4.1 Променева хвороба людини

Радіаційне опромінення людини може привести до променевої хвороби, від якої вона може захворіти й загинути. Це пояснюється складністю фізикохімічних і біологічних процесів в організмі (розрив молекулярних зв`язків, змінення хімічної структури з`єднань, радіоліз води, виникнення шкідливих сполук і т. д.).

Розрізняють дві форми променевої хвороби – гостру (виникає при опроміненні великими дозами за короткий час) і хронічну (виникає при систематичному перевищенні гранично допустимої дози). В додатку Е наведені еквівалентні дози опромінення від природних та техногенних джерел.

Опромінення може бути однократним і багатократним. Однократним вважається опромінення, отримане за перші чотири доби. Опромінення, отримане за час, що перевищує чотири доби, вважається багатократним. Та ж сама доза, отримана при однократному опроміненні небезпечніша, ніж при багатократному, тому що за тривалий час здоровий організм здатний виробляти нові клітини замість загиблих.

Зміни здоров`я можуть викликатися соматичними ефектами (проявляються у людини, що отримала опромінення) і спадкоємними (проявляються у нащадків).

При однократному опроміненні організму людини залежно від отриманої дози розрізняють чотири ступені гострої променевої хвороби.

Променева хвороба 1-го (легкого) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 100…200Р. Прихований період може тривати 2–3 тижні, після чого з'являється нездужання, загальна слабість, почуття важкості в голові, стиснення в грудях, підвищення пітливості, періодичне підвищення температури. У крові зменшується вміст лейкоцитів.

Променева хвороба 2-го (середнього) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 200…400Р. Прихований період триває близько 1 тижня. Проявляється у вигляді важкого нездужання, розладу нервової системи, головних болях, запамороченнях, часто буває блювота й понос, підвищується температура, кількість лейкоцитів (особливо лімфоцитів) зменшується в 2 рази. Лікування триває 1,5–2 місяці. Смертність – до 20% випадків.

Променева хвороба 3-го (важкого) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 400…600Р. Прихований період – до декількох годин. Відзначають ті ж ознаки, тільки у важчій формі. Крім того, можлива втрата свідомості, крововиливи на слизуваті оболонки і як наслідок – запальні процеси. Без лікування в 20…70% випадків наступає смерть від інфекційних ускладнень або кровотеч.

Променева хвороба 4-го (украй важкого) ступеня виникає при дозі більше 600 Р, що без лікування звичайно закінчується смертю впродовж 2-х тижнів.

Розрізняють:

• перехідну форму (600...1000 Р);

• кишкову (1000...8000 Р);

• церебральну (більше 8000 Р).

4.2 Припустимі дози опромінення

Якщо людина знаходиться в умовах підвищеної радіації, необхідно дотримувати таких правил захисту:

• виключення необґрунтованого опромінення;

• максимально можливе зниження опромінення;

• неприпустимість перевищення припустимої дози;

• добровільність;

• свобода інформації;

• плата за ризик.

Існують припустимі дози для воєнного та мирного часу.

У воєнний час:

• при однократному опроміненні (до 4 діб) – 50 Р;

• при багатократному опроміненні (за 30 діб) – 100Р;

• при багатократному опроміненні (за 3 місяці) – 200Р;

• при багатократному опроміненні (за 1 рік) – 300Р.

У мирний час:

• для населення в нормальних умовах на 1 рік – 0,5 бер;

• для персоналу в нормальних умовах на 1 рік – 5 бер;

• для населення аварійне опромінення на 1 рік – 10 бер;

• для персоналу аварійне опромінення на 1 рік – 25 бер.