4.2.4. Проникаюча радіація;

Проникаюча радіація — це потік гамма-випромінювання і нейтронів, які утворюються при ядерному вибуху внаслідок ядерної реакції й радіоактивного розпаду продуктів поділу. Тривалість дії проникаючої радіації не більше 10-15с з моменту вибуху.

Нейтрони і гамма-промені при вибуху діють практично одночасно. Через

це уражаюча дія проникаючої радіації визначається сумарною дозою, яка одержується шляхом складання доз гамма-випромінювання і нейтронів. Основне призначення цього виду зброї – ураження людей, при збереженні матеріальних цінностей: будівель, споруд, техніки.

Характерною особливістю потоку гамма-променів і нейтронів є їх здатність проникати через значні товщі різних предметів і речовин, проте, проходячи через щільну перепону, це випромінювання послаблюється (знижується). Зниження інтенсивності гамма-променів і нейтронів характеризується шаром половинного послаблення.

Шар половинного послаблення — це шар речовин, при проходженні через який інтенсивність гамма-променів або нейтронів зменшується в два рази. (дивись додаток А, таблиця 1)

Уражаюча дія проникаючої радіації визначається властивістю гамма- променів і нейтронів сильно іонізувати атоми середовища, в якому вони поширюються. Іонізуючи атоми і молекули, які входять до складу клітин, проникаюча радіація порушує функції окремих життєво важливих органів і систем.

Через те, що іонізацію безпосередньо в тканинах виміряти неможливо, вимірюють іонізацію у повітрі і роблять перерахунки на тканини. Іонізуючу властивість проникаючої радіації в повітрі характеризують дозою випромінювання.

Доза випромінювання — це кількість енергії радіоактивних випромінювань, поглинутих одиницею об’єму середовища, яке опромінюється. Розрізняють експозиційну, поглинуту і еквівалентну дозу.

Експозиційна доза вимірюється в повітрі і характеризує потенційну небезпеку дії іонізуючих випромінювань при загальному і рівномірному опроміненні тіла людини. В основному вимірюється рентгенами, в системі СІ — кулонами. Рентген — це доза гамма випромінювань, під дією якої в 1 см³ сухого повітря за нормальних умов утворюється 2,08*10⁹ пар іонів.

1 Р = 2,58*10^-4 Кл/кг

Поглинута доза визначає дію іонізуючих випромінювань на біологічні тканини організму. Вимірюється в радах. 1 Рад = 0,01 Дж/кг =100 ерг/г поглинутої енергії в тканині. Одиниця вимірювання в системі СІ є грей,

1 Гр=1 Дж/кг =100 рад.

Еквівалентна доза використовується для оцінки біологічної дії іонізуючих випромінювань. Вона дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Одиниця вимірювання в системі СІ є зіверт, позасистемна — бер. 1 зв= 100 бер=1 Гр*К. (К — для альфа- та бета- випромінювання рівний 1.)

Для обліку біологічної ефективності випромінювань введена одиниця поглинутої дози — біологічний еквівалент рентгена — бер. Один бер — це доза будь-якого виду випромінювання, яка створює в організмі такий же біологічний ефект як і 1Р рентгенівського або гамма-випромінювання.

Дози опромінення можуть бути одноразовими (за перші 4 доби) і багаторазовими (перевищує 4 доби) і залежать від величини випромінювання і часу протягом якого ця доза отримана. Допустимі дози:

- одноразова чи протягом 4-х діб - 50 Р;

- протягом 30 днів (місяця) - 100 Р;

- протягом 90 днів (кварталу) - 200 Р;

- протягом року - 300 Р.

Електромагнітний імпульс — це потужні електричні і магнітні поля, що виникають у разі дії гамма-випромінювань на атоми навколишнього середовища і виникнення потоку електронів і позитивних іонів. Уражаюча дія ЕМІ обумовлена виникненням напруги і струмів в провідниках різної довжини, розміщених у повітрі, землі.

Параметри ЕМІ залежать від потужності і висоти вибуху, а також від епіцентру. Магнітні та електричні поля ЕМІ характеризуються напруженістю поля.

ЕМІ захвачують сектор частот від десятків до кількох сотень мегагерц, тобто діапазон, в якому працюють установки електропостачання, зв’язку і радіолокації. ЕМІ уражає радіоелектронну і радіотехнічну апаратуру.