
- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
Під регулюванням викидів шкідливих речовин в атмосферу мається на увазі їх короткочасне скорочення в періоди несприятливих метеорологічних умов (НМУ), які приводять до формування високого рівня забруднення атмосферного повітря.
Регулювання викидів виконується з врахуванням НМУ на основі попередження про можливий небезпечний ріст концентрацій шкідливих речовин в повітрі з метою його запобігання.
5.2.5.1 Характеристика категорії небезпечності забруднення атмосферного повітря
В залежності від очікування рівня забруднення атмосфери контролюючими органами передається повідомлення про несприятливі метеорологічні умови, які відповідають трьом категоріям небезпеки:
-
перша категорія небезпеки, коли біля поверхні землі очікується нагромадження забруднюючих речовин, концентрації яких можуть досягти перевищення гранично допустимого рівня до трьох разів;
-
друга категорія небезпеки, коли біля поверхні землі очікується нагромадження забруднюючих речовин, концентрації яких можуть досягти перевищення гранично допустимого рівня в 3-5 разів;
-
третя категорія небезпеки, коли біля поверхні землі очікується нагромадження забруднюючих речовин, концентрації яких можуть досягти перевищення гранично допустимих рівнів більше 5-ти разів.
5.2.5.2 Характеристика заходів, які відповідають трьом режимам роботи об’єкту в умовах НМУ
План заходів, що регулюють викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря в періоди НМУ, розробляються на три режими роботи об’єкту, що відповідають категоріям небезпеки.
При першому режимі роботи кількість забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу, повинна бути зменшена на 15-20 % за рахунок організаційно-технічних заходів.
Ці заходи не приводять до зниження продуктивності обладнання. В значній мірі вони стосуються посилення контролю за роботою газоочисної установки та посилення контролю точним виконанням технологічного процесу.
При другому режимі роботи заходи, що регулюють викиди, повинні забезпечити зниження концентрації забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери 20-40%. Вони включають заходи для першого режиму, а також заходи, які знижують продуктивність обладнання на 30%.
При третьому режимі роботи заходи повинні забезпечити зниження концентрації забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери на 40-60% і включають заходи для першого режиму роботи і заходи, які знижують продуктивність обладнання на 50%.
5.2.6 Розрахунок і аналіз величин приземних концентрацій забруднюючих речовин
Розрахунок забруднення атмосферного повітря в районі розташування об’єкта проектування виконано на персональному комп’ютері ІВМ за програмою ЕОЛ.
Вихідними даними для розрахунку приземних концентрацій шкідливих речовин є:
-
параметри джерел шкідливих викидів, які приведені в Додатку 6;
-
кліматологічна характеристика ( див. табл. 3.2.);
-
карта – схема з джерелами викидів (додаток 5).
Фонові концентрації шкідливих речовин для розрахунку забруднення атмосфери (див. табл. 5.1).
При розробці пропозицій по встановленню ГДК згідно з “Інструкцією по нормуванню викидів (скидів) забруднюючих речовин в атмосферу і водні об`єкти” враховано викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без врахування викидів від пересувних джерел. Секундні викиди від автотранспорту враховано у величині фонових концентрацій забруднюючих речовин ( пункт 2.6.”Інструкції…”).
Для розрахунку забруднення атмосфери прийнята заводська система координат. Центр перетину координатних осей Х і У знаходяться на промплощадці. Система координат прямокутна. Для розрахунку приземних концентрацій шкідливих речовин прийнято в першому квадраті координатних осей розрахунковий прямокутник з довжиною сторін 2000м Х 2000 м. Розрахунок кроку координатної сітки 25 м.
Для прискорення і спрощення розрахунків приземних концентрацій розглядаються ті із забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, для яких:
М / ГДК м.р. > Ф
де М – сумарне значення викидів із всіх джерел підприємства, г/с;
ГДК м.р –максимально разова гранично допустима концентрація, мг/м3
Ф = 0,1 при Н< 10
Оцінка забруднення приземного шару атмосферного повітря зроблена по найбільшій розрахунковій величині приземної концентрації на границі СЗЗ в період несприятливих метеорологічних умов для всіх забруднюючих речовин, ГДК яких приведені в табл. 5.8.
Таблиця 5.8 – Нормативи гранично допустимих концентрацій ( ГДК ) і класи небезпеки забруднюючих речовин
Назва шкідливих речовин |
Клас небез-печ-ності |
ГДК або ОБРВ населених пунктів, мг/м3 |
|
|
|
Код |
ГДК макс. разова |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Сажа |
3 |
0328 |
0,15 |
2. Сірчистий ангідрид ( SO2 ) |
3 |
0330 |
0,5 |
3. Окис вуглецю (СО) |
4 |
0337 |
5,0 |
4. Двоокис азоту (NO2 ) |
2 |
0301 |
0,085 |
5. Окис азоту (NO) |
3 |
0304 |
0,4 |
6. Вуглеводні граничні СН |
4 |
2754 |
1,0 |
7 Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
- |
11705 |
3,0 |
Результати розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин приведені в таблиці 5.9.
Таблиця 5.9 – Результати розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин
Назва забруднюючих речовин |
Клас небезпеч-ності |
ГДК(ОБРВ) в повітрі населен. пункту |
Розрахункові максимальні приземні концентрації, в долях ГДК |
||
Існуюче положення по нормат. ГДВ |
За проектом |
||||
На границі СЗЗ |
В населе-ному пункті |
На границі СЗЗ |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. Сажа |
3 |
0,05 |
- |
- |
0,45 |
2. Сірчистий ангідрид |
3 |
0,5 |
- |
- |
0,17 |
3. Окис вуглецю |
4 |
5,0 |
- |
- |
0,09 |
4. Двоокис азоту |
2 |
0,085 |
- |
- |
0,27 |
5. Окис азоту |
3 |
0,4 |
- |
- |
0,55 |
6. Вуглеводні граничні С12-С19 |
4 |
1,0 |
- |
- |
0,42 |
7. Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
- |
3,0 |
- |
- |
0,40 |
8. Група сумації № 31 (двоокис азоту і сірчистий ангідрид) |
|
|
- |
- |
0,44 |
Аналіз результатів розрахунку, приведених в таблиці Додатку 6, показує, що очікувані найбільші концентрації забруднюючих речовин на відстані 150 м від джерела складатимуть 0,55 долі ГДК і не перевищують нормативні показники ГДК населених пунктів по всій території розсіювання, а на проммайданчику не перевищуватимуть ГДК робочої зони.
Результати розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин у вигляді карт розсіювання з ізолініями приземних концентрацій приведені в Додатку 6.