2. Боротьба іноземних держав за землі Галицьке-Волинської держави. Волинь за правління Любарта.

Розповідь учителя.

Король Юрій І помор у 1315р., залишивши на престолі двох своїх синів — Андрія та Лева II. Вони князювали спільно, жили злагоді між собою, намагалися розширити зв'язки з Польщею та Тевтонським орденом, оскільки сподівалися з їхньою допо­могою звільнитися від монголо-татарської залежності. Також вели боротьбу з литовським князем Ґедиміном, який у той час [розгорнув експансію на українські землі. Свою сестру віддали заміж за польського князя Тройдена. Але, на жаль, брати за­гинули в 1323р. майже одночасно в боротьбі з татарами. Із їхньою смертю закінчився рід Романовичів, оскільки жоден із князів не мав сина. Після цього на територію Галицько-Волинської держави починається засилля іноземних держав. Не останню роль у цьому відігравали галицькі бояри. Спочатку » вони запросили на престол сина Марії і Тройдена Болеслава. Згодом він прийняв православну віру і посів князівський престол у Львові під ім'ям Юрія II. Юрій одружився з дочкою І литовського князя Ґедиміна, а свою дочку віддав заміж за ли­товського князя Любарта. За Юрія II посилюється експансія : іноземних держав на землі Галицько-Волинської держави. Він дозволяв литовським священикам проповідувати католицьку віру і навертати людей у католицтво, адже і йому самому ця віра була ближча за православну. Однак такі дії не подобалися галицьким боярам, і в 1340р. під час змови, якраз на Великдень, Юрій II був отруєний. Період правління Юрія II стан) поступовим занепадом Галицько-Волинської держави.

Узагальнюючи матеріал, учитель наголошує на причинах загін паду Галицьке-Волинської держави в першій половині XIV ст.:

• посилення ординського впливу;

• безуспішна боротьба з Польщею;

• контроль міст із боку іноземних купців;

• відхід національної знаті від адміністративної влади;

• навернення місцевого населення в католицьку віру;

• після смерті Юрія II бояри запросили на престол литовського князя Любарта, його зятя, який, прийнявши православну віру, отримав ім'я Дмитро.

Історична довідка,

Дмитри Любарт - - гнлицько-волинський князь у 1340 рр. і волинський у 1349—1385 рр. Під його владою перебували Волинська, Холмська і Волзька землі, й у Львові за нього правив воєвода Дмитро Дедько. У союзі а великим литонським князем Кейстутом вів тривалу боротьбу о Польщею та Угориш пою за землі Галицько-Волинської держави. Був прихильним до українців. За його князювання в Луцьку,було збудовано фортецю — так званий - замок Любарта.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Запитання та узагальнення.

У чому виявлялася складність становища Галицько-Волинсь-•ої держави наприкінці ХШ но початку XIV ст.? До Чого це кшзвело?

Робота з таблицею.

Учитель демонструє учням тнблицю .

Періоди історичного розвитку Галицько-Волинської держави

Період	Роки	Стан держави
1	1190— 1205рр.	Утворення та становлення
2	1205— ] 238рр.	Тимчасовий розпад єдиної держави
3	1238— 1264рр.	Об'єднання та піднесення
4	1264—1323 рр.	Стабільність і розквіт
5	1323— ] 340рр.	Поступовий занепад

- Чи згодні ви з такого періодизацією історії Галицько-Волинської держави? Чому?