9.5.3. Участь мозочка в процесах пам'яті

Останні дослідження показали, що в процесах пам'яті важливу роль відіграє мозочок. Мозочок контролює і забезпечує своєчасну роботу багатьох м'язових груп, збереження рівноваги, підтримання певної пози, регуляцію і перерозподіл м'язового тонусу (м'язів си- нергістів і антагоністів), виконання і координацію всіх довільних рухів. При порушенні функції мозочка виникає статична і динамі­чна атаксія (порушення порядку руху, а також координації рухів). Мозочок пов'язаний із сенсорними системами, а також багатьма підкірковими утворами (оливою, екстрапірамідною системою, вес­тибулярним ядром, червоним ядром та ін.), із фронтальною і тім'яно-потиличною частками мозку. Аферентна інформація над­ходить у мозочок до зернистих клітин, від яких ідуть паралельні волокна до дендритів кожної клітини Пуркіньє, і утворює на них безліч синапсів. Крім того, зернисті клітини посилають імпульси і до корзиночних клітин, що закінчуються гальмівним синапсом на клітинах Пуркіньє.

Усього на дендритах кожної клітини Пуркіньє закінчується два потоки нервових імпульсів: від різних видів чуттів (паралельні во­локна) і від ядерних утворів нижньої оливи через одне лазяче во­локно. При цьому імпульсація від нижньої оливи на клітини Пур­кіньє фактично формується від безумовного рефлексу, а умовних подразників — збудженими паралельними волокнами на тій же клітині Пуркіньє. Така сама конвергенція подразників спостеріга- і ться і на клітинах чотирьох парних ядер мозочка. Слід зазначити, що кожна клітина Пуркіньє з ядер мозочка має збудливі синаптич- іп контакти тільки з одним лазячим волокном і безліччю синапсів, що йдуть від паралельних волокон. Це вказує на численні зв'язки мозочка з аферентними системами й іншими структурами мозку.

Як приклад наводимо механізми і структури мозку, що беруть участь у формуванні кліпального рефлексу. Подразнення ваткою роговиці ока приводить до збудження рецепторів трійчастого нерва, ЯКІ проводяться до ядра трійчастого нерва, а потім — до ядра ли­цьового нерва, мотонейрони якого посилають еферентні імпульси до колового м'яза ока і виникає реакція. Поряд з цим існує додат­ні та імпульсація від ядра трійчастого нерва, яка проходить через ретикулярну формацію стовбура мозку, досягаючи ядра лицьового нерва. Крім того, імпульсація від ядра трійчастого нерва через ниж­ню оливу йде до мозочка (до клітин Пуркіньє). Від мозочка еферент­ні імпульси йдуть до червоного ядра і ядер заднього поздовжнього пучка, а від цих ядер — до лицьового нерва, забезпечуючи коорди­новані і синхронні рухи колових м'язів очей.

Установлено, що клітини Пуркіньє мають спонтанну активність, збільшення якої посилює гальмівні впливи на нейрони ядер мозоч­ка і червоне ядро, а зменшення такої активності сприяє активації моторної активності. При виробленні умовних рефлексів у нерво­вих клітинах мозочка виникає вибіркове гальмування в окремих клітинах Пуркіньє, а це, відповідно, сприяє вивільненню безумов­них рефлексів.

Дані клінічних спостережень засвідчують, що при патології мо­зочка одночасно виникають і розлади когнітивних функцій: пору­шуються послідовність і узгодженість когнітивних операцій, через що порушується генерування ідей, формування гіпотез, тобто ви­никає так звана когнітивна дисметрія.

Дані позитронно-емісійної томографії показують, що мозочок функціонує разом із фронтальною корою і таламусом. Програма, яка задається префронтальною корою, доповнюється функціональ­ною активністю мозочка, що полягає у контролі точного її виконан­ня в часі, насамперед чіткого виконання тих чи інших рухових ак­тів.