним становищем, неординар­ними громадськими явищами. Мораторій може мати як загальний, так і спеціальний характер, бути поширеним як на певну територію, так і на певний вид зобов'язань. Загальні мораторії в нашій країні не оголошувалися на­віть за важких умов Великої Вітчизняної війни; часткові ж мораторії мали місце. Так, під час війни була встанов­лена відстрочка для стягнення заборгованості по грошо­вих зобов'язаннях державних та кооперативних органі­зацій, що перебували на тимчасово окупованій території.

Підставою для запровадження часткового мораторію щодо сільгосппідприємств була засуха 1963 р. На почат­ку 80-х років постановою уряду від відповідальності за сплату штрафів були звільнені заводи, які не виконали зобов'язань по поставці продукції у зв'язку з тим, що не були забезпечені металом тощо.

3) однією з підстав зупинення перебігу строків позов­ної давності є перебування позивача чи відповідача в лавах Збройних Сил України, які переведені на військовий стан. Якщо ж громадянин у мирний час призваний до війсь­ка — це не є підставою зупинення строків позовної дав­ності, оскільки він має можливість звернутися до суду через представника.

Окрім загальних підстав зупинення позовної давнос­ті, передбачених ст. 78 ЦК України, є й інші, які перед­бачені певними статтями кодексу та деякими норматив­ними актами.

За позовами про відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, перебіг строку позовної давності зупиняється зверненням по­терпілого або непрацездатних осіб, які перебували на його утриманні чи мали на день смерті право на одер­жання від нього утримання, а також дитини, яка наро­дилася після його смерті, до відповідного органу із за­явою про призначення пенсії або допомоги — строк зу­пиняється до призначення або відмови в призначенні.

Ще одна підстава зупинення перебігу строку позов­ної давності передбачена ст. 392 КТМУ. При загальній аварії право на позов виникає у вантажоодержувача від дня видачі вантажу. В тих випадках, коли потрібно про­вести розрахунки по загальній аварії, тобто розподілити збитки між судном, фрахтом та вантажем відповідно до їх вартості, перебіг строку позовної давності зупиняється з моменту винесення постанови про наявність загальної аварії і до одержання диспаші (тобто, розрахунку по розподілу загальної аварії) зацікавленою особою.

Всі інші обставини не є підставою для зупинення пе­ребігу строків позовної давності. Так, якщо складання розрахунку аварії на морі є підставою для зупинення пе­ребігу строку позовної давності, то такі самі обставини, пов'язані з аварією наземного транспорту (наприклад, проведення розслідування за фактом зіткнення джерел підвищеної небезпеки), не зупиняє перебіг строків позо­вної давності. І строк позовної давності в таких випадках починається не від дня винесення вироку суду чи поста­нови слідчих органів за фактом автотранспортної приго­ди, а від дати завдання збитків, причому час, потрібний для встановлення остаточної суми збитків, не впливає на вирішення питання про початковий момент відліку строків позовної давності (див. п. 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 16 квітня 1993 р. "Про деякі питання застосування позовної давності при вирі­шенні господарських спорів").

У ЦК Російської Федерації (ст. 202) передбачена ще одна обставина, яка є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності: призупинення дії закону чи іншого нормативного акта, який регулює відповідні від­носини.

Від зупинення строків позовної давності потрібно відрізняти зупинення провадження по справі в органах суду. Справа в тому, що інколи вже почате провадження в суді з об'єктивних причин не може бути закінченим. Так, ст. 79 АПК України передбачає, що провадження по справі зупиняється, якщо: вирішується спір, до розг­ляду якого неможливо прийняти рішення по справі. Ар­бітражне провадження може бути також зупинене: при призначенні експертизи, заміни однієї із сторін правона­ступником внаслідок реорганізації; направлення судом матеріалів у слідчі органи. Ст. 221 ЦПК України серед інших підстав називає втрату стороною дієздатності, пе­ребування відповідача у Збройних Силах, розшук відпо­відача тощо. Після усунення цих перешкод провадження по справі поновлюється.

Зупинення строку позовної давності може мати місце лише тоді, коли обставини, які є підставою для зупинення перебігу строків, виникли в останні 6 місяців строку давності. Якщо строк позовної давності менший за 6 місяців, то він зупиняється незалежно від того, коли ці обставини виникли чи тривають.

Після того, як обставина, що була підставою для зу­пинення перебігу строку позовної давності, зникла, пе­ребіг строку позовної давності продовжується. Якщо для пред'явлення позову залишилося менше 6-ти місяців, він продовжується до 6-ти місяців, а якщо строк позов­ної давності взагалі менший 6-ти місяців, то строк про­довжується до строку позовної давності за вимогою.

КТМУ (ст. 393) називає виняток з цього загального правила. У випадку, коли судно протягом позовної дав­ності не могли застати у водах України, строк позовної давності продовжується до трьох років.

Перерва перебігу строків позовної давності.

Перебіг позовної давності може бути не тільки зупи­нено, а й перервано. Перерва перебігу позовної давності відрізняється від її зупинення як за підставами, так і за юридичними наслідками. Загальною підставою для пе­рерви строку позовної давності є звернення з позовом у встановленому порядку, тобто звернення з позовом на­лежного позивача до належного відповідача і в належ­ний судовий орган.

Якщо позивач не виконав вимог щодо позовної за­яви, то відповідно до ст. 63 АПК України позовна заява повертається без розгляду і таке звернення не перериває перебігу строків позовної давності.

У відносинах, у яких стороною є громадянин, перебіг строку давності переривається вчиненням дій, що свід­чать про визнання боргу (часткове виконання зобов'я­зання, письмове прохання про відстрочку сплати боргу тощо. (У ст. 203 ЦК Російської Федерації відсутні спеці­альні вимоги щодо суб'єктного складу таких правовідно­син, тобто у РФ такі дії можуть вчиняти і юридичні осо­би.)

Усне визнання зобов'язання чи усна обіцянка спла­тити борг певного числа не є підставою для перерви строку. За спорами організацій, виконання зобов'язаною стороною дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, досилка комплектуючих частин при поставці не­комплектної продукції, заміна неякісної продукції на якісну), не є підставою для перерви строку позовної дав­ності.

При зупиненні строку перебіг строку продовжується, а в разі перерви — перебіг строку починається спочатку.

Поновлення строків позовної давності.

Якщо позивач пропустив строк позовної давності — це безумовна підстава для того, щоб залишити його по­зов без задоволення. Але пропуск строку може мати міс­це за обставин, які не залежали від позивача і які, проте, не є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності. Тому було б несправедливим відмовляти пози­вачеві в захисті порушеного права з мотивів пропуску строків давності.

За виняткових обставин суд чи арбітражний суд може поновити пропущений строк позовної давності і захис­тити порушене право.

В цивільному законодавстві України відсутній пере­лік таких поважних причин. Російський законодавець серед таких підстав називає тяжку хворобу позивача, безпорадний стан, неписьменність (ст. 205 ЦК Російсь­кої Федерації).

У судовій практиці такими обстави­нами, як правило, визнаються також неповноліття пози­вача при відсутності опікунів чи піклувальників, перебу­вання в довготривалому закордонному відрядженні, у місцях позбавлення волі з наступною реабілітацією. За спорами з участю організацій — невстановлення відпові­дача у зв'язку з відсутністю маркіровки вантажу тощо.

Закінчення строку позовної давності позбавляє пози­вача права на позов у матеріальному розумінні, оскільки позивач втрачає право на примусове виконання зо­бов'язання порушником. Але боржник може виконати зобов'язання добровільно і після закінчення строку по­зовної давності.

Боржник, який виконав зобов'язання після закін­чення строку позовної давності, навіть за умов, що він не знав про закінчення строку позовної давності, не має права вимагати повернення того, що він виконав.

Щодо наслідків закінчення перебігу строків позовної давності в літературі висловлювалися різні думки. Одні автори вважають, що закінчення строку позовної давно­сті припиняє й існування самого суб'єктивного права, яке не може існувати без можливості примусового його здійснення. Інші автори висловлюють точку зору, згід­но з якою «управомочена особа втрачає суб'єктивне пра­во лише з моменту винесення судом рішення про відмо­ву в задоволенні позову або в поновленні порушеного строку позовної давності».

Більшість же цивілістів вважають, що закінчення по­зовної давності не припиняє існування суб'єктивного права, оскільки боржник може виконати зобов'язання, незважаючи на закінчення строку позовної давно

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

УХВАЛА

9 жовтня 2007 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Процик М.В.,

при секретарі - Боднар М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Апеляційна скарга ОСОБА_1 на вищевказане рішення подана після закінчення строку апеляційного оскарження.

Пропуск строку апеляційного оскарження мотивовано отриманням копії рішення після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Строк апеляційного оскарження підлягає поновленню з наступних підстав.

Встановлено, що рішення у справі ухвалено 13 квітня 2007 року, апеляційну скаргу подано 13 липня 2007 року. Відомості про отримання ОСОБА_1 копії рішення в матеріалах справи відсутні.

Доводи апелянта про причини пропуску строку оскарження не спростовано.

Справа № 2-293/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 травня 2008 року     Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-Судді Могили А.Б.

з участю секретаря:     Пилипонюк К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про визначення додаткового строку,  достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,  -

встановив:

ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2  ОСОБА_3. про визначення додаткового строку,  достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов ОСОБА_1. мотивує тим,  що після смерті тітки ОСОБА_4,  він почав володіти її спадковим майном - будинковолодшням та іншим майном.  Після звернення до нотаріальної контори по питанню прийняття спадщини йому було відмовлено в її оформленні через пропуск строків прийняття. Зазначений строк пропустив оскільки вважав,  що наявність в нього заповіту,  свідчить про прийняття спадщини. Крім того,  в Старобогородчанській сільській раді йому невірно роз'яснили строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з цим він змушений звертатися до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися,  хоча про час та місце його проведення належно повідомлені. Надіслали заяви в яких просили справу розглядати в їх відсутності та не заперечили проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1. являється спадкоємцем за заповітом всього майна ОСОБА_4,  яка померла 16.09.2007 року. Після смерті тітки позивач вступив у володіння її майном.  Позивач добросовісно помилявся щодо порядку та строків оформлення спадщини.

Відповідно до  ст.  1272 ч.3 ЦК України за позовом спадкоємця який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити йому додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З врахуванням вищезазначеного та те,  що відповідачі не заперечили проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини,  суд вважає,  що причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини є поважними. У зв'язку з цим позивачу слід встановити додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі  ст.  1272 ЦК України та керуючись  ст.  ст.  213,  215,  218 ЦПК України,

суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для подання заяви про прийняття спадщини до 12.06.2008 року.

Перебіг визначеного додаткового строку починається з моменту вступу рішення

суду в законну силу.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Богородчанський районний суд.

Справа №2-570/2007р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2007р. Борівський районний суд Харківської області в складі: головуючого Федченко В.М.

при секретарі Хименко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Борова справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2. про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини по закону

В С Т А Н О В И В :

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3. Після її смерті залишився грошовий вклад на рахунку № НОМЕР_1 в філії № 066 сел. Борова Ізюмського відділення ТОВ Державного ощадбанка України. Своєчасно спадщина не була офрмлена в зв»язку з тим, що був живий батько ОСОБА_4, який померІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті батька позивачі оформили спадщину не знавши що існує ощадна книжка і яку знайшли після закінчення строків на прийняття спадщини.

Позивачі просять визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Заява підлягає задоволенню.

Згідно ст.1272 ЦК України суд може по позову спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини визначити йому строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. 1272 ЦК України

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначити додатковий строк для подачі заяви в нотаріальну контору на прийняття спадщини по закону, після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на три місяці.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10 денний строк з моменту оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і 20 денний строк подачі апеляційної скарги.

Суддя Борівського

районного суду Федченко В.М.

Справа №2-103/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2008 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

за участю секретаря Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до Селецької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Селецької сільської ради та просить визначити їй додатковий строк на три місяці для подання заяви на прийняття спадщини після смерті її батька - ОСОБА_2.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 Після його смерті залишилося майно, на яке заповіту складено не було.

У вчиненні нотаріальних дій по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом їй було відмовлено, оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Пояснила, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини через те, що не знала, що потрібно звернутися в нотаріальну контору до закінчення цього шестимісячного строку. Але фактично спадкове майно, а саме житловий будинок був прийнятий у спадок, яким вона управляє та користується. Просить суд визначити додатковий строк на прийняття спадщини.

Представник відповідача Селецької сільської ради в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява в якій просить справу розглядати без його участі. Проти задоволення позову не заперечує.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, що не з'явився, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши позивачку, дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть (а.с.6), батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Селецької сільської ради 21.11.2007 року №4483 (а.с.8) вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи вищенаведене, суд позов задовольняє, оскільки переконується в тому, що ОСОБА_1 дійсно прийняла у спадок житловий будинок і з поважних причин пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини за законом, строком на три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Звільнити сторони від сплати судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги.

Рішення може бути також оскарженим і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в десятиденний строк.

У випадку неподання заяви в десятиденний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в подальшому не подано апеляційної скарги в двадцятиденний строк з моменту подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: З.С.Сидоренко

Справа № 2 - 849 / 08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 рок Борзнянський районний суд Чернігівської області

в складі головуючої судді Затєєвої С.Д.

при секретарі Литвиненко В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Борзні справу за позовом ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування в особі Височанської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

в с т а н о в и в

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до органу місцевого самоврядування в особі Височанської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що ним строк, який встановлений законом для прийняття спадщини, пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі доручення, позовні вимоги заявлені позивачем підтримав і пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2. Після її смерті залишилося спадкове майно на яке позивач являється спадкоємцем відповідно до заповіту, але при зверненні до нотаріальної контори по питанню прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом, йому було в цьому відмовлено, поскільки на протязі шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини, він не звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори. Стверджує, що ОСОБА_1. не звернувся до нотаріальної контори в строк визначений законом з поважних причин, так як в зв'язку з отриманою травмою тривалий час знаходився на лікуванні, що і привели до пропуску строку.

Просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник Височанської сільської ради Борзнянського району в судове засідання не з'явився, а подав заяву в якій просить суд справу розглядати в їх відсутність. Позовні вимоги визнають і не заперечують на їх задоволенні.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи суд находить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи ( ст.1220 ЦК України).

У визначений законом строк позивач не прийняв спадщину.

Згідно до ст.1272 п.3 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви.

Як встановлено в судовому засіданні позивач пропустив строк з поважних причин, так як згідно поданих медичних документів тривалий час знаходився на лікуванні, що і привело до пропуску строку. Тому суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10,60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.1220,1270, 1272, 1266 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ

ОСОБА_1 визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в три місяці, який починає текти з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі в десяти денний строк, з дня прийняття рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги..

Суддя Борзнянського райсуду С.Д.Затєєва

Висновки

В роботі було дано визначення строків та їх видів в цивільному праві України, а також детально проаналізовано види строків позовної давності. Строки позовної давності належать до строків, що встановлюються законом, і сторони за угодою не можуть збільшувати чи зменшувати їх, а орган, який вирішує спори, зобов'язаний застосувати позовну давність неза­лежно від бажання сторін. А також розглянуто перебіг та обставини від яких залежать строки позовної давності. Для обчислення строків позовної давності потрібно визначити їх початковий момент, оскільки від цього за­лежить не тільки правильне обчислення строку, а й мо­жливість захисту порушеного матеріального права.

За загальним правилом перебіг строку позовної дав­ності починається з того моменту, коли у особи виникає право на позов. Право на позов виникає від того дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про по­рушення свого права. Закінчення строку позовної давності позбавляє пози­вача права на позов у матеріальному розумінні, оскільки позивач втрачає право на примусове виконання зо­бов'язання порушником. Але боржник може виконати зобов'язання добровільно і після закінчення строку по­зовної давності.

Згідно з п.п.6, 7 Прикінцевих та перехідних положень правила ЦК про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Кодексом. До позовів про визнання заперечувального правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред`явлення якого виникло до 1 січня 2004 р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Використані джерела

1. Бірюков І.А. Цивільне право України: Загальна частина: Посібник для юрид. спец. вузів - К.: Наук. думка, 2000

2. Вахонєва Т. Поняття та юридична природа строків (термінів) за новим цивільним законодавством України // Право України. -2003. -№ 12. - С.40-44

3. Вахонєва Т.Порядок та особливості обчислення строків за новим цивільним законодавством // Право України. - 2004. - № 2. - С.21

4. Єфімов О. Позовна давність // Бухгалтерія. - 2004. - 23 серпня. - С. 62-66

5. Конституція України: Науково - практичний коментар/ Авт. колектив: В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін; Ред. колегія: В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой; Акад. правових наук України. - Х.: Право; К.: Вид. дім "Ін Юре", 2003

6. Цивільне право /За ред. Дзери О.В. – К.: Юрінком Інтер, 2002

7. Цивільне право України. Підручник: у 2-х кн. /За ред. Дзери О.В. – К., 2001

8. Цивільний кодекс України: Коментар/ За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. - Харків: Одіссей, 2003

9. Цивільний кодекс України: Офіційний текст: Прийнятий Верховною Радою України 16 січ. 2003 р.: Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 р. № 980-ІV: Набирає чинності з 1 січ. 2004 р./ Міністерство юстиції України. -К.: Ін Юре, 2003

10. Цікало В. Імперативність та диспозитивність при застосування правових наслідків закінчення строку позовної давності //Право України. -2001. -№ 11. - С.95-97

11. Цивільне право України: Загальна частина: Посібник для юрид. спец. вузів;ст 68-75

12. Підручник „Цивільне право України.” у 2-х кн. За ред. Дзери О.В; Бірюков І.А.

13. Цивільний кодекс України: Коментар

14. Конституція України;

15. юридичні періодичні видання „Право України” та інші видання

39