12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)

Вона була також заснована за безпосередньої участі України, яка в 1992 р., в числі 11 держав, підписала Стамбульську декларацію. Декларацією передбачалося багатостороннє й двостороннє співро­бітництво чорноморських держав у різних галузях економіки - про­мисловості, сільському господарстві, транспорті, торгівлі, туризму, телекомунікаціях. Однією зі сфер співробітництва визначено еколо­гію Чорного моря.

Механізм інтеграції в межах ОЧЕС передбачає безподаткову тор­гівлю, вільний рух капіталів та послуг, створення вільних економіч­них зон, обмін інформацією комерційного змісту, підтримка приват­ного бізнесу [45, с. 105].

У 1998 р. в Ялті на черговому саміті високих посадових осіб було підписано Статут ОЧЕС, який уже юридичне посвідчив про наро­дження нової регіональної організації. Отже, певною мірою, Україну можна вважати «батьківщиною» ОЧЕС. У Ялті також була прийнята Декларація, в якій окреслено конкретні напрями подальшої діяль­ності ОЧЕС.

Чорноморське економічне співробітництво перебуває поки що на початковій стадії інтеграційного процесу. Проблему створює велика неоднорідність його членів, і не тільки за розмірами території та еко­номічним потенціалом. Вони належать до різних політичних та еко­номічних угруповань. Шість із них є членами СНД; Греція входить до ЄС і НАТО; Туреччина стане членом ЄС у найближчий час і також є членом НАТО; Албанія, Румунія й Болгарія входять до блоку держав Центральної і Східної Європи, а дві останні з них також є членами ЄС. Ринкові механізми в Греції та Туреччині розвинуті раніше і кра­ще, ніж в інших членах ОЧЕС.

Незважаючи на це, учасники ОЧЕС вбачають реальні перспек­тиви для плідного співробітництва. Уже воно здійснюється в таких галузях, як енергетика, транспорт, зв'язок, екологія. Найперспективнішими напрямами інтеграції є об'єднання електромереж у єдиній системі Чорноморського кільця, утворення регіональних транспорт­них коридорів; прокладення ліній оптиковолоконного зв'язку; про­грами з охорони Чорного моря.

Багато надій покладається на Чорноморський банк торгівлі та роз­витку (ЧБТР), який розпочав діяльність у 1999 р. Його функціями є кредитування зовнішньоторговельних операцій та підтримка фінансо­вих систем країн-членів. До речі, двоє з членів ОЧЕС — Росія та Туреч­чина входять до десятки найбільших торговельних партнерів України.

У рамках ОЧЕС утворені Міжнародний центр чорноморських досліджень. Науковий центр ОЧЕС.

Пріоритетні для України програми ОЧЕС спрямовані на розвиток інфраструктури регіонального економічного співробітництва, про­екти створення спільної транспортної мережі країн—членів ОЧЕС,

поєднання електроенергетичних мереж, прокладання ліній оптико­волоконного зв'язку. Україна зацікавлена в реалізації в рамках ОЧЕС проектів щодо модернізації нафтопереробних заводів, створення но­вих потужностей, зокрема терміналів на берегах Чорного моря для прийняття нафти й газу, здійснення наукових досліджень спільно з іноземними фірмами щодо використання нетрадиційних джерел енергії, технічного переозброєння металургійних підприємств та ба­гатосторонньої програми виробництва електронної техніки для різ­них галузей народного господарства [46, с. 12].

Велике значення надається створенню єдиної транспортної мере­жі в просторі ОЧЕС, а також розвитку системи «транспортних ко­ридорів»: Транс-Євразійського ТКАСЕКА і Критських. Для України особливо важливі Критські коридори (угоду про їхнє створення було підписано в 1994 р. на острові Крит). З одинадцяти цих коридорів чотири пройдуть по території України:

• транспортний коридор № 3: Берлін — Вроцлав — Львів — Київ;

• транспортний коридор № 5: Трієст — Любляна — Будапешт — Братислава — Львів;

• транспортний коридор № 7: Дунайський від Кельхайма до Су-ліни;

• транспортний коридор № 9: Гельсінкі — Київ — Одеса — Димитровград — Александруполіс.

У 1997 р: в Гельсінкі відбулася третя Пан'європейська транспорт­на конференція, на якій Україна запропонувала розширити систему міжнародних транспортних коридорів ще чотирма лініями:

• Балтика — Чорне море (Гданськ — Варшава — Ковель — Оде­са);

• Європа — Азія (Франкфурт — Краков — Львів — Дніпропе­тровськ — Алмати);

• Євроазійський (Ашгабат — Баку — Тбілісі — Чорноморські порти України);

• ЧЕС (Анкара — Єреван — Тбілісі — Ростов-на-Дону — До­нецьк — Одеса — Бухарест — Димитровград — Стамбул). Ланками майбутньої єдиної транспортної мережі ОЧЕС є паромна магістраль Батумі — Одеса — Варна, а також запроектована система

транспортування нафти з Азербайджану через грузинське місто Супса на місто Южне і далі по нафтопроводу до західного кордону України.

Чорноморське економічне співробітництво розглядається його членами як важливий щабель у просуванні до єдиної Європи. Це було зафіксовано в Ялтинський декларації. З таких позицій країни ОЧЕС природно прагнуть до якнайтіснішого співробітництва з Євро­пейським Союзом. Під час наради міністрів закордонних справ країн ОЧЕС у Тбілісі було прийнято Платформу про співробітництво між ОЧЕС та ЄС. Платформа визначила напрями реалізації стратегічних цілей ОЧЕС, які полягають в інтеграції до Європи з кінцевою метою входження до спільної економічної зони ЄС — ОЧЕС [45,107].

Україна активно співробітничає в ОЧЕС. Вона запропонувала створити єдиний інвестиційний простір і спільний ринок інвестицій­них проектів. Фахівці з Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України розробляють плани заходів щодо створення зони вільної торгівлі ОЧЕС.