Соціологія — наука про умови, хід співжиття людей та спостереження за ними. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками. Термін «соціологія» походить від двох слів: латинського societas — суспільство та грецького λογος — вчення, знання, наука. Він був запропонований у 1839 році французьким вченим Огюстом Контом, ще до того як в другій половині ХІХ ст. соціологія зреалізувалась самостійною університетською дисципліною.
|
|
Предмет і визначення соціології
Складаючись з гуманітарних наук, соціологія витворює ядро соціальних наук. Об’єктом соціології є соціальна реальність у всій багатоманітності, але оскільки вона досить мінлива, то предмет соціології надзвичайно складно визначити, він не може бути постійним, статичним. Таким чином, соціологія вивчає всі сторони соціального співжиття людей в спільнотах і союзах, в той час, як інші соціальні дисципліни, такі як політологія чи економіка, встановлюють своїми предметами певні специфічні аспектні області соціального (політика – легітимне здійснення влади, економіка - дефіцит). Соціологія звертається до розуміння і систематизації соціальної дії - теорії дій, так як згідно з ними поведінка регулюється цінностями і нормами. Її дослідницьким предметом є як суспільство в цілісності, так і його окремі частини: соціальні системи, інститути, організації, групи. При цьому, вона має справу з суспільною інтеграцією і дезінтеграцією, із соціальними конфліктами та соціальними змінами.
Також соціальні структури, праця, сім’я, соціальні мережі, засоби комунікації (мас-медіа), міграція, буденність, технологія, життєвий світ – теми, якими займається соціологія. Для багатьох з них встановлювались спеціальні, галузеві соціології, інші – як от питання щодо взаємодії дії та структур – стали загальною темою соціології. Соціологічна постанова питання часто перетинається з соціальною психологією, з іншими соціальними науками, з філософією, рештою гуманітарних дисциплін, а також почастинно і суміжними природничими науками, наприклад, з нейробіологією.
Єдиного фахового визначення соціології не існує. Часто визнається дефініція Макса Вебера, який покладав акцент на соціальну дію.
«Соціологією називається така наука, яка розуміє соціальну дію проблемно і через це причинно пояснює її хід та результати.» (Макс Вебер, «Економіка та суспільство», 1920)
Історія соціології
Детальніше: Історія соціології
Як самостійна наука соціологія почала визнаватись лише з кінця ХІХ ст. В той час вона відмежовувалась як окрема дисципліна від філософії, економіки, науки про державу та народознавства. Історія її виникнення тісно пов'язана з розвитком громадянського суспільства і поступом індустріалізації в Європі ХІХ ст.
Провісників соціології бачать в історичній науці, політекономії, а також в журналістиці та поліцеїстиці. Мислителів початку і середини ХІХ ст., таких як Анрі Сен-Сімон, Герберт Спенсер, Карл Маркс, сьогодні розглядають як соціологічних класиків. Вносили свій вклад і математики, зокрема, Адольф Кетле. Тим, хто дав соціології імя, був Огюст Конт зі своєю виданою 1851-54 рр. чотирихтомною працею "Система позитивної політики". З тих пір соціологія намагається частково в подальшому розвитку, частково в протилежність давнішим авторам, які також займались соціальними взаємодіями, сформулювати свої претензії на власний предмет пізнання.
Для Конта цим предметом була "соціальна фізика", яку він відповідно до законів розділив на соціальну статику і соціальну динаміку. Для Еміля Дюркгайма ним був "соціальний факт", який існує ззовні, незалежно від індивідуальної свідомості і має примусовий характер. Для Макса Вебера це була "соціальна дія" (див. вище)