- •I . Борівська теорія атома
- •1.1. Закономірність в атомних спектрах
- •1.2. Модель атома Томсона
- •1.3. Досліди по розсіянню -частинок. Ядерна модель атома
- •1.4. Постулати Бора. Дослід Франка і Герца
- •1.5. Елементарна борівська теорія водневого атома
- •II. Елементи квантової механіки
- •2.1. Гіпотеза Луї де Бройля. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.2. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •2.3. Рівняння Шредінгера
- •2.4. Фізичний зміст псі-функції
- •2.5. Квантування енергії
- •2.6. Рух вільної частинки
- •2.7. Частинка в нескінченно глибокій потенціальній ямі
- •2.8. Гармонічний осцилятор
- •2.9. Проходження частинки крізь потенціальний бар’єр
- •2.10. Квантування моменту імпульсу
- •III. Квантова теорія атомів і молекул
- •3.1. Квантова теорія атома водню
- •3.2. Багатоелектронні атоми
- •3.2.1. Спектри лужних металів
- •3.2.2. Нормальний ефект Зеємана
- •3.2.3 Мультиплетність спектрів і спін електрона
- •3.2.4 Механічний та магнітний моменти багатоелектонного атома
- •3.2.5. Розподіл електронів в атомі за станами. Періодична система елементів д.І. Менделєєва
- •3.2.6. Рентгенівські спектри
- •3.2.7. Енергія молекули
- •3.2.8. Молекулярні спектри
- •3. 2. 9 Комбінаційне розсіювання світла
- •3. 2.10. Вимушене випромінювання. Лазери
- •I. Борівська теорія атома………………………………………………………..…3
3.2.4 Механічний та магнітний моменти багатоелектонного атома
Як
уже зазначалось, кожний електрон в атомі
має орбітальний (азимутальний) момент
імпульсу
і власний момент
.
Механічні моменти зв’язані з відповідними
магнітними моментами, внаслідок чого
між всіма
і
існує взаємодія.
Моменти
і
складаються в сумарний момент атома
.
При цьому можливі два випадки.
1.
Моменти
взаємодіють між собою сильніше, ніж з
моментами
,
які, в свою чергу, сильніше зв’язані
один з одним, ніж з
.
Внаслідок цього всі моменти
складаються у сумарний
,
моменти
складаються в
,
а потім уже
і
дають сумарний момент атома
.
Такий тип зв’язку зустрічається
здебільшого і називається зв’язком
Рассела-Саундерса
або LS-зв’язком.
2.
Кожна пара
і
взаємодіють між собою сильніше, ніж з
іншими
і
,
внаслідок чого утворюються сумарні
моменти
для кожного електрона зокрема. Ці моменти
об’єднуються в сумарний момент атома
.
Такий тип зв’язку називають jj-зв’язком.
Він є характерним для важких атомів.
Складання моментів відбувається за квантовими законами (див. 2.10). Розглянемо складання моментів у випадку LS-зв’язку.
Орбітальні
квантові числа
завжди є цілими. Відповідно квантове
число L
сумарного орбітального моменту також
є цілим (або нулем).
Квантове
число S
сумарного спінового моменту атома
може бути цілим або напівцілим в
залежності від того, яким є число
електронів в атомі – праним чи непарним.
При парному числі електронів N
квантове число S
приймає всі цілі значення від
(всі
«паралельні» один одному) до нуля (всі
попарно компенсують один одного). Так,
наприклад, при N=4
квантове число S
може мати значення 2, 1, 0. При непарному
N
квантове число S
приймає всі напівцілі значення від
(всі
«паралельні» один одному) до
(всі
,
крім одного, попарно компенсують один
одного). Наприклад при N=5
можливими значеннями S
будуть
,
,
.
При
заданих
і
сумарний механічний момент атома
визначається векторною сумою
,
(3.31)
а
квантове число J
сумарного моменту
може мати одне із сукупності значень:
.
(3.32)
Отже, J буде цілим, якщо S – ціле (при парному числі електронів в атомі), і напівцілим, якщо S – напівціле (при непарному числі електронів). Так, наприклад,
-
у випадку
квантове число J
може мати значення 3, 2, 1; -
у випадку
можливі значення J
дорівнюють
,
,
,
.
Енергія
атома залежить від взаємної орієнтації
моментів
(тобто від квантового числа L),
від взаємної орієнтації моментів
(від квантового числа S)
і від взаємної орієнтації
і
(від квантового числа J).
Умовно терм атома записують у такому
вигляді:
,
(3.33)
де під символом Y мається на увазі одна із букв S, P, D, F і т.д. в залежності від значення числа L. Наприклад, терми
(3.34)
характеризують
стани з однаковими
,
однаковими
,
але різними
.
Символ
(3.33) вміщує в собі значення трьох квантових
чисел: L,
S
і J.
У випадку, коли
,
число
визначає мультиплетність терму, тобто
кількість підрівнів, що відрізняються
значенням числа J
(див. (3.34)). У випадку, коли
,
мультиплетність дорівнює
.
Однак символ терму пишуть у вигляді
(3.33).
Із
теорії і практики магнетизму відомо,
що з механічним моментом атома
зв’язаний магнітний момент
гіромагнітним відношенням, що дорівнює
.
Відповідно
.
(3.35).
Тут
- магнетон Бора.
Знак
«-» у формулі (3.35) указує на взаємно
протилежні напрямки магнітного і
механічного моментів, (це зумовлено
тим, що заряд електрона є від’ємним).
Наявність знака «-» дає можливість
отримати проекцію
на фізичний напрямок Z
простою заміною в формулі (3.35) вираз
на квантове число
:
.
(3.36)
При
проекція
додатна, а проекція
від’ємна; при
проекція
від’ємна, а проекція
додатна.
Результати різнобічних дослідів указують на те, що гіромагнітне відношення власних (спінових) моментів вдвічі перевищує гіромагнітне відношення орбітальних моментів. Таким чином,
.
(3.37)
У зв’язку з цим кажуть, що спіну притаманний подвійний магнетизм.
Внаслідок
подвійного магнетизму спіна гіромагнітне
відношення повних моментів
і
є функцією квантових чисел L,
S
і J.
Відзначимо, що число L
і S
характеризують відношення значень
і
,
а число J
визначає взаємну орієнтацію орбітального
і спінового моментів. Відповідний
квантово-механічний розрахунок дає для
магнітного моменту атома формулу
,
(3.38)
де
.
(3.39)
Вираз
(3.39) називають множником (або фактором)
Ланде. Якщо сумарний спіновий момент
атома дорівнює нулю (
),
то, згідно з (3.32),
(див. (3.39)) і
.
Якщо
,
то
і
.
Відзначимо,
що наявність знака «-» у формулі (3.38) дає
можливість отримати проекцію
на фізичний напрямок Z
простою заміною виразу
на
.
Отже,
(
).
(3.40)
Низку питань фізики атома можна розглянути з допомогою векторної моделі атома, з елементами якої можна ознайомитися за посібником [2].
