- •1.Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її методологічна та джерельна база.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте основні підходи в історичній літературі щодо проблем формування українського етносу.
- •3.Проблема з’ясування походження слов’ян та їх прабатьківщини.
- •1)Російський, великодержавно-шовіністичний;
- •2)Спільність етногенезу всіх трьох слов’янських народів;
- •4.Висвітліть основні етапи міграції населення України та їх причини до хх ст..
- •5.Охарактеризуйте основні етапи міграції населення України та їх прчини у першій половині хх ст.
- •6. Дайте визначення категорії «етнополітика» та обґрунтуйте актуальність етнополітичних проблем на сучасному етапі.
- •7. У чому полягає своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?
- •8. Охарактеризуйте оновні принципи етнополітики після проголошення незалежності держави.
- •9. Процеси імміграції народів срср до України у 40-90 рр. Хх ст., їх причини I масштаби.
- •10. Етнополітика унр за часів Центральної Ради та її концептуальні основи.
- •11. Суть політики коренізації 20-30 рр. Хх ст. Та причини згортання.
- •12. Національна політика Директорії I її наслідки.
- •13. Процеси національно-державного розмежування в процесі коренізації 20-30 рр. Хх
- •14. Тимчасова міграція робочої сили України після 1991 р.
- •15. Назвіть та охарактеризуйте основні хвилі міграції українського народу
- •2 Модуль
- •1.Які основні об’єктивні фактори зумовили формування Київської давньоруської держави?
- •2. Охарактеризуйте основні причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •3. Охарактеризуйте соціальну структуру Київської давньоруської держави
- •4. Які ознаки державності сформувалися в процесі національно-визвольної війни XVII
- •5. Охарактеризуйте процес возз’єднання західноукраїнських земель з урср
- •6. У чому полягала суть політики «воєнного комунізму» I чому вона була скасована?
- •7. Суть та наслідки неПу в Україні.
- •8. Назвіть основні етапи процесу утворення Союзу рср та входження до нього України.
- •9. План «великої України» I його наслідки
- •10. Коли I в якому документі було проголошено суверенітет України?
- •11. Охарактеризуйте об’єктивні умови для проголошення незалежності України
- •12. Назвіть суб'єктивні фактори , що зумовили становлення незалежності України.
- •13. Коли I як відбувся вихід України зі складу срср?
- •14. З’яcуйте основні етапи Конституційного процесу в Україні після набуття незалежності.
- •15. Основні принципи зовнішньої політики України після проголошення незалежності
- •16. Якими факторами зумовлена багатовекторність зовнішньої політики України
- •3 Модуль
- •1. Чим було зумовлене українське національне відродження 1-ої половини XIX ст. I його суть?
- •2. Охарактеризуйте основні програмні документи та статут Кирило-Мефодіївського братства
- •3. Охарактеризуйте суть та етапи розвитку громадівського руху в Україні у 19 ст.
- •4.Висвітліть процес зародження робітничого руху в Україні
- •5. Як відбувалося поширення соціал-демократичного руху в Україні?
- •6. Історичне значення гуртка «Руська трійця»
- •7. Перші політичні партії Наддніпрянської України та їх політичні платформи.
- •8. Критика культу особи Сталіна та його наслідки.
- •9. Дайте визначення поняття «політична система» суспільства I назвіть причини формування адміністративно-командної системи в срср
- •10. Охарактеризуйте основні етапи реалізації соціальної політики у незалежній Україні до кінця 90-х років.
- •11.Основні напрями I результати соціальної політики України на сучасному етапі
- •12.Проблема безробіття та перспектива його розв’язання.
- •13. Причини та наслідки демографічної кризи в Україні
- •14.Політика держави в галузі охорони здоров’я
- •15.Охарактеризуйте поняття «культура» I становище у сфері культури на сучасному етапі
- •4 Модуль
- •1.Як I коли зародилася писемність на Русі I якими були основні типи шкіл у Київській Русі?
- •2. Наслідки освітянських реформ другої половини 19 ст. У Російській імперії.
- •3.Освітянська політика радянської влади в України у 20-30 рр.
- •4. Ліквідація неписьменності I безпритульності у 20-30 рр.
- •5. Заснування української Академії наук.
- •6.Дайте визначення поняття «наука» та охарактеризуйте основні етапи її розвитку
- •7.Суть новітньої революції (перевороту) у природознавстві на межі 19-20 ст.
- •8.Становище української науки у перші половині 20 ст.
- •9.Суть, особливості нтр та її наслідки в Україні.
- •10.Становище освітянської галузі України напередодні проголошення незалежності
- •11.Суть I наслідки реформ загально освітянської середньої школи у 90-х-2000-х роках
- •12.Наслідки реформ вищої освіти в Україні після проголошення незалежності
- •13.Становище наукової галузі України на сучасному етапі.
- •14.Концепція безперервної освіти, її стан I перспективи в Україні.
- •15.Основні напрями I перспективи інноваційного розвитку України в умовах глобалізації
8. Критика культу особи Сталіна та його наслідки.
Після смерті Й. Сталіна у 1953 р. почався частковий відхід від сталінізму. Однак він не змінив тоталітарної суті суспільного ладу в СРСР. Критика на адресу Сталіна була непослідовною. Разом з тим у керівництва партії визрівало розуміння того, що без повної демократизації суспільного життя неможливе оновлення країни.
Критика культу особи відкрила можливість оновлення i лібералізації суспільства. Цей процес був складним i суперечливим, але в цілому сприяв громадському пробудженню, національному відродженню в Україні.
Суть кардинальних змін, що почалися після смерті диктатора, полягає в лібералізації всього суспільного життя. Розвиток та поглиблення цього процесу були основою десталінізації, яка стала особливо активною і радикальною після XX з'їзду КПРС (лютий 1956 p.). Проте процеси оновлення почалися ще навесні 1953 р. Саме в 1953—1955 pp. було зроблено спробу перейти від тоталітарної до авторитарної форми правління. З ініціативи Маленкова було поставлено питання про необхідність «припинення політики культу особи». Оцінюючи перші й подальші десталінізаційні кроки радянського керівництва, політолог М. Джилас влучно зазначав: «Творець замкнутої соціальної системи, Сталін, був одночасно її зброєю і, коли змінилися обставини... став її жертвою... Його «помилки» помітніші, ніж у інших, і тому Сталін — найдешевша ціна, якою вожді цієї системи хочуть викупити себе і саму систему з її значно суттєвішим та більшим злом». Могутнім імпульсом для поглиблення і розширення процесу лібералізації став XX з'їзд КПРС. На його закритому засіданні з доповіддю, у якій викривався культ особи Сталіна, виступив Хрущов. Основні положення доповіді в дещо пом'якшеному вигляді стали основою постанови ЦК КПРС від 30 червня 1956 р. Проте гостра критика, яку містили ці документи, не зачіпала суті командно-адміністративної системи, не викривала її соціальної природи, зводячи усі вади системи до культу особи. Та, незважаючи на недоліки, це був важливий і сміливий крок на шляху десталінізації, який стимулював процес лібералізації суспільного життя, свідчив про реальну перспективу його демократизації. Отже, суть кардинальних змін, що розпочалися після смерті Сталіна, полягає в лібералізації всього суспільного життя. Ця лібералізація виявилася в припиненні кампанії проти націоналізму; певному уповільненні процесу русифікації; частковій реабілітації жертв сталінських репресій; зростанні українського чинника в державному та громадському житті; розширенні прав республіки в економічній, фінансовій та юридичній сферах; активізації дій української дипломатії та більшій відкритості УРСР для різнобічних контактів з іноземними державами
на закритому засіданні з’їзду Перший секретар ЦК КПРС М.Хрущов виступив з доповіддю «Про культ особи Сталіна і його наслідки», яка знаменувала розвінчання «батька усіх народів». У доповіді вперше була дана негативна оцінка особі Й.Сталіна та багатьом його діянням, засуджені масові репресії й терор, розв’язані проти радянського народу. М.Хрущов усю проблему звів до негативних рис самого Й.Сталіна, але навіть така критика шокувала багатьох комуністів, справила значний вплив на політичні процеси і психологічні настрої в країні. Певна річ, М.Хрущов не сказав усієї правди про репресії, про всі злодіяння Й.Сталіна. Тим більше він аж ніяк не зв’язував усі злочини зі злочинним режимом, але й навіть того, що було ним сказано – про розстріли керівників країни, про тортури, знущання над людьми тощо, – було досить, щоб пробудити в суспільстві громадську свідомість і критичне ставлення до так званої радянської дійсності. З’їзд запропонував ЦК послідовно здійснювати заходи, які б забезпечували повне подолан- ня нібито чужого марксизму-ленінізму культу особи, ліквідацію його наслідків у всіх галузях партійної, державної та ідеологічної роботи, суворе дотримання «ленінських норм партійного життя», принципів колективного керівництва. Доповідь М.Хрущова спонукала до переосмислення історії соціалізму, ролі пар- тії в житті суспільства, критичного ставлення до окремих вчинків її вождів, до Сталіна й сталінізму.