- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
1.3 Сили й засоби цивільного захисту
Силами ЦЗН є її воєнізовані, спеціалізовані й невоєнізовані формування.
Воєнізовані формування підпорядковуються керівнику спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесений ЦЗН (на даний час МНС). До її складу входить спеціальна оперативно-рятувальна служба та інші формування. Вони створюються для виконання завдань по захисту населення від НС в мирний час та особливий період. Комплектування воєнізованих формувань здійснюється на підставі Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”, а також за контрактом.
До спеціалізованих формувань відносяться аварійно-рятувальні, аварійно-відновлювальні та інші формування. Вони створюються для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною й хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазовидобувних промислах та ін. За рівнем такі формування ділять на: центральні, територіальні і об'єктові. За відомчою належністю розрізняють формування загального призначення і формування міністерств і відомств. Територіальні і об'єктові призначені відповідно для НС нижчого рівня.
Спеціалізовані формування і аварійні служби міністерств і відомств створені з урахуванням специфіки галузей народного господарства (гірсько-рятувальні, газо-рятувальні, водолазно-рятувальні формування; відновнувальні потяги залізниці; аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики; аварійно - відновлювальні бригади по обслуговуванню автомобільних доріг, електроенергетики, електрозв'язку, трубопровідного транспорту, комунального і водного господарства, служби охорони громадського порядку, формування і служби протипожежної охорони, служби медицини катастроф і т.д.). Дія спеціалізованих формувань підкоряється Уставу, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Їхнє комплектування здійснюється за контрактом із числа фахівців, що мають досвід роботи в НС.
До невоєнізованих формувань ЦЗН зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок з дітьми до 8 років, жінок із середньою та вищою медичною освітою з дітьми до 3 років й осіб з мобілізаційним розпорядженням. Тобто невоєнізоване формування – це група працівників і службовців об'єкта, об'єднаних в окремий підрозділ й оснащених спеціальною технікою й устаткуванням, без звільнення їх від основної роботи й призначених для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) під час виникнення НС.
За призначенням невоєнізовані формування можуть бути:
-
загального призначення. Створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об'єктах господарської діяльності й призначаються для пошуку й порятунку потерпілих у районах лиха, надання їм лікарської медичної допомоги, проведення невідкладних робіт, що сприяють порятунку людей, захисту їхнього життя й здоров'я;
-
забезпечення. Створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об’єктах господарської діяльності і призначені для вирішення спеціальних завдань (ведення розвідки, забезпечення зв'язком і т.д.);
По підпорядкованості невоєнізовані формування можуть бути територіальними та об'єктовими.
Крім зазначених сил для вирішення завдань ЦЗН можуть залучатися міністерства й інші органи державної виконавчої влади. Їхній перелік, обсяг покладених завдань і порядок дій у НС визначається Кабінетом Міністрів України.