
- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
Розрахунок величини збитків проводиться згідно з “ Методикою визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України “.
Величина збитків, яка заподіяна викидами шкідливих речовин в атмосферу, визначається за формулою:
Пос.= Нбі х Млі х Кт х Кінд
Де Нбі – базовий норматив плати за викиди в атмосферу однієї І-тої шкідливої речовини в межах ліміту, грн/тонн;
Млі – маса річного викиду І-тої речовини в межах ліміту, т;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально – екологічні особливості,
Кт = Кнас х Кф
Кнас – коефіцієнт, що залежить від кількості жителів населеного пункту;
Кф – коефіцієнт, що враховує народно-господарське значення населеного пункту;
Кінд – коефіцієнт індексації споживчих цін.
Результати розрахунку величин збитків заподіяних викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря та розміщенням відходів приведений в таблиці 8.1.
8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
Розрахунок величини платежів ведеться згідно "Методики визначення тимчасових нормативів плати і стягання платежів за забруднення навколишнього середовища", затвердженої Міністерством охорони навколишнього середовища України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору".
Величина платежу за розміщення відходів (Прв) визначається за формулою:
n
Пр.в.= Σ [(Ніл х Міл) + (Кn х НілхМіnхКmхКо)]
і=1
де Ніл – норматив плати за розміщення 1 тонни відходів і-го класу небезпеки
в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), грн/т.
Ніл приймається по ступеню небезпечності відходів:
-
малонебезпечні (ІV клас небезпеки) – 0,3 грн/т (табл.. 1.9 Додатку 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору);
-
інертні (забруднений грунт ) - 0,3 грн/т.
Базові нормативи плати за розміщення відходів в навколишньому природному середовищі затверджені Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 29.12.1995 р. № 153.
Міл – обсяг відходів і-го класу небезпеки в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т.
Об’єм видаленої породи – 100,8 м³.
Для переведення в т приймаємо ρ = 2,3
Звідси Міл видал.породи = 100,8 х 2,3 = 231,84 т
Об’єм відпрацьованого бурового розчину та розчину для випробування:
264,6 + 32,9 = 297,5 м³
Міл
напіврідких шламових відходів (
= 1,5 – середньозважена
густина бурового розчину) = 297,5 х 1,5 = 446,25 т
3. Міл
забрудненого грунту (
= 1,9) = 1022,4 х 1,9 = 1942,56 т,
Кn – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому середовищі. В даному розрахунку Кп=1.
Міn – обсяг понадлімітного річного розміщення відходів і-го класу токсичності, т
Міn = 0
Кm – коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів. Кт визначається відповідно від місця (зони) розміщення відходів;
Кm = 3,0 – в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них;
Кm = 1,0 – за межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж).
Місце розміщення відходів знаходиться на відстані менше 3 км від адміністративної межі найближчого населеного пункту . В зв’язку з цим приймаємо коефіцієнт Кm = 3,0.
Ко – коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;
Ко = 3,0 – звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.
Плата за розміщення мало небезпечних відходів у навколишньому природному середовищі за період будівництва свердловини становитиме:
Прв = 0,3 х (231,84+446,25+1942,56) х 1 х 3 х 2,373 х 1,116 = 6246,17 грн.
Таблиця 8.1
Розрахунок величин збитків заподіяних викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря та розміщенням відходів
Назва шкідливої речовини |
Викиди шкідливих речовин в атмосферу Мі,т/п.б |
Відходи т/період будівни-цтва |
Норматив плати, Нбі, грн/т |
Коефі-цієнт |
Кінд |
Кт |
Величина збитків, грн |
Двоокис азоту |
0,47 |
|
80 |
2,373 |
1,116 |
1 |
99,57 |
Окис азоту |
1,89 |
|
80 |
2,373 |
1,116 |
1 |
400,42 |
Сажа |
0,23 |
|
19,5 |
2,373 |
1,116 |
1 |
11,88 |
Сірчистий ангідрид |
2,04 |
|
80 |
2,373 |
1,116 |
1 |
432,20 |
Окис вуглецю |
1,68 |
|
3 |
2,373 |
1,116 |
1 |
13,35 |
Вуглеводні граничні |
0,51 |
|
3 |
2,373 |
1,116 |
1 |
4,05 |
Суміш насичених вуглеводнів |
0,15 |
|
4,5 |
2,373 |
1,116 |
1 |
1,79 |
Разом по викидах |
6,97 |
|
|
|
|
|
963,26 |
Буровий шлам і грунт |
|
2620,65 |
0,3 |
2,373 |
1,116 |
1 |
6246,17 |
Разом |
|
|
|
|
|
|
7209,43 |
2,373 – коефіцієнт, що враховується при нормативі збору за забруднення навколишнього середовища.
1,116 – коефіцієнт індексації споживчих цін;
Кт = Кнас х Кф =1х1=1.