Лекція 5. Закономірності і принципи навчання у вищому навчальному закладі як основний орієнтир у викладацькій діяльності

Ключові слова: закономірності навчання; принципи навчання; ефек-тивність навчального процесу; успішність навчання; темпи навчання.

Закономірності навчання — це впорядкованість педагогічних явищ, яка грунтується на повторюваності фактів і відображує стійкі залежності між елементами процесу навчання (метою, змістом, засо­бами навчання, навчальною діяльністю), а також його залежність від об'єктивних, стійких зовнішніх зв'язків.

Дидактика вищої школи вивчає об'єктивні закономірності навчання у вищому навчальному закладі. Є чимало праць, присвячених дослідженню закономірностей навчання у середній загальноосвітній школі. Проте слід зауважити, що наукових досліджень, які розкривають проблеми закономірностей навчання у вищому навчальному закладі, значно менше. У зв'язку з цим заслуговує на увагу навчальний посібник «Навчальний процес у вищій педагогічній школі» за загальною ре­дакцією академіка О. Г. Мороза [ 1 ]. На основі аналізу поданих у посібни­ку закономірностей навчального процесу у вищому навчальному закладі та закономірностей навчального процесу, які розглядає загальна дидак­тика, можна стверджувати, що навчальний процес у вищому навчально­му закладі характеризується такими закономірностями:

> процес навчання визначається суспільними потребами у спеціалістах вишої кваліфікації для суспільного виробництва;

> процес навчання пов'язаний з процесами виховання, освіти й розвитку студентів;

• ефективність навчального процесу залежить від навчально-ма­теріальних, гігієнічних, морально-психологічних умов, за яких він відбувається;

• процес навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію викла­дача і студента, шо виявляється в єдності їхньої діяльності;

• навчання студентів професійної діяльності є ефективнішим за умови залучення їх до цієї діяльності через

• упровадження в навчаль­ний процес проблемних ситуацій та організації виробничої практики;

> навчальний процес є ефективним завдяки активності студентів, від рівня якої залежить ефективність цього процесу;

• між метою, змістом, методами і формами навчання існують за­кономірні залежності;

• успішність і темпи навчання та розвитку студентів залежать від об­сягу включення студентів у навчально-пізнавалбну діяльність на опти­мальному для кожного з них рівні вивчення навчального матеріалу;

• зміст навчального матеріалу засвоюється краще за умови регу­лярно організованого повторення цього змісту.

Принципи навчання — це система основних вимог, що спрямову­ють навчальний процес на досягнення поставлених педагогічних цілей на основі врахування закономірностей цього процесу.

Загальнодидактичні принципи навчання:

> гуманістична спрямованість (навчання і виховання всебічно розвиненої особистості з урахуванням її індивідуальності, потреб та інтересів;

• науковість (викладання на підставі перевірених наукових фактів, відображення новітніх досягнень науки, розкриття причинно-наслідкових зв'язків);

• систематичність і послідовність (послідовний виклад навчаль­ного матеріалу, виділення основного, логічний перехід від засвоєного матеріалу до нового);

• свідомість і активність тих, хто навчається, за керівної ролі ви­кладача (позитивний результат будь-якої діяльності людини визна­чається її активністю);

• наочність (навчання на основі сприймання конкретних пред­метів і явищ або їх зображень);

• доступність, дохідливість викладання (доцільна подача навчаль­ного матеріалу);

> міцність засвоєння знань, умінь і навичок (передбачення трива­ лого збереження в нам'яті набутих знань, умінь і навичок);

• емоційність навчання (жвавий, образний виклад матеріалу, за­стосування ораторських прийомів, стимулювання емоційного стану тих, хто навчається);

• демократизація (толерантність викладача, повага до особистості учня, врахування особливостей навчання залежно від розвитку учнів);

• диференціація навчального процесу (дозування навчального ма­теріалу з урахуванням наявних знань, умінь, навичок, здібностей, за­гального розвитку учнів);

• індивідуальний підхід до учнів (передбачення для кожного учня своїх способів опанування навчального матеріалу);

• оптимізація навчального процесу (вдосконалення способів і шляхів навчально-пізнавальної діяльності на основі зіставлення різних форм, методів, засобів навчання залежно від його завдань і змісту);

• нетраднційність системи навчання (використання нових ме­тодів і форм навчання) [2, с. 271-275; 3, с. 110-116; 4, с. 117-118].

Звичайно, ці принципи можуть бути перенесені із загальної дидак­тики у дидактику вищої школи з урахуванням особливостей навчаль­ного пронесу у вищому навчальному закладі. До специфічних рис на­вчального процесу слід віднести такі: вивчається наука, а не її основи; зближуються самостійна робота студентів і науково-дослідницька ро­бота викладачів; поєднується наукове і навчальне начало в діяльності викладача вищої школи; глибше виражається професіоналізація дис­циплін порівняно з середньою школою.

Адекватними цим специфічним особливостям вищого навчально­го закладу є принципи забезпечення єдності наукової і навчальної діяльності студентів; професійної спрямованості; проблемності; поєднання індивідуального пошуку знань з навчальною роботою в ко­лективі [5, с. 46-49]. Дотримання сукупності принципів забезпечує ефективність процесу навчання.

Список використаної і рекомендованої літератури

1. Навчальний процес у вищій педагогічній школі.— К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001.— 337 с.

2. Валкова Н.П. Педагогіка.— К.: Академія, 2001.— 576 с. (Альмаматер).

3. Фіцула М.М. Педагогіка.— К.: Академія, 2001.— 528 с. (Альма-матер).

4. Бондарчук Е.И., БондарнукЛ.И. Основи психологии и педагогики: Курс лекций,— К.: МАУП, 2002.— 168 с.

5. Педаготка и психология висшей школы /Отв. рел, С.И. Самыгин. Сер. «Учебники, учебные пособия».— Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.— 544 с.

6. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка.— К.: Вища шк., 1986.— 543 с.

7. Дидактика современной школы/ Под ред. В.А. Оннщука.— К.: Рад. шк., 1987.—351с.

8. Повишение зффективности педагогических дисциплин в высшсй школе / Под ред.- Ю.К. Бабанского.— М., 1976.— 144 с.

9. Теорія педагогіки: Проект / Уклад. Я.І. Бурлака.— К.: РУМК МО Ук­раїни.- 1991. - 20 с.

10. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе и его закономерности, основи и методи.— М.: Внсш. шк, 1968.— 368 с.