2.4 Використання відходів

Найбільш раціональним напрямом використання відходів консервного виробництва є комплексна переробка сировини . Підприємства консервної промисловості переробляють за сезон у середньому до 4 млн т плодів і овочів, при цьому відходи становлять 700-800 тис . т.

Після отримання соку з яблок шляхом пресування отримують відходи - яблучні вичавки. Для безвідходної роботи лінії яблучні вичавки далі поступають на переробку. З них отримують пектин або ж вони проходять спеціальну обробку для отримання сухих вичавок для їх зберігання або у такому ж виді додають худобу у корм, в якості біологічноактивних добавок в визначеній нормі.

Відходи яблук складають при виробництві соків 12 –18 %. Відходи багаті пектином, цурками, органічними компонентами сировини. Їх можна використовувати в якості годівлі для тварин, добрив, для отримання стерину, оцту.

Хімічний склад яблучних вичавок – відходів від отримання соку наступні ( в %):

цукор загальний – 6-12;

пектин – 1-2;

целюлоза – 1-2;

дубильні речовини – 0,12 – 0,16;

зола – 0,3 – 0,4;

загальна кислотність – 0,3 – 0,7;

рН вичавок – 3,6 – 3,8.

З яблучних вичавок на спеціалізованих заводах, що обслуговують ряд підприємств консервної промисловості виробляють пектин. Свіжі вичавки містять 60 – 65% вологи та легко піддаються псуванню. Щоб запобігти цьому їх сушать 30 хв в барабанній сушарці при температурі 60 -65ºС на початку процесу та 85 -90 ºС –в кінці. Сушені вичавки містять до 1% вологи та 10%

пектину. Їх зберігають при температурі 20 ºС та відносній вологості повітря не більше 75%.

Висушений пектин подрібнюють на молотковій дробарці та запаковують в картонні короба по 8 кг чи фанерні штамповані бочки місткістю по 30 кг, в які пектин поміщають в поліетиленових мішках.Пари спирту уловлюють та разом з обробленим спиртом переганяють, використовуючи повторно у виробництві.

Орієнтовні витрати на 100 кг пектину сушених яблучних вичавок на 100 кг спирту ректифікату 95% - вого - 82 дм³ .

Також із свіжих яблучних вижимок на заводі отримують желюючий концентрат. Окрім пектину концентрат містить цукри, органічні кислоти та їх солі, ароматичні речовини та інші складові компоненти сировини. За хімічним складом концентрат відповідає соку, отриманому із свіжих яблук, але володіє значно більш високою желюючою здатністю.

Концентрат консервують гарячим розливом в 10 літрових пляшках чи зберігають у танках, попередньо додавши 0,1% сорбінової кислоти і охолодивши до 20 ºС, 15-%-ий концентрат містить 2,5 – 3% пектину.

Його використовують для додавання до продукту при варінні джему, повидла, маринаду та ін.. На концентраті може бути виготовлено фруктове желе.

При виробництві фруктових соків з абрикос залишається відходів 5-12 %. Вологість кісточок досягає 30 %. Для уникнення пліснявіння і псування кісточки обробляють і висушують.

Із шкаралупи кісточок виготовляють активоване вугілля, яке застосовують також як наповнювач спеціальних клеїв, полірувального матеріалу для ливарного виробництва. Шкаралупа становить 69-88 % маси кісточок. З ядер кісточок виготовляють олію і мигдалеву пасту. Олію випускають рафіновану, гідратовану, парафінову I та I I сортів. Для безпосереднього вживання в їжу допускається лише рафінована кісточкова олія. Макуха, яка залишається після видавлювання олії, багата на корисні речовини. Наприклад, макуха абрикосових кісточок при вологості 30 % містить 44 % протеїну, 15,1 % клітковини, 7 % жиру, 19,4 % екстрактивних речовин, 11,5 % золи.

Розроблено технологію знезаражування кісточкової макухи з наступним використанням їх у комбікормовій промисловості. Із кісточкових жмихів добувають харчовий рослинний білок, гірку мигдальну олію, паливо і добриво.