2.2. Захист населення від рз при використанні ядерної зброї.
Захист населення від дії РЗ у воєнний час організується в загальній системі заходів по захисту населення від зброї масового ураження, які включають:
- заходи по виявленню і оцінці РО;
- організацію і здійснення дозиметричного контролю;
- укриття населення в захисних спорудах;
- забезпечення засобами індивідуального захисту;
- евакуація населення;
- розробку типових режимів радіаційного захисту;
- організацію і проведення спеціальної обробки.
У цьому розділі розглядається два заходи із захисту населення:
-
організація дозиметричного контролю;
-
розробка типових заходів.
Дозиметричний контроль містить контроль опромінення і контроль радіоактивного зараження (забруднення).
Контроль опромінення проводиться з метою своєчасного отримання даних про поглинені дози опромінення людей і сільськогосподарських тварин. За даними контролю опромінення встановлюється чи підтверджується факт зовнішньої дії (ІВ) іонізуючого випромінювання, оцінюється працездатність людей.
Контроль опромінення людей поділяється на груповий і індивідуальний.
Груповий контроль здійснюється з метою отримання даних для оцінки працездатності формувань ЦО, робітників і службовців ОГД за допомогою дозиметричних приладів ИД-1 чи ДКП-50А, непрацюючого населення-розрахунковим методом.
Індивідуальний контроль здійснюється з метою отримання даних про дози опромінення кожної людини, які необхідні для первинної діагностики ступеню тяжкості гострої променевої хвороби уражених на етапах медичної евакуації.
Цей контроль здійснюється за допомогою індивідуальних вимірювачів дози ИД-11.
З метою здійснення контролю опромінення особовому складу формувань ЦО, робітникам і службовцям ОГД видаються вимірювачі дози ИД-1(ИД-11) чи дозиметри ДКП-50А з розрахунком:
-
один на ланку, виділення;
-
1-2 на групу чисельністю 14-20 чол., а також на одну захисну споруду ЦО;
-
керівному складу, а також особам які будуть діяти окремо від своїх формувань ЦО, - кожному по дозиметру.
Видача дозиметрів здійснюється на підставі розпоряджень відповідних начальників ЦО.
Зчитування показань з дозиметричних приладів проводиться безпосереднім начальником чи призначеною особою не менше 1 разу за добу. Час зчитування показань з приладів встановлюється штабами ЦО. Але після опромінення людей гамма-променями і нейтронами під час ядерного вибуху зчитування показників здійснюється негайно.
Форма відомостей видачі приладів і зчитування показань приводиться у додатку 3.
Облік доз опромінення ведеться:
-
в штабах ЦО ОГД- всього керівного складу об’єкту, особового складу штабу і командирів загонів, команд та окремих груп;
-
в органах управління ЦО районів, міст та служб ЦО- всього керівного складу району, міста та служб ЦО, о/с управлінь, відділів з питань НС та ЦЗН, начальників ЦО і НШ ЦО ОГД та командирів територіальних формувань ЦО.
Дані про дози опромінення заносяться в журнал контролю опромінення (див. додаток 3 ).
Загальні дози опромінення періодично записуються у картку обліку доз опромінення (див. додаток 3 ).
За відсутністю дозиметричних приладів органи управління міст і районів, залучаючи ЖЕК- і та будинкоуправління, дози опромінення непрацюючого населення визначають розрахунковим методом за формулою:
;
де Д- доза опромінення, р;
Р сер-середній рівень радіації, Р/г;
Т-термін опромінення, год;
Косл- коефіцієнт ослаблення дози;
За величиною дози опромінення визначається категорія працездатності населення. Працездатність визначається у відповідності із зпеціальною методикою.
Облік доз опромінення ведеться:
-
у відділі з питань НС та ЦЗН міського району-по будинкоуправлінням;
-
в управлінні з питань НС та ЦЗН міста-по районам;
-
у відділі з питань НС сільського району-по населеним пунктам.
Органи управління ЦО ОГД, районів міст та служб ЦО кожної доби за підпорядкованністтю подають донесення про працездатність і зараженість (забруднення) людей, техніки та інших об’єктів (див. додаток 3 ), в яких повідомляють:
-
штаби ЦО ОГД- дані про працездатність о/с формувань ЦО, робітників і службовців, керівного складу, а також величину дози їх опромінення;
-
органи управління ЦО районів і міст-дані про працездатність о/с формувань ЦО, робітників, службовців і решти населення, а також про величину дози опромінення керівного складу району, міста;
-
служби ЦО - дані про працездатність о/с формувань ЦО та дозах опромінення керівного складу служби.
Командири формувань кожної доби за підпорядкованістю подають донесення в яких повідомляють:
-
командири команд (груп)- дані про дози опромінення о/с команди (групи);
-
командири загонів-дані про працездатність, кожної команди (групи) і про дози опромінення командирів команд (груп).
На підприємствах виробнича діяльність яких може продовжитися в умовах РЗ розробляються можливі режими захисту робітників і службовців.
Під режимом радіаційного захисту робітників та службовців розуміють установлений порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що виключає радіаційне ураження людей понад установленої норми , скорочуючи до мінімуму змушену зупинку виробництва.
Режим радіаційного захисту регламентує перебування людей у захисних спорудах, у виробничих і житлових будинках та на відкритій місцевості. Режими захисту розробляються завчасно для різних дискретних значень рівнів радіації, очікуваних на об'єкті.
Для того, щоб оперативно, без розрахунків, визначити режим радіаційного захисту, користуються таблицями типових режимів радіаційного захисту населення. При використанні таблиць необхідно мати лише дані про рівень радіації, умовах проживання і захисту (типах житлових будинків і захисних споруд).
Існує 7 типових режимів радіаційного захисту.
Типові режими № 1-3 розроблені для непрацюючого населення і передбачають три послідовних етапи регламентованого поводження в зоні радіоактивного зараження:
1 етап - укриття населення в ПРУ з короткочасним виходом наприкінці кожної доби;
П етап - укриття населення в ПРУ (частина доби) і перебування в будинках (інша частина доби) з короткочасним виходом на відкриту місцевість;
Ш етап - проживання населення в будинках з обмеженим виходом на відкриту місцевість кожної доби.
Типові режими № 4-7 розроблені для захисту робітників та службовців на ОГД і також включають три послідовних етапи дій:
1 етап - укриття в ПРУ чи в сховищах із припиненням роботи;
П етап - позмінна робота у виробничих будинках з відпочинком вільної зміни в захисних спорудах на об'єкті;
Ш етап - позмінна робота в будинках з відпочинком вільної зміни в житлових будинках і обмеженому перебуванні на відкритій місцевості до 1-2 годин на добу.
Якщо ПРУ на території об'єкту мають різні коефіцієнти ослаблення радіації, то режим радіаційного захисту встановлюється за найменшим значенням Косл чи окремо по кожному ПРУ.
Приклад.
Визначити режим радіаційного захисту робітників та службовців, якщо рівень радіації, вимірений на території заводу через 2 години після вибуху, склав 150 Р/г. Робітники та службовці працюють у виробничих будинках з Косл=10, для захисту використовують сховища з Косл=1000.
Рішення.
1. Вибираємо номер типового режиму, що відповідає умовам проживання і захисту робітників та службовців. (будинку з Косл=10, сховища з Косл=1000). По таблиці 17 знаходимо, що таким умовам відповідає типовий режим №7.
2. По таблиці 17 знаходимо, що рівню радіації на 2 години після вибуху, рівному 150 Р/год, відповідає режим захисту, що має умовне найменування 7-В-1.
3. Загальна характеристика режиму 7-В-1:
- загальна тривалість дотримання режиму - 15 діб;
- 1 етап: робота припиняється на 12 годин, у цей час робітники та службовці знаходяться в ПРУ;
- П етап: після закінчення 12 годин, завод відновляє виробничий процес позмінно з відпочинком вільної зміни в ПРУ протягом 1,5 доби;
-
Ш етап: протягом наступних 13 діб персонал заводу працює позмінно, з відпочинком вільних змін у житлових будинках, з обмеженим виходом на відкриту місцевість до 1-2 годин на добу.