Дослідження

Одночасно ставиться завдання ідентифікації об’єкту дослідження – процес встановлення правила (відповідності, перетворення), що переводить вхідні впливи у вихідні. Завдання ідентифікації зводиться до визначення правила, за яким "Входи" перетворюються у "Виходи", реєструючи результати вхідних і вихідних змінних.

При побудові економіко-математичної моделі враховуються тільки основні, визначальні фактори, а відтак, математичний опис об’єкту має відбивати тільки закономірності, що необхідні для вирішення конкретного завдання. Одночасно для одного об’єкта можуть бути побудовані різні математичні описи моделі. Важливою проблемою процедури побудови економіко-математичної моделі є її адекватність реальному об’єкту. У такому ступінь ідентичності моделі і об’єкту оцінюється методами ідентифікації. У першу чергу, кількісна міра ступеня ідентичності приймає значення від нуля до одиниці. Рівність міри ступеня ідентичності нулю означає повну невідповідність моделі реальному об’єкту, а рівність міри ідентичності одиниці означає повну відповідність моделі реальному об’єкту – між вхідними і вихідними впливами існує функціональний зв'язок.

6. Встановлення переліку даних. Визначення необхідного і достатнього переліку інформації з всього різноманіття існуючих і досяжних даних, які призначені для рішення конкретного завдання, є досить вадливим у виконуваних дослідженнях. Для того, щоб уникнути наявності надлишкової інформації та повторюваності опрацювання ідентичних даних при дослідженні різних напрямків поставленої мети, необхідно обрати оптимальний перелік та кількість інформації. За кожною класифікаційною групою інформаційного потоку визначають вихідні дані, які необхідні і достатні для обслуговування всього процесу дослідження. При цьому деякі складові інформації (наприклад, недостовірні, суб’єктивні, неофіційні, додаткові і ін.) можуть не використовуватися у логістичних дослідженнях.

Рекомендована література Основна

1. Крикавський Є. Логістика. Основи теорії. Підручник. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, „Інтелект-Захід”, 2004. – 416 с.

2. Крикавський Євген. Логістичне управління: Підручник. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 684 с.

4. Таньков К. М., Тридід О. М., Колодизєва Т. О. Виробнича логістика: Навчальний посібник. – Видавничий Дім “ІНЖЕК”, 2004. – 352 с. Укр. мова

5. Тридід О. М., Таньков К. М. Логістичний менеджмент. Навчальний посібник / За ред. проф., д-ра екон. наук О. М. Тридіда. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – 224 с. Укр. мова

6. Тридід О. М., Таньков К. М. Основи теорії систем і системний аналіз. Конспект лекцій для студентів спеціальності 6. 050200 «Логістика» денної форми навчання / Тридід О. М., Таньков К. М. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – 76 с. (Укр.. мова)

Додаткова

1. Бауэрсокс Д. Д. Логистика: интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. / Д. Л. Бауэрсокс, Д. Д. Клосс – М.: ЗАО „Олимп-Бизнес”, 2001. –640 с.

2. Валуев С. А. и др. Системный анализ в экономике и организации производства. – Л.: Политехника, 1991. – 398 с.

3. Гаджинский А. М. Логистика: Учебн. пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация „Дашков и К”, 2003. – 408 с.

4. Джонсон Дж. Современная логистика, 7-е издание: Пер. с англ. / Дж. Джонсон, Д. Ф. Вуд, Д. Л. Вордлоу, П. Р. Мерфи – М.: Изд. Дом „Вільямс”, 2002. – 624 с.

5. Логистика: Учебн. пособие / Под ред. Б. А. Аникина – М.: ИНФРА-М, 2003. – 328 с.

6. Лямець В. І., Тевяшев А.Д. Системний анализ. Вступний курс.: Навч. посіб. – Харків: ХТУРЕ, 1998. – 252 с.

7. Основы теории транспортных систем / Учебное пособие. П.Ф. Горбачев, И.А. Дмитриев. – Харьков: Изд-во ХНАДУ, 2002. – 202 с.

8. Орловський П. М. Системний аналіз (основні поняття, принципи, методологія): Навч. посіб. – К.: ІЗМН, 1996. – 360 с.

9. Стаханов В. Н. Теоретические основы логистики. / В. Н.Стаханов, В.Б Украинцев. – Ростов-/Д: Феникс, 2001. – 160 с.

10. Степанов В. И. Логистика: Учеб. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 488 с.

11. Чудаков А. Д. Логистика: Учебник.- М.: Издательство РДЛ, 2003. - 480с.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ