Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модульная к.р. по Истории Украины.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
179.21 Кб
Скачать

3.Проблема з’ясування походження слов’ян та їх прабатьківщини.

1.Нестор.“Повість минулих літ”-дунайська теорія. Прихильники: російські історики ХІХ ст. С.Соловйов, М.Погодін, В.Ключевський.

2.Середньовіччя. Скіфо-сарматська, або азіатська теорія, викладена на сторінках Боварської хроніки (ІХ ст.). Ця теорія базується на визнанні предками слов’ян скіфів і сарматів, які осіли у південній частині Східної Європи. Саме тут і сформувався той центр, звідти з тих часів вонирозселились на північ і схід.

3.Праця відомого чеського славіста Л.Нідерля “Слов’янські старожитності” (1902р.) започаткувала вісло-дніпровську теорію походження слов’ян. Відповідно до цієї теорії ще у ІІ тис. до н.е. існувала багато-слов’янська спільність. Саме в результаті її розпаду у ході розселення і з’явилися слов’яни, прабатьківщиною яких Л.Нідерле вважав широкий ареал між Віслою і Дніпром, а центром повічних слов’янських земель – Волинь. Прихильниками, модифікаторами та розробниками цієї теорії у різний час були М.Фосмер, Н.Шахматов, В.Петров.

4.Ще одним варіантом вирішення проблеми слов’янського етногенезу стала вісло-одерська концепція, обґрунтована польськими вченими К.Костешовським, Я.Чекановським, Т.Лор-Сплеренським у 30-40х рр. ХХ ст. Ця теорія локалізує слов’янську прабатьківщину природними кордонами – річками Віслою і Одером.

5.У 50-60х рр. ХХ ст. виникає дніпро-одерська теорія (В.Гізель, П.Третяков, М.Артемонов, Б.Рибаков), яка органічно ввібрала в себе ідеї і висновки багатьох попередніх теорій (насамперед вісло-одерської) і помістила слов’янську прабатьківщину між Дніпром і Одером. Логіка цієї теорії така: на рубежі ІІІ-ІІ тис. до н.е. індоєвропейська спільнота розпалась на ряд етнокультурних та мовних гілок, однією з яких була германо-балто-слов’янська. Подальший поділ цієї гілки і привів до появи протослов’ян як самостійної етнічної спільноти. Сучасні українські археологи В.Баран, Д.Козак, Р.Терпиловський,суттєво збагатили і розвинули дніпро-одерську теорію, точно визначившиетнографічну основу східного слов’янства та ареал його формування: слов’янство як самостійна етнічна спільнота вийшло на історичну арену десь на початку І тис. н.е. Це був динамічний і драматичний час великого переселення народів (ІІ-VІІ ст.). Українці ведуть свій родовід від слов’янського кореня.

6.Тривалий час в історичній науці йшло протиборство двох теорій походження українського народу – міграційної та автохтонної.

Професор кафедри історії НТУУ КПІ В.В.Киричук в історичній літературі чітко простежує три основні підходи:

1)Російський, великодержавно-шовіністичний;

Започаткований в працях російських дворянських істориків. Основи його заклав наш земляк автор “Київського Синопсису” архімандрит Києво-Печерської лаври, професор і ректор Києво-Могилянської академії Інокентій Гізель. Він стверджував, що не було ніякого українського народу, а завжди був єдиний руський, тобто російський, народ, що селився колись на території Східної Європи від півдня до півночі. По суті, історія українського народу починається тут як складова частина історії народу російського. Прихильники: В.Щербаков, С.Соловйов та В.Ключевський