
- •1. Мета роботи:
- •3. Необхідно:
- •4.Методичні вказівки
- •4.1. Розрахунок еп за постійним струмом
- •4.2.Дослідження еп при підсиленні гармонічних сигналів
- •4.3. Дослідження еп при підсиленні одно полярних сигналів
- •4.4. Дослідження еп в частотній області
- •4.5. Дослідження еп в часовій області
- •4.6. Висновки
4.4. Дослідження еп в частотній області
В частотній області досліджуються ЕП з метою визначення частотного діапазону ЕІС, які можуть бути оброблені з допустимими лінійними (частотними ) спотвореннями.
Область низьких частот
В
досліджуваному підсилювачі присутні
частотозалежні опори, а тому коефіцієнт
передачі змінюється в частотній області.
Як елемент міжкаскадного зв`язку
використовується конденсатор С
1.
Такий зв`язок
широко застосовують в
RC-підсилювачах.
Слід уяснити його переваги. Він розділяє
генератор вхідного сигналу ( датчик )
та ЕП за постійним струмом, що дає
можливість проводити розрахунок
початкового режиму шляхом визначення
R
Б
без врахування внутрішнього опору
датчика. В той же час, конденсатор великої
ємності ( мкФ ) забезпечує передачу
інформаційних сигналів в необхідному
частотному діапазоні. Якщо необхідно
передати постійну та низькочастотну
складові розділяючі конденсатори
виключають та створюють підсилювачі
постійного струму. Наявність розділяючих
конденсаторів обумовлює спад АЧХ в
області нижніх частот. Пояснити це
можна, аналізуючи зменшення коефіцієнта
передачі подільника напруги за умови
збільшення опору резистора R1
( опір конденсатора збільшується зі
зменшенням частоти). В результаті в
області низьких частот появляються
частотні ( лінійні ) спотворення ЕІС –
обумовлені лінійним компонентом –
конденсатором. При аналізі ЕП необхідно
оцінити їх допустимі значення. Для цього
в EWB
використовують Bode
Ploter.
Амплітудно-частотна характеристика та
зафіксовані параметри в області низьких
частот подані на рис. 9. В області середніх
частот, де впливом розділяючого
конденсатора можливо ВЖЕ
знехтувати (з ростом частоти його опір
достатньо зменшився), коефіцієнт
підсилення становить 38.8 дБ. Нижню межову
частоту визначаємо на рівні - 3 дБ.
Одержуємо
Н=
88.3
Гц.
Вхідне
коло ЕП моделюють диференціюючою схемою
(див.«45стр. » ). При цьому
Н
= 1/
Н,
де
Н
= R
диф С1.
Величина ємності конденсатора показана
на принциповій схемі, а значення вхідного
диференціального опору одержано в
розділі 4.1.
Порівняйте
значення нижньої межової частоти, які
одержані двома способами.
Рис. 9. Дослідження АЧХ в області нижніх частот
Область верхніх частот
В
області високих частот (ВЧ) спад АЧХ
обумовлений: частотними властивостями
безпосередньо БТ; - ємнісними властивостями
навантаження ( наступного каскаду); -
паразитними ємностями. Якщо в області
низьких частот можна виключити розділяючі
конденсатори і таким чином запобігти
частотних спотворень, то в області
високих частот це неможливо..Зменшити
вплив окремих компонентів - так (
використати більш високочастотний
транзистор), що збільшить верхню межову
частоту. Результати дослідження АЧХ в
області ВЧ подані на рис. 10.
Рис.10. Дослідження АЧХ в області високих частот
Зменшення коефіцієнта передачі в області ВЧ можна пояснити за допомогою подільника напруги за умови, коли R2 зменшується
( зменшується опір конденсатора зі збільшенням частоти ).
Частотні властивості ЕП в області ВЧ моделюють інтегруючою схемою
( див.лаб.№
9, « 45 с. »). Тоді
В
= 1/
В,
де
В
= R
1C
БТ.
Резистор в колі колектора ( 130 Ом, рис. 1
) визначає вихідний опір ЕП . За величиною
межової частоти, одержаної за допомогою
Bode
Plotera
, вирахуйте ємність транзистора. При
зменшені величини опору вказаного
резистора лінія навантаження піднімається
вгору, коефіцієнт підсилення за напругою
зменшується, але, вочевидь, зросте
верхня межова частота (
В
зменшиться).
Встановіть
значення
В
за умови зменшення R1
на
10%.