
- •Одеський державний медичний унівеситет
- •Робоча програма
- •7.110105 «Медіко-профилактична справа»
- •1. Пояснювальна записка
- •Мета вивчення навчальної дисципліни.
- •6120 Інтерпретувати основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму
- •Зміст програми
- •Тема 1. Предмет та задачі медичної хімії. Класифікація біогенних елементів.
- •Тема 2. Типові хімічні властивості, біологічна роль та застосування в медицині біогенних s - елементів. Якісні реакції визначення s – елементів.
- •Тема 3. Хімічні властивості та біологічна роль біогенних р – елементів. Якісні реакції визначення р – елементів.
- •Тема 8. Металолігандний гомеостаз. Порушення гомеостазу.
- •Змістовий модуль 2. Кислотно-основні рівноваги в біологічних рідинах
- •Тема 9. Розчинність речовин. Роль розчинів в життєдіяльності організмів.
- •Тема 10. Елементи кількісного аналізу.
- •Тема 11. Метод нейтралізації. Визначення концентрації та титру розчину лугу за допомогою розчину кислоти.
- •Тема 12. Водневий показник біологічних рідин. Визначення к та а слабкої кислоти.
- •Структура залікового кредиту – модулю 1 “Кислотно-основні рівноваги та комплексоутворення в біологічних рідинах”.
- •Змістовий модуль 3. Термодинамічні та кінетичні закономірності перебігу процесів та електрокінетичні явища в біологічних системах.
- •Тема 17. Основні поняття хімічної термодинаміки. Теоретичні основи біоенергетики.
- •Тема 18. Фізико-хімічні основи кінетики біохімічних реакцій.
- •Тема 19. Кінетика складних реакцій. Каталіз. Особливості дії ферментів.
- •Тема 20. Хімічна рівновага. Константа рівноваги. Добуток розчинності. Гетерогенної рівноваги за участю солей в загальному гомеостазі організму.
- •Тема 21. Механізм виникнення електродних потенціалів та їх класифікація.
- •Тема 22. Окисно-відновні потенціали. Потенціометрія. Визначення рН біологічних рідин.
- •Тема 23. Сорбція біологічно активних речовин. Основи адсобційнної терапії.
- •Тема 24. Адсорбція електролітів. Хроматографічні методи аналізу сумішей біологічно активних речовин.
- •Тема 25. Колоїдні розчини. Молекулярно-кінетичні, оптичні та електрокінетичні властивості.
- •Тема 26. Кінетична та агрегативна стійкість дисперсних систем. Одержання золів конденсаційним методом.
- •Тема 27. Властивості розчинів біополімерів. Ізоелектрична точка білка
- •Структура залікового кредиту - модулю 2: „Рівноваги в біологічних системах
- •Змістовий модуль 3. Термодинамічні та кінетичні закономірності перебігу процесів та електрохімічні явища в біологічних системах.
- •4. Тематичний план лекцій
- •5. Тематичний план практичних занять.
- •6.Тематичний план практичної підготовки.
- •7. Тематичний план самостійної (індивідуальної) роботи студентів
- •Змістовий модуль 2. Кислотно-основні рівноваги в біологічних рідинах
- •Перелік завдань для підсумкового контролю знань
- •Перелік навчально-медичної літератури
6.Тематичний план практичної підготовки.
Модуль 1.Кислотно-основні рівноваги та комплексноутворення в біологічних рідинах.
1.Якісні реакції визначення елементів s-блоку.
2.Якісні реакції визначення елементів р-блоку.
3.Якісні реакції визначення елементів d-блоку.
4.Визначення концентрації ŃaOH по HCl.
5.Визначення Κ і α слабкої кислоти.
6.Визначення буферної ємності розчинів фосфатного та гідрокарбонатного буферів.
Модуль 2.Рівноваги в біологічних системах на межі поділу фаз.
1.Хімічна рівновага. Вплив концентрації та температури на зміщення хімічної рівноваги.
2.Потенціометричне визначення pH біологічних рідин.
3.Хроматографічні методи аналізу сумішей біологічно активних речовин.
4.Отримання золів конденсаційним методом та визначення знаку заряда гранули.
5.Вивчення властивості розчинів ВМС. ІЕТ білка.
7. Тематичний план самостійної (індивідуальної) роботи студентів
№ п/п |
Тема |
Кількість годин |
Вид контролю |
1. |
Підготовка до практичних занять для оволодіння вмінням інтерпретувати закономірності та пояснювати механізми фізико-хімічних процесів, що відбуваються в розчинах та на межі поділу фаз, аналізувати взаємозв'язки між цими процесами (явищами) та їх біологічною значимістю і використанням в практичній медицині, пояснювати принципи певних методів кількісних визначень біологічно активних речовин. |
25 |
Поточний контроль на практичних заняттях. |
2. |
Вміти визначати кількісний вміст кислот та основ в розчині, виконувати потенціометричні дослідження, визначати адсорбцію речовин з розчинів, готувати буферні розчини із заданим рН, визначати ізоелектричну точку білка, проводити експрес-аналіз розчинів методом тонкошарової хроматографії. |
14 |
Поточний контроль на практичних заняттях. |
3. |
Індивідуальна робота - підготовка огляду наукової літератури однієї з тем СРС. |
3 |
Реферат. |
4. |
Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модулів. |
8 |
Підсумковий контроль. |
Разом |
50 |
|
Розподіл балів, присвоюваних студентам
Модуль 1.(поточне тестування) |
Кількість балів |
Змістовий модуль 1 |
60 |
Тема 1 |
10 |
Тема 2 |
10 |
Тема 3 |
10 |
Тема 4 |
10 |
Тема 5 |
10 |
Тема 6 |
10 |
Змістовий модуль 2 |
60 |
Тема 7 |
10 |
Тема 8 |
10 |
Тема 9 |
10 |
Тема 10 |
10 |
Тема 11 |
10 |
Тема 12 |
10 |
Разом змістові модулі |
120 |
Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 |
80 |
Разом сума балів засвоєння модуля 1 |
200 |
Модуль 2(поточне тестування) |
Кількість балів |
Змістовий модуль 3 |
60 |
Тема 13 |
10 |
Тема 14 |
10 |
Тема 15 |
10 |
Тема 16 |
10 |
Тема 17 |
10 |
Тема 18 |
10 |
Змістовий модуль 4 |
50 |
Тема 19 |
10 |
Тема 20 |
10 |
Тема 21 |
10 |
Тема 22 |
10 |
Тема 23 |
10 |
Разом змістові модулі |
110 |
Самостійна (індивідуальна) робота студентів |
10 |
Разом |
120 |
Підсумковий контроль засвоєння модуля 2 |
80 |
Разом сума балів за засвоєння модуля 2 |
200 |
Разом сума балів за вивчення дисципліни |
400 |
Змістовий модуль 1:
Оцінка “5” конвертується в 10 балів
“4” – в 8 балів
“3” – в 4 балів
“2”-- в 0 балів
Змістовий модуль 2 та 3.
Оцінка “5” конвертується в 10 балів
“4”--- в 8 балів
“3”— в 4 балів
“2”— в 0 балів
Змістовий модуль 4.
Оцінка “5” конвертується в 10 балів
“4”— в 8 балів
“3”— в 4 балів
“2”— в 0 балів
Мінімальна кількість балів, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля 1 – 48; до складання підсумкового контролю модуля 2 – 44.
Форми контролю
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми, на практичних підсумкових заняттях – відповідно до конкретних цілей змістових модулів. Рекомендується застосовувати на всіх практичних заняттях види об’єктивного контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок.
Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування. Максимальна кількість балів, що присвоюється студенту при засвоєнні модуля (залікового кредиту ЕСТS)-200.
Єдина шкала оцінок для студентів
Оцінка ЕСТS |
Статистичний показник |
Традиційна оцінка |
А |
Найкращі 10% студентів |
Відмінно |
В |
Наступні 25% студентів |
Добре |
С |
Наступні 30% студентів |
Добре |
В |
Наступні 25% студентів |
Задовільно |
Е |
Останні 10% студентів |
Задовільно |
Fх |
Повторна здача |
Незадовільно з можливістю повторного складання |
F |
Обов'язковий повторний курс навчання |
Незадовільно з обов'язковим повторним курсом |
Для тих студентів, хто бажає покращити свою успішністі до вищої оцінки при засвоєнні дисципліни (модуля), можливе проведення повторного підсумкового контролю в комісії. Методика проведення підсумкового контролю визначається вищим навчальним закладом й відображається у робочій навчальній програмі з дисципліни.
Перелік питань до підсумкового контролю знань з дисципліни.
Змістовий модуль 1. Хімія біогенних елементів. Комплексоутворення в біологічних рідинах
1. Електронна структура біогенних елементів. Типові хімічні властивості елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення, зі зміною ступеня окиснення, комплексоутворення)Форми сполук s- , p-, d-елементів. Кислотно-основні властивості. Зв'язок між місцезнаходженням s- , p-, d-елементів в періодичній системі та їх вмістом в організмі.
2. Розчини комплексних сполук. Сучасні уявлення про будову комплексних сполук. Класифікація комплексних сполук (за природою лігандів та зарядом внутрішньої сфери).
-
Константи нестійкості та стійкості комплексних іонів. Основи комплексонометрії.
-
Внутрішньокомплексні сполуки. Поліядерні комплекси. Комплексні сполуки в біологічних системах. Уявлення про будову гемоглобіну.