- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
В основу визначення кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу з продуктами спалювання на факелі прийнятий розрахунковий метод.
Призначення факела – перевід забруднюючих горючих речовин за рахунок спалення в неактивні форми і продукти.
Розрахунок проведений згідно РД 51-100-86 “Руководство по нормированию выбросов загрязняющих веществ в атмосферу на объектах транспорта и хранения газа”.
Загальний об’єм газу, який поступить на спалювання 1000 м3. Під час освоєння загальний період відпрацювання (п.в.) свердловини становить 72 години.
Масовий викид забруднюючих речовин визначається за формулою:
Мі = Вг С1-С3х К1+ Вг С4-С6х К2
|
|
К1 для фракцій С1-С3 |
К2 для фракцій С4-С6 |
|
Сажа |
0 |
0,030 |
|
СО |
0,057 |
0,250 |
|
NO |
0,001 |
0,002 |
|
CH |
0,015 |
0,030 |
Склад газу в %(молекулярна частка): СН4 – 87,549; С2Н6 – 4,375; С3Н8 – 3,414; С4Н10 –2,307; С5Н12 – 1,08; С6Н14+вищі – 0,555. Густина газу – 0,822 кг/м3.
СО2 – 0,475; N2 – 0,212.
Вг С1-С3 = 1х103 х 0,822 х (87,549 + 4,375 + 3,414) / 100 = 783,7 кг
Вг С4-С6 = 1х103 х 0,822 х (2,307 + 1,08 + 0,555) / 100 = 32,4 кг
Масовий викид забруднюючих речовин:
Мсажа = 783,7 х 0 + 32,4 х 0,030 = 0,97 кг/п.в.
Мсо = 783,7 х 0,057 + 32,4 х 0,250= 52,77 кг/п.в.
МNO2 = 783,7 х 0,001 + 32,4 х 0,002 = 0,85 кг/п.в.
Мсн = 783,7 х 0,015 + 32,4 х 0,030 = 12,73 кг/п.в.
Максимально-разові викиди забруднюючих речовин:
Мсажа = 0,97х103 / 72х3600 = 0,0037г/с – 0,00097 т/п.в.
Мсо = 52,77х103 / 72х3600 = 0,2036 г/с – 0,05277 т/п.в.
МNO2 = 0,85х103 / 72х3600 = 0,0033 г/с – 0,00085 т/п.в.
Мсн = 12,73х103 / 72х3600 = 0,0491 г/с – 0,0127 т/п.в.
Розрахунок розсіювання приземних концентрацій забруднюючих речовин в результаті відпрацювання свердловини приведений в Додатку 6а.
Розрахункові максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин в період освоєння при відпрацюванні свердловини (72 години) не перевищують ГДК забруднюючих речовин для населених пунктів і становить на відстані 150 м від джерела максимально – 0,44 долі ГДК.
5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
Номер джерела на карті-схемі - 2;
Місце розташування джерела викиду – бурова площадка 94-Спас, Рожнятівський
район Івано-Франківської області;
Максимальна витрата викиду, м3/с – 0,05;
Висота викиду, м – 2.
|
Найменування забруднюючої речовини |
Пропозиції по нормативах гранично-допустимих викидів |
||
|
мг/м3 |
г/с |
т/п.б. |
|
|
Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.) |
0,008 |
0,0000004 |
0,0000055 |
Номер джерела на карті-схемі - 3;
Місце розташування джерела викиду – бурова площадка 94-Спас, Рожнятівський
район Івано-Франківської області;
Максимальна витрата викиду, м3/с – 0,2;
Висота викиду, м – 7.
|
Найменування забруднюючої речовини |
Пропозиції по нормативах
гранично-допустимих викидів |
||
|
мг/м3 |
г/с |
т/п.б. |
|
|
Двоокис азоту |
127,5 |
0,0255 |
0,4737 |
|
Окис азоту |
510 |
0,102 |
1,8948 |
|
Сажа |
62,5 |
0,0125 |
0,2322 |
|
Сірчистий ангідрид |
550 |
0,11 |
2,0434 |
|
Окис вуглецю |
437,5 |
0,0875 |
1,6254 |
|
Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.) |
137,5
|
0,0275 |
0,5108 |