3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни

Цінні лісові і заповідні рослини в межах СЗЗ відсутні. Немає також в наявності на землях, що прилягають до території майданчика, рідкісних і зникаючих видів рослин, які охороняються.

В межах території, що прилягає до майданчика, відсутній природно-заповідний фонд, немає цінних мисливських видів фауни, мисливських угідь, рідкісних та зникаючих видів тварин.

4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу

4.1 Загальна характеристика планової діяльності

Спаське родовище в адміністративному відношенні розташоване в межах Долинського і Рожнятівського районів Івано-Франківської області. Обласний центр м. Івано-Франківськ знаходиться на відстані 60 км від м. Долина.

Спаське нафтове родовище відкрито у 1960 р. свердловиною 1-Сп, із якої при сумісному випробуванні пластів отримано приплив нафти дебітом 28 т/д на 14 мм штуцері. У 1964 році за матеріалами буріння і випробування 11 свердловин вперше підраховані запаси нафти і газу Спаського родовища, які затверджені ДКЗ в 1965 році. У промислову розробку родовище введено 1966 р. згідно проектних рішень технологічної схеми, складеної ЦНДЛ об'єднання "Укрнафта".

2. Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь

Відповідно до норм відводу земель для нафтових і газових свердловин (СН 459-74) та враховуючи досвід будівництва свердловин у Рожнятівському нафтовому районі, проектом передбачається відведення ділянки під будівництво експлуатаційної свердловини 94-Спаського родовища площею 1,5 га. В районі розташування проектованої свердловини 94 Спаського родовища в напрямку с. Погорілець знаходяться, існуючі нафтові свердловини: на відстані 35 м – свердловина 3 Спас, на відстані 45 м – свердловина 91 Спас, на відстані 65 м- свердловина 70 Спас.

4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси

Під будівництво свердловини 94-Спас відведено земельну ділянку площею 1,5 га територія Спаської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області в тимчасове користування.

Для виконання робіт по будівництву свердловини для технічних потреб (приготування бурового, тампонажного розчину та для випробування) необхідно 5,35 м³/добу технічної води та для підживлення котельні на період опалення 12 м³/добу – водопостачання з безіменного потічка для господарсько-побутових – 1,8 м³/добу – водопостачання з БВО Прикарпатського УБР м.Долина. Термін будівництва - 215 діб (з вишкомонтажними роботами).

Для роботи дизельгенератора необхідно 0,48 т дизпалива.

4.4 Технологічний процес планованої діяльності

Технологія спорудження свердловини і природоохоронні заходи, передбачені проектом, орієнтовані на попередження можливих причин і шляхів забруднення навколишнього середовища, ліквідацію джерел і наслідків негативної дії до гранично-допустимих концентрацій забруднювальних речовин.

Конструкцію свердловини №94-Спаського родовища передбачено згідно з діючими нормативними документами з врахуванням гірничо-геологічних умов проводки свердловин на даній площі, економічних міркувань, природоохоронних вимог, а також з огляду на технології будівництва глибоких свердловин.

Кількість і глибину спуску колон визначено виходячи з умов можливості успішного проведення розкриття горизонтів, які складають розріз свердловини, вимог щодо охорони надр і навколишнього середовища при існуючих технологіях.

Направлення Ø 426 мм спускається до глибини 12 м з метою створення обв’язки для циркуляції і запобігання розмиву устя свердловини, для перекриття нестійких четвертинних відкладів та ізоляції ґрунтових вод з метою їх захисту від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під кондуктор.

Кондуктор Ø 324 мм спускається до глибини 150 м з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під проміжну колону Ø219х245 мм.

1-ша проміжна колона Ø 245х219 мм спускається до глибини 1100 м з метою перекриття нестійких, поглинаючих та водопроявляючих відкладів. Устя обладнується противикидним обладнанням з метою попередження нафтоводопроявлень при розкритті нижчезалягаючих горизонтів в процесі поглиблення свердловини під експлуатаційну колону Ø 146 мм.

Експлуатаційна колона Ø 146 мм спускається до глибини 1800 м з метою перекриття, випробування і експлуатації продуктивних горизонтів Р₃ml₂. Устя обладнується колонною головкою і фонтанною арматурою.

Основними потенційними забруднювачами навколишнього середовища при спорудженні свердловини є:

• промивні рідини та тампонажні розчини;

• бурові стічні води (БСВ) і буровий шлам (БШ);

• продукти випробування і освоєння свердловини (пластові флюїди);

• матеріали і хімреагенти для приготування промивних рідин і тампонажних розчинів;

• ємності побутових стічних вод;

• металеві, бетонні та інші відходи спорудження бурової установки;

• продукти згоряння палива в двигунах внутрішнього згорання (ДВЗ);

• пари вуглеводнів з шламового амбару.

Можливі причини і шляхи надходження забруднювальних речовин у навколишнє середовище розподіляються на технологічні і аварійні.

До технологічних причин відносяться:

• забруднення підземних вод через негерметичність колон і неякісне цементування.

До аварійних причин відносяться:

- пориви трубопроводів, розливи ПММ;

• нафтогазоводопрояви та відкриті фонтани в процесі буріння свердловини;

• аварійні ситуації і порушення технології випробування свердловини.

Забруднююча здатність бурових розчинів залежить від кількості і токсикологічної характеристики хімічних реагентів, що застосовуються для їх обробки. При бурінні свердловин використовуються реагенти і речовини 3, 4 класу небезпеки.

Вибурена порода по своєму складу нетоксична, але, диспергуючись у середовищі бурового розчину, її частинки адсорбують на своїй поверхні токсичні речовини і можуть негативно вплинути на рослинний світ, грунтові води.

Основними фактороми, що впливають на грунт, є механічні пошкодження і забруднення. Механічне пошкодження пов´язане з необхідністю проведення земляних робіт, роботою автотранспорту.

При спорудженні свердловини, монтажу та демонтажу бурового устаткування передбачені заходи, що виключають забруднення території відходами металу, залізобетону, дерева та іншими матеріалами.

При будівництві свердловини забруднення повітряного середовища зведено до мінімуму. Буріння та випробовування свердловини буде вестись буровою установкою „Уралмаш 4Е-76” на електроприводі, на випадок аварійного відключення електроенергії передбачено дизель-генератор ТМЗ – ДЕ – 104Сз. В холодний період року буровий станок, привишкові споруди, житлові приміщення будуть забезпечуватись теплом від котельної ЕПВА-71М. Джерелом незначного забруднення атмосферного повітря являються викиди забруднюючих речовин, що виділяються при випаровуванні з циркуляційної системи, шламових амбарів. Значення розрахункових викидів забруднюючих речовин на проммайданчику і в межах санітарно-захисної зони визначеної висновком Рожнятівської райСЕС не перевищує допустимі рівні впливу на атмосферне повітря.

При освоєнні свердловини потрібно забезпечити герметичність і надійність роботи викидних ліній сепараторів замірних пристроїв, ємностей. Продукти освоєння свердловини захороняються в шламових амбарах з протифільтраційним екраном.