5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту

Родючий шар на проектованій території для розміщення бурового обладнання буде знято з площі 13631,5 м². Зняття родючого шару грунту рекомендується проводити в теплий період року. Для підтримки біологічної активності в складовому грунтовому шарі, запобігання вітрової та водної ерозії, поверхню кагату і його укоси спланувати і засіяти багаторічними травами. Для зберігання родючого шару в кагатах необхідно вибрати підвищені ділянки, на яких немає застою і відсутня загроза затоплення їх паводковими водами.

Рекультивація земель, порушених при будівництві свердловини, проводиться зразу ж після закінчення будівництва свердловини. Роботи з рекультивації земель проводяться на протязі року, за винятком періоду (листопад-квітень) промерзання земель і бездоріжжя.

Роботи з рекультивації порушених земель виконуються поетапно і підрозділяються на технічну і біологічну рекультивації.

Технічна рекультивація – включає комплекс інженерних робіт, в який входять:

- зняття і тимчасове складування родючого шару ґрунту і потенційнородючих порід, закріплення укосів;

- демонтаж і вивезення бурового (ремонтного) та допоміжного обладнання і залізобетонних виробів (плитів покриття, фундаментних блоків тощо);

- розбиття монолітних фундаментів, лотків, приямків та вивезення їх, а звільнені місця їх знаходження засипати грунтом і провести зрівняння;

- очищення земельної ділянки від металобрухту, будівельного сміття, інших матеріалів;

- у разі забруднення нафтою і хімічними реагентами відповідні ділянки грунту зняти на глибину забруднення з послідуючим захороненням в амбарах відходів;

- покриття вирівняної поверхні шаром родючого ґрунту або потенційнородючої породи;

• після нанесення мінерального грунту і планування майданчика необхідно здійснити заходи щодо виявлення і видалення випадково залишеного металобрухту та інших сторонніх предметів з метою попередження можливого псування інвентаря в процесі майбутнього сільськогосподарського обробітку грунту;

• виконання етапу технічної рекультивації земель, що завершують нанесенням мінерального грунту, необхідно оформити Актом про виконання етапу технічної рекультивації земельної ділянки, на якій завершені роботи по відновленню та випробуванню свердловини;

• перед нанесенням гумусового шару грунту необхідно визначити реакцію водної витяжки грунту – рН (методика приготування витяжки і визначення рН викладена в КНД 41-000 32626-00-326) і в залежності від цього провести гіпсування (якщо рН>8,2) або вапнування (якщо рН < 5,5). Для цього слід відбирати середню грунтову пробу з не менш, ніж п’яти різних місць, рівномірно розташованих на буровій площадці, загальною масою не менше 1 кг. Схема відбору проб для визначення рН грунту наведена в Додатку И та розрахунок кількості меліорантів для нейтралізації активного середовища грунтів (вапна або гіпсу) наведено в Додатку К ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 “Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин”. Після внесення меліоранту слід провести плантажну оранку на глибину не менше 30 см;

• після чистового планування поверхні бурової площадки нанести родючий шар грунту. Нанесення родючого шару грунту виконується бульдозером в теплий сухий час за нормальної вологості і достатньої несучої здатності грунту для проходу машин. Кінцеве планування можна провести автогрейдером;

• насипний грунт після планування його поверхні ущільнити за допомогою гусеничних тракторів ( не менше 3 – 5 проходів по засипаному грунту);

- орання майданчика до і після нанесення родючого шару ґрунту. Рекультивована ділянка після демонтажу і вивезення бурового обладнання повинна бути розчищена від металобрухту, будівельного сміття, залишків дерев'яної та паперової тари.

Основними джерелами забруднення нафтою і нафтопродуктами є паливомаслоустановка, ємкість для дизпалива, агрегатне і насосне приміщення. Їх площа займає приблизно половину загальної площі ділянки.

Для нейтралізації можливого впливу на грунт нафти і нафтопродуктів проводиться зрізання ґрунту на глибину його забруднення (приблизно на 0,15 м відповідно до Технологической схемы рекультивации после окончания строительства нефтяных и газовых скважин на буровых предприятиях ПО «Укрнефть» Укргипрниинефть, Киев 1984 г). Забруднений грунт захоронються на місці в амбарах відходів. У випадку забруднення грунту нафтою і нафтопродуктами рекомендується проводити обробку нафтозабруднених територій згідно додатку П СОУ 73.1– 41–11.00.01:2005 бактеріальними препаратами типу "Десна" (ТУ У 90.0-21595517.001), "Еконадін" (ТУ У 30171732.001) та біодеструктором "Родекс" (ТУ У 30165603.004); біогенним живленням – амофоскою (ТУ У 24.1-05766356.045).

Після закінчення робіт по технічній рекультивації земельна ділянка, відведена під тимчасове використання, повертається колишньому власникові у стані, придатному для проведення біологічної рекультивації.

Приймання відновлених земель проводиться комісією за участю представника землекористувача з оформленням акту згідно "Положения о порядке передачи рекультивированных земель землепользователям предприятиями разрабатывающими месторождения полезных ископаемых и торфа, проводящими изыскательские и иные работы, связанные с нарушением почвенного покрова", М., 1978 г.

В акт передачі рекультивованих земель входять такі дані:

• розмір ділянки, що передається;

• стан гумусованого шару на ділянці, що рекультивується;

• обсяги робіт і строки виконання землекористувачем біологічної рекультивації.

Біологічна рекультивація як завершаючий етап загальної рекультивації земель проводиться з метою відновлення родючості ґрунту, втраченої в процесі будівництва на ділянках тимчасового відводу земель і здійснюється комплексом агротехнічних заходів.

Мета біологічної рекультивації земель – створення родючого орного шару шляхом внесення органічних і мінеральних добрив, вапнування, гіпсування, посів трав в залежності від агрохімічної характеристики ґрунту ділянки, що підлягає біологічній рекультивації.

Основні заходи по біологічній рекультивації майданчика складаються з:

• внесення органічних добрив;

• внесення мінеральних добрив (азотних, фосфорних, калійних);

• внесення хімічних меліорантів (вапно, гіпс);

• основна оранка, рекультивація, боронування і коткування поля котком перед засіванням насіння;

• посів насіння багаторічних трав;

• коткування після засіювання насіння багаторічних трав;

• внесення мінеральних добрив.