1.3.1 Виявлення ро за даними прогнозування

Вихідними даними для виявлення прогнозованої РО є:

- координати центру (епіцентру) вибуху;

- потужність ядерного вибуху;

• вид ядерного вибуху;

- час ядерного вибуху;

- напрямок і швидкість середнього вітру.

Результати виявлення прогнозованої РО наносяться на карту (схему) у такій послідовності:

1.Позначають на карті крапкою центр (епіцентр) вибуху і довкола нього проводять коло.

2. Біля кола роблять пояснюючий напис: у чисельнику - потужність (тис.т) і вид вибуху (Н - наземний, П_в - повітряний, П_з - підземний), у знаменнику - час і дату вибуху (години, хвилини і число, місяць).

3. Від центру (епіцентру) вибуху в напрямку середнього вітру проводять вісь прогнозованих зон зараження.

4. На вісі сліду відзначають крапками довжину і на перпендикулярі, проведеному через середину довжини, ширину кожної з зон зараження, які визначаються за таблицею 7 в залежності від потужності вибуху та швидкості вітру.

5.Точки, що характеризують межу кожної прогнозованої зони, з'єднують лінією у вигляді еліпсу (рис. 2 ): межу зони А - синім кольором, зони Б - зеленим, зони В - коричневим, зони Г - чорним кольором. Коло у районі вибуху, пояснюючий напис, вісь зон зараження наносять на карту синім кольором. При здійсненні ядерного вибуху своїми військами коло у районі вибуху наносять червоним кольором, а пояснюючий напис - чорним.

50-Н

6.30 10.5

Рис. 2 Схема нанесення на карту прогнозованих зон зараження при одиночному ядерному вибусі.

L_А , L_Б , L_В , L_Г –довжина зон А,Б,В,Г

в_А , в_Б, в_В, в_Г – ширина зон А,Б,В,Г

1.3.2 Виявлення ро за даними розвідки.

За даними розвідки виявляється фактична РО. Вихідними даними для виявлення фактичної РО є:

- рівні радіації в окремих точках місцевості;

- час виміру рівнів радіації від моменту вибуху.

Ці дані є підставою для нанесення меж фактичних зон зараження.

Виявлення фактичної РО проводиться в наступній послідовності:

1.Перераховують виміряні рівні радіації на 1 годину після вибуху:

Р₁ = Рt_вим / К_t , (6)

де Рt_вим - виміряний рівень радіації через t годин після вибуху;

К_t - коефіцієнт перерахування на час t, розрахований за формулою К_t = t^+1,2 чи знайдений у таблиці 8.

2. Наносять на карту в точках виміру рівні радіації на 1 годину після вибуху.

3. Проводять межі зон зараження, для чого всі точки з рівнями радіації 8,80, 240 і 800 Р/год ( рівні їм чи близькі за значеннями до них) з'єднують плавною лінією для зовнішніх меж зон зараження (А, Б, В, Г синім, зеленим, коричневим і чорним кольором відповідно (рис. 3).

Рис. 3. Приклад нанесення меж зон зараження за даними радіаційної розвідки, приведеними на 1 год після вибуху.

Знаючи рівні радіації на зовнішніх межах зон зараження на 1 годину після вибуху, можна розрахувати рівні радіації для середини зазначених зон. Рівень

радіації в середині зони (Р_сз )складає середнє геометричне значення (чи середнє пропорційне) від рівнів радіації на зовнішній і внутрішній межі зони:

Рс.₃ = , (7)

де Р_зовн, Р_вн - рівні радіації відповідно на зовнішній і внутрішній межах зон зараження.

Зазначені рівні радіації Рс.₃ будуть складати для зони А – 25 Р/год, для зони Б - 140, для зони В - 440, для зони Г - 10 000 Р/г.

1.3.3 Оцінка РО

Для оцінки РО в загальному випадку необхідно мати наступні вихідні дані:

- час ядерного вибуху;

- рівні радіації на об'єкті (маршруті руху);

- коефіцієнти ослаблення будинками, захисними спорудами, технікою і т.ін.

- припустиму (встановлену) дозу опромінення людей.

У залежності від умов обстановки і забезпеченості штабу ЦО задачі з оцінки РО можуть вирішуватися аналітичним шляхом, графоаналітичним, а також з використанням спеціальних лінійок - дозиметричної (ДЛ-1), радіаційної (РЛ), розрахункової лінійки ЦО.

Розглянемо методику рішення основних задач з оцінки РО аналітичним і графоаналітичним шляхом.

Задача 1.

Визначення можливих доз випромінювання при діях на місцевості, зараженій РР.

Рішення цієї задачі дозволяє запобігти переопроміненню людей при їхніх діях чи перебуванні на зараженій території.

Дозу випромінення приблизно можна визначити, використовуючи спрощені формули:

Д = (8)

Р_сер = (9)

_п = (10)

Р_к = ; (11)

де Р_{сер -} середній рівень радіації, Р/г

Р_п - рівень радіації на час початку роботи ( t_п), Р/год;

Р_к - рівень радіації на кінець роботи (на час t_к=t_п+ t_р), Р/год;

Р₁ - рівень радіації на 1 годину після вибуху, Р/год;

t_р - тривалість роботи в зоні РЗ, г;

К_осл. - коефіцієнт ослаблення дози випромінювання;

К_tп, К_tк - коефіцієнти перерахування на час t_п і t_к, визначені за табл. 7.

Спрощені формули дають погрішності, в яких розрахункова доза буде трохи завищеною. Більш точно дозу можна визначити за формулами:

Д = (12)

Д = (13)

Приклад.

Визначити дозу випромінення, отриману робітниками в приміщенні з К_осл = 10, якщо Р₁ = 80 Р/год, початок роботи через 1 годину після вибуху, тривалість роботи 3 години.

Рішення.

Скористаємося формулою Д = .

Послідовність розрахунку:

1. Визначаємо рівень радіації на час початку роботи:

Р_п = Р₁ = 80 Р/год

2. Визначаємо час закінчення роботи:

t_к = t_п + t_р = 1 + 3 = 4 (г)

3. Визначаємо рівень радіації на кінець роботи:

Р_к = Р₁/К_tк =80/5,28 =15 (Р/г)

де К_tк = 5,28 - коефіцієнт перерахування на час t_к =4г , знайдений у таблиці 8.

4. Знаходимо середній рівень радіації:

Р_сер = = = 47,5 (Р)

5. Визначаємо дозу випромінення за час роботи:

Д = = =14,25 (Р)

Таким чином, робітники одержать дозу менше гранично допустимого значення при однократному опроміненні (50Р).

Задача 2.

Визначення можливих доз випромінювання при подоланні зон зараження.

Необхідність рішення даної задачі виникає при організації висування формувань ЦО в осередок ураження чи евакуації населення через зони РЗ.

Доза випромінювання на час руху по зараженій ділянці розраховується за формулою:

Д = Р_сер.* T/к_осл.; (14)

Д = Р_сер.*L/Vк_осл.; (15)

де Т - час руху по зараженій ділянці маршруту, год;

L - протяжність маршруту в зоні зараження, км.

Середній рівень радіації (Р_сер.) можна визначити:

1. Як середнє арифметичне відомих значень рівнів радіації в окремих точках шляху руху:

Р_сер. = , Р/год (16)

2. За максимальним рівнем радіації на маршруті в залежності від взаємного розташування маршруту і вісі сліду радіоактивної хмари (рис. 4):

ось сліду

Рисунок 4. Можливі випадки взаємного розташування маршруту руху і вісі сліду радіоактивної хмари:

1 - повний перетин сліду перпендикулярно вісі;

2 - рух починається чи закінчується на зараженій місцевості;

3 - повний перетин сліду під кутом 45^о до вісі сліду;

4 - рух паралельно вісі сліду;

L – протяжність маршруту.

а) маршрут перпендикулярний до вісі сліду:

Р_сер. = Р_max/4; (17)

де Р_max - рівень радіації на вісі сліду на час перетинання цієї вісі відносно вибуху, Р/год;

б) маршрут починається (закінчується) в зоні зараження і проходить через вісь сліду:

Р_сер = Р_max/3; (18)

в) маршрут проходить під кутом 45^о до вісі сліду:

Р_сер. = 1,5 Р_max/4; (19)

г) маршрут паралельний вісі сліду:

Р_сер. = Р_max/2; (20)

де Р_max - максимальний рівень радіації на маршруті на час початку виходу із РЗ відносно вибуху, Р/год.

Приклад.

Визначити дозу випромінення, отриману особовим складом формування ЦО при подоланні сліду радіоактивної хмари. Слід буде долатися через 3 г після ядерного вибуху на автомобілях із швидкістю руху 20 км/г. Довжина ділянки зараження 40 км. Рівні радіації на 1 годину після вибуху в окремих 3 точках маршруту складають:

Р₁⁽¹⁾ = 10 Р/год; Р₁⁽²⁾ = 40 Р/год; Р₁⁽³⁾ = 100 Р/год

Встановлена (допустима) доза випромінення Двст =20 Р.

Рішення.

1.Визначаємо середній рівень радіації на маршруті на 1 годину після вибуху:

Р_1сер = = = 50 (Р/г);

2. Розраховуємо час руху по зараженій ділянці маршруту:

T = L/V = 40/20 = 2 (г);

3. Визначаємо час перетинання середини зони щодо моменту вибуху. Так як подолання зони почнеться через 3 години після вибуху, весь шлях займе 2 години, (отже, половину зони формування пройде за 1 годину), то середину зони вони перетнуть через 4 години з моменту вибуху, тобто

t_c = t_п + ½ Т = 3 +2/2 = 4 (г)

4. Розраховуємо середній рівень радіації на 4 г після вибуху (час перетинання середини зони)

Р_сер = Р_1сер/К₄ =50/5,28 = 9,47 (Р/г);

де К₄ - коефіцієнт перерахування на 4 години, знайдений за табл. 7. 5. Визначаємо дозу випромінення, що одержить особовий склад формування за час подолання зони зараження:

Д = = =9,47 (Р);

де К_осл=2 - коефіцієнт ослаблення автомобілів, знайдений за табл.5.

Таким чином, доза випромінення, що одержить л/с формування ЦО на маршруті руху менше встановленої (9,47Р20Р). Перетинити зону зараження в заданих умовах можна.

Задача 3.

Визначення допустимої тривалості перебування в зонах зараження.

Рішення цієї задачі необхідно для визначення доцільних дій людей на зараженій місцевості. На практиці зручніше вирішувати цю задачу за допомогою графіка 1, (додаток 2) у наступній послідовності:

1. Розраховують відносну величину :

 = (21);

де Р₁ - рівень радіації на 1 годину після вибуху;

Д _вст - встановлена доза випромінення;

К_осл - коефіцієнт ослаблення випромінювання.

2. За значенням  і часу початку перебування в зоні (t_п) за графіком 1 визначають допустиму тривалість перебування людей на зараженій місцевості (t _р)

Приклад.

Визначити допустиму тривалість перебування робітників усередині будинку цеху з К_осл=5, якщо роботи почалися через t _п =3 години після ядерного вибуху, а рівень радіації на 1 годину після вибуху Р₁=200 Р/г. Для робітників установлена доза випромінювання Д _вст=20Р.

Рішення.

1. Розраховуємо величину :

 = = = 2;

2. За графіком 1 на перетинанні вертикальної лінії для значення =2, і горизонтальної лінії часу початку опромінення t _п =3 г знаходимо допустиму тривалість роботи t _р=3 години.

Таким чином, у заданих умовах люди можуть працювати не більш 3 годин.

Задача 4.

Визначення допустимого часу початку входу в зону зараження (початку робіт у зоні).

Рішення цієї задачі дозволяє визначити час початку роботи в зоні зараження від моменту вибуху, щоб доза випромінення, отримана людьми, не перевищила встановлену величину.

Задача вирішується за допомогою графіка 1. Розраховують відносну величину  (аналогічно попередній задачі). Потім за значенням  і заданої тривалості роботи (t _р) за графіком 1 визначають час початку робіт у зоні зараження (t _п) щодо вибуху.

Приклад.

Визначити час початку роботи адміністративного персоналу, розміщеного на 2-ом поверсі будинку з великою кількістю вікон, якщо встановлена тривалість роботи t _р=4 години, а рівень радіації на 3 години після вибуху склав Р₃=200Р/г. встановлена доза випромінювання Д_вст =20 Р.

Рішення.

1. Перераховуємо рівень радіації на 1 годину після вибуху:

Р₁ = Р₃  К₃ =2003,74 = 748 Р/год,

де К₃ - коефіцієнт перерахування на t=3 години, знайдений у табл. 8

2. Розраховуємо відносну величину :

 = = = 4,99 ,

де К_осл=7,5 знайдений у табл.5.

3. За графіком 1 і значеннями =4,99 і t _р=4 год. знаходимо допустимий час початку роботи персоналу щодо вибуху t _п=10 годин.

Таким чином, робота може бути почата не раніш, ніж через 10 годин від моменту вибуху. При цьому персонал за 4 години роботи одержить дозу випромінення не більш 20 Р.

Задача 5.

Визначення можливих втрат при діях на зараженій місцевості.

Можливі радіаційні втрати персоналу, населення визначають по отриманій їм дозі випромінення.

При повторному опроміненні людей необхідно враховувати залишкову дозу випромінення (частина дози, отриманої раніше, але не відновленої організмом до даного терміну). Значення залишкової дози випромінення залежить від часу, що пройшов після опромінення.

Порядок визначення радіаційних втрат:

1. Розраховують дозу випромінення, що можуть одержати люди за весь час перебування на зараженій місцевості з урахуванням ступеня їхньої захищеності. Розрахунок виконують за методикою рішення задачі 1.

2. По таблиці 9 визначають залишкову дозу і підсумовують з отриманою дозою випромінення.

3. По таблиці 10 визначають можливі радіаційні втрати (вихід людей з ладу) по величині сумарної дози випромінення і часу її одержання.

Приклад.

Через 5 годин після ядерного вибуху територія об'єкту піддалася радіоактивному зараженню з рівнем радіації Р₅=100Р/г. Визначити можливі втрати робітників та службовців об'єкту, якщо вони будуть працювати у виробничих одноповерхових будинках з моменту зараження (t _п=5 год) протягом 12 годин (t _р=12 год).

За один тиждень до цього робітники та службовці одержали дозу випромінення 50 Р.

Рішення.

1.Розраховуємо дозу випромінення, що одержать робітники та службовці за 12 годин роботи у виробничих будинках:

Д = = 77,5 (Р)

де Р₁ - рівень радіації, визнвчений на 1 годину після вибуху за допомогою коефіцієнта перерахування на 5 г, знайдений у таблиці 8.

Р₁ = Р₅К₅ = 1006,9 = 690 (Р/г);

t _к- час закінчення роботи в зоні зараження від моменту вибуху:

t_к = t_п + t_р = 5 +12 = 17 (г);

К_осл=7 - коефіцієнт ослаблення випромінення виробничими одноповерховими будинками (табл.5).

2. Визначаємо залишкову дозу випромінення по табл. 9.

За один тиждень залишкова доза складе 90% від першого опромінення і дорівнює:

Д_ост = 500,9 = 45 (Р)

3. Знаходимо сумарну дозу радіації:

Д_сум = Д_ост + Д = 45 + 77,5 = 122,5 (Р)

4. По таблиці 10 визначаємо можливі радіаційні втрати. Вони складають приблизно 5%.

Таким чином, виконання робіт в умовах радіоактивного зараження приведе до переопромінення персоналу, можливі втрати до 5%. Необхідно скоротити тривалість робіт чи приступити до них пізніше.