
- •12. Сучасна українська соціологія. Основні соціологічні центри.
- •13. Поняття суспільства та його сутність.
- •14. Теорії походження суспільств.
- •15. Проблема типологізації суспільств.
- •17. Характерні особливості сучасного суспільства
- •18. Дуалістичні теорії суспільства.
- •19.Поняття та види соціальної структури суспільства.
- •20.Поняття, ознаки, типологія соціальних груп.
- •21.Поняття та ознаки соціального класу. Особливі функції середнього класу.
- •22.Поняття соціальної стратифікації, її види та історичні типи.
- •23. Поняття соціальної мобільності, її типи та канали.
- •24. Соціальна дія, взаємодія та соціальні відносини.
- •25. Соціальний конфлікт: сутність, функції, структура, типи.
- •26.Поняття та види соціальних змін.
- •27. Соціальні процеси як послідовні явища суспільного буття, їх класифікація.
- •28. Соціальні рухи, їх природа та типии.
- •Типи соціальних рухів
- •29. Сутність та умови процесу інституціалізації.
- •31. Соціальні інститути в умовах сучасної України.
- •32. Поняття та ознаки соціальних організацій.
- •33. Специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості.
- •35. Вік та гендер як характеристики особистості.
- •38.Девіантна поведінка. Теорії девіації.
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
12. Сучасна українська соціологія. Основні соціологічні центри.
В Україні протягом останнього десятиліття XX ст. сформувалися нові соціальні групи, верстви, нові соціальні відносини. Процес соціальної диференціації супроводжувався соціальними протистояннями, суттєво вплинув на соціальне самопочуття суспільства, особливості взаємодії суб'єктів вітчизняного соціуму. Це суттєво позначилося на зростанні ролі соціології в дослідженні та управлінні суспільними процесами.
Однак, щоб соціологія посіла відповідне місце у науковому та практичному житті, потрібні час і подолання соціально-економічних труднощів, які на початку XXI ст. переживає українська держава. Низку різноманітних теоретичних, методологічних, організаційних проблем висуває гуманізація освіти. Необхідне справді наукове застосування соціології у різних галузях суспільного життя, очищене від намагань маніпулювати громадською думкою під прикриттям так званих «соціологічних досліджень». Цьому мала б сприяти реалізація Указу Президента України від 25 квітня 2001 р. «Про розвиток соціологічної науки в Україні», з яким передбачено започаткування державних наукових програм у галузі соціології, створення банку соціологічних даних, розвиток соціологічних і соціально-психологічних служб на підприємствах, установах, навчальних закладах, поширення соціологічних знань серед населення.
13. Поняття суспільства та його сутність.
Суспільство — сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.
У суспільстві існують, як правило власні культурні та історичні надбання, суспільні норми та установи. У кожному суспільстві є свої власні суб'єкти соціального спілкування — особа, сім'я, клас, група, нація, держава та інші. Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я. Суспільство — основоположна категорія філософії, соціології та антропології.
Економічні цілі суспільства — комплекс потреб та вимог національного суспільства.
Жодна нація або група націй не може повністю досягнути своїх цілей. Ця неспроможність виникає з непослідовності та конфліктів цілей як на національному, так і на міжнародному рівнях та з неадекватності інструментів політики. Виникають конфлікти між приватними і національними цілями, між внутрішніми та зовнішніми тощо. Пом'якшити такі конфлікти та знайти можливість задоволення першочергових, значимих цілей і є завданням економічної політики.
14. Теорії походження суспільств.
Соціологічні наукові концепції по-своєму трактують походження суспільства, апелюють до різних чинників, що зумовлювали цей процес.
1.Інструментальна концепція. Згідно з нею головним чинником, що зумовив формування суспільства, є здогадливість та кмітливість людини, завдяки яким вона винайшла спеціальні знаряддя для задоволення власних потреб.
2.Сексуальна концепція. Прихильники її вважають, що головним чинником зародження суспільства є позасезонний характер розмноження людини та її задоволення від статевого акту.
3.Кратична (грец. kratos — сила, влада) концепція. Згідно з її постулатами сила та розум розподілені між людьми нерівномірно. Разом з природною експансивністю (жадобою і цікавістю) переваги окремих людей за певними критеріями (фізична міць, спостережливість, спритність тощо) дають їм змогу зайняти вигідні позиції, прибрати до рук краще місце, їжу, сексуального партнера та ін.
4.Гендерна концепція. Заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між особами жіночої та чоловічої статі. Оскільки жінка володіє біологічною монополією на відтворення роду, і для немовлят є не тільки кровним, а й першим взірцем для наслідування, її роль і воля в общині особливо значущі. Відповідно значущість чоловіка значно менша, його роль зведена до обслуговування процесу відтворення (забезпечення зачаття, захисту, тепла, їжі тощо).
5.Семантична концепція. Стрижнем її є визнання фізичної, психологічної, розумової слабкості людини як біологічної істоти, яка до того є ще й одним з наймолодших видів живого світу (8—10 млн. років еволюції). У зв'язку з біологічною вразливістю закон виживання штовхає людей до об'єднання зусиль, тобто до створення колективної організації, яка здійснює координацію, диференціацію, та комбінування їх функцій.