
- •Пояснювальна записка
- •Завдання для виконання курсової роботи
- •1. Схема привідного пристрою:
- •3.Обсяг роботи
- •1. Призначення приводу і його характеристика
- •2. Кінематичний розрахунок і вибір основних елементів привода
- •2.1. Вибір електродвигуна для приводу
- •3,2.2. Вибір стандартного редуктора
- •1. Призначення приводу і його характеристика 3
- •3.2.3. Кінематичні параметри і параметри навантаження клинопасової передачі
- •3.3. Розрахунок клинопасової передачі
- •3.3.1. Вибір типу паса і геометричних параметрів пасової передачі
- •3.2. Визначення необхідної кількості пасів у клинопасовій передачі
- •3.3. Розрахунок навантажень елементів пасової передачі
- •3.5. Визначення основних розмірів і конструювання шківів
- •Основні розміри шківів
- •3.6. Конструювання рами привідного пристрою
- •3.6. Конструювання натяжного пристрою для пасової передачі
3.2. Визначення необхідної кількості пасів у клинопасовій передачі
Необхідна кількість пасів визначається за допустимою зведеною потужністю P0, яку може передавати один пас у типовій передачі з параметрами: Uп=1; α = 180°; базова довжина паса l0 і спокійне навантаження. В даному випадку для паса з перерізом Б маємо l0=2240мм.Для діаметра меншого шківа d1 при швидкості паса V=10.5м/с маємо P0=2,8кВт
Допустима потужність для одного клинового паса для заданих умов роботи передачі [P0]=P0∙ Cα ∙Cl ∙Cp ∙Cz=2,07кВт
Тут коефіцієнти, які враховують конкретні умови експлуатації пасової передачі, визначаються за відповідними рекомендаціями.
Коефіцієнт Сα=0.96 який враховує кут охоплення меншого шківа,
Коефіцієнт Сl=0.9 який враховує фактичну довжину паса для відношення l/l0=0.625
Коефіцієнт Ср=0,9 для спокійного навантаження передачі при перевантаженні до 150%.
Коефіцієнт Сz,=0.95 для орієнтовного значення к-сті пасів z=2 або 3
Кількість клинових пасів в комплекті передачі визначають за формулою
z’=P1/[Po]=4.1/2.07=1.98
Отримане значення z’ округляємо до цілого числа і приймаємо z=2
3.3. Розрахунок навантажень елементів пасової передачі
Сила попереднього натягу віток комплекту клинових пасів визначається за співвідношенням
F0=0,85∙Р
1∙
С1/(V∙
Сα
∙Сp)==346
H
Сила попереднього натягу віток одного клинового паса
F01=F0/z=173H
Сила, що діє на вали шківів клинопасової передачі,
F=2∙F0∙sin(α1/2)=2∙346∙sin(163.9°/2)=685.2H
З.4 Оцінка довговічності пасів
Відсутність достатніх експериментальних даних поки що не дає можливості розраховувати паси на довговічність з достатньою точністю. Тому обмежуються перевіркою частоти циклів деформації паса, яка оцінюється частотою його пробігів, за;умовою
і=V/l ≤[і]=10500/1400=7.5 c-1
Для клинових пасів [i] = 10 1/с. Отже довговічність пасів буде задовільною.
3.5. Визначення основних розмірів і конструювання шківів
Для виготовлення шківів клинопасових передач рекомендуються сталі 30,35, 40. чавун СЧ15 або алюмінієві сплави з σв≥160 МПа. Застосовуються сталеві шківи, які виготовляються обточуванням круглого прокату (якщо діаметр D шківа не перевищує 300 мм). Типові конструкції шківів клинопасових передач зображені на рис. 2.
Рис.2
Розміри профілів канавок на шківі і його периферійної частини наведені в табл. 2 і показані на рис. З, Кут профілю клинової канавки приймають:
α=34°—для перерізу Б при d = 125...160 мм; α=38° для пасів перерізу Б при d =250.. .500 мм.
Граничне відхилення кута а для механічно оброблених шківів не повинно бути більшим, ніж ±1°. Биття робочої поверхні канавки шківа, виміряне перпендикулярно до твірної конуса, не повинно перевищувати:
0,2 мм — за частоти обертання шківа до 450 об/хв;
0,15 мм — за частоти обертання до 1000 об/хв
0,10
мм — за частоти обертання, більшої, ніж
1000 об/хв.
Рис. 3