
- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
Таблиця 5.22
№ п/п |
Найменування реагенту |
Стандарт або технічні умови на реагент |
Показники по ГОСТ 12.1005-88 |
Коротка характеристика |
|
ГДК в повітрі робочої зони, мг/м3 |
Клас небезпе-чності |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
Глинопорошок бентонітовий |
ТУ 39-01-08-658 |
6,0 |
ІV |
Являє собою висушену і подрібнену глину з хімічними реагентами чи без них. Глинопорошок з бентонітової глини використовується для приготування промивних рідин. Токсичність ІV класу |
2 |
Графіт |
ТУ 17022-81 |
10,0 |
ІV |
Реагент являє собою кристалічний сріблястий порошок, нерозчинний у воді. Одержують його шляхом флотаційного збагачення руд природнього графіту. Токсичність ІV класу |
3 |
Сода кальцінована технічна (Na2CO3) |
ГОСТ 5100-85 |
2,0 |
ІІІ |
Порошок білого кольору густиною 2,5 г/см3. Одержують соду із СаСО3.Використовується для покращення змочування глинистих часток, як пептизатор глини. Добавки її складають до 0,5 % у сухому і 2-3 % у вигляді розчину 5-15 % концентрації. Токсичність ІІІ класу |
Продовження таблиці 5.22
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
4 |
КМЦ (карбоксиметілцелюлоза) |
ТУ 6-09-2344-78 |
10,0 |
ІІІ |
Реагент являє собою білу або жовтувату ватоподібну масу вологістю11-12 %. Одержують КМЦ-60 - обробкою целюлози монохлороцетною кислотою. Токсичність ІІІ класу |
5 |
Поліетиленгліколь |
ТУ У 6-00205601.083-2000 |
|
ІV |
Прозора рідина без механічних домішок. Не токсична. Використовується як інгібітор. |
6 |
КССБ (порошок) |
ТУ 39-092-74 |
- |
ІV |
Розроблена в ГРОЗНДІ. Являє собою рідину темно-коричневого кольору густиною 1,11-1,15 г/см3 із вмістом 20-25 % сухих речовин. Одержують КССБ шляхом конденсації лігносульфонатів (ССБ), що підвищує ефективність реагенту як понижувача водовіддачі. Оптимальні добавки для прісних розчинів складають 5 % на сухий продукт, 5-25 % в рідкому вигляді. Токсичність ІV класу |
7 |
Мило сульфатне сире |
ТУ У 00278801.009-98 |
- |
|
Пастоподібна маса від темно-жлвтого до світло-коричневого кольору. Високі емульгуючі та мийні властивості. Не розчинне. |
8 |
Лігноксин
|
ТУ 242.6-24709453-003-2002 |
0,42 |
ІV |
Буровий реагент “Лігноксін” -порошок від сірого до темно-бурого кольору, мало токсичний |
Продовження таблиці 5.22
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
9 |
Нафта |
ГОСТ 9965-76 |
10,0 |
ІV |
Змащувальна домішка. Являє собою суміш розчинених твердих вуглеводнів і смолистих речовин густиною 0,83-0,89 г/см3. Домішки нафти в розчині складають 10 %. Класс небезпеки ІV класу |
10 |
Хлористий калій (КСІ) |
ГОСТ 4568-83 |
5,0 |
ІІІ |
Добре розчинний у воді. Застосовується як інгібітор гідратації, набухання і дезінтеграції сланців і глинистих порід. Клас небезпеки ІІІ |
11 |
Мастильна домішка СБР |
ТУ У 24.6-32860217-001-04 |
- |
IV |
В’язка рідина, що добре диспергується і само емульгується . Токсичність IV клас |
12 |
Каустична сода (NaОН) |
ГОСТ 2263-79 |
- |
- |
Являє собою безколірну непрозору кристалічну масу густиною 2,1 г/см3. Добре розчиняється у воді з виділенням великої кількості тепла. Випускається як в твердому, так і в рідкому вигляді. За ГОСТ 2263 належить до ІІ класу небезпеки |
13 |
Феро-хромлігносульфонат (ФХЛС) |
ТУ 39-01-08-348 |
- |
- |
Незлежаний сипучий порошок коричневого кольору, повністю розчинний в нейтральному (воді) і лужному середовищах. Одержують реагент шляхом обробки ССБ сірчанокислим залізом та біхроматом натрію. ФХЛС вводиться у вигляді порошку чи у вигляді ССБ сірчанокислим залізом та біхроматом натрію. ФХЛС вводиться у вигляді порошку чи у вигляді розчину 30- 40 % концентрації при обов’язковому перемішуванні. Термостійкість до 200 0С. Нетоксичний. |
Продовження таблиці 5.22
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
14 |
Барит |
ГОСТ 4682-84 |
6,0 |
ІV |
Обважнювач бурових розчинів. Токсичність ІV класу |
15 |
Сульфонол |
ТУ 6-01-862-75 |
- |
ІІІ |
Являє собою. синтетичну поверхнево-активну речовину жовтого кольору. Виготовляється у вигляді порошку, гранул, пасти, рідини. Перед введенням сульфонол попередньо розчиняють у воді до 30-40 % концентрації. Клас небезпеки III |
16 |
Cавенол |
ТУ У 6-00205601 092 2000 |
не регл. |
ІV |
Савенол СПВ – пастоподібна маса, колір: від білого до жовтого, без запаху, у воді розчинний, негорюча речовина, (пропінол – в’язка рідина, світло-жовтого кольору, запах специфічний у воді не розчинний) |
17 |
Піногасник Пентакс |
ТУ У 24.6-32028975-005-2004 |
- |
ІV |
Універсальний рідкий піногасник для різних типів бурових розчинів на водній основі. Призначений для запобігання або ліквідації піноутворення бурових розчинів. За ГОСТ 12.1.007-76 належить до ІV класу небезпеки |