
- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
5.4 Грунти
5.4.1 Загальні положення
Земельна ділянка під спорудження проектованої свердловини №94-Спаського родовища відведена на території Спаської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області. Проектною документацією передбачено зняття родючого шару грунту і складання в кагати на місці зберігання. Укладка у кагати проводиться з урахуванням повернення грунту на попереднє місце. Передбачено спорудження гідроізольованих амбарів для відходів буріння, амбар для продуктів випробування та спеціальна металічна ємність для госпфекальних стоків, з якої стоки нейтралізуються і вивозяться на найближчі локальні очисні споруди.
На родовищі четвертинні відклади представлені суглинком коричневим, твердим, щебенюватим, пухким.
Зведений інженерно-геологічний розріз до глибини 6 м за даними інженерно-геологічних вишукувань має такий вигляд:
ІГЕ-1 – насипний шар із галечникового грунта з грунто-рослинним шаром;
ІГЕ-2 – грунтово-рослинний шар, пухкий тугопластичний;
ІГЕ-3 – суглинок коричнево-бурий тугопластичний по тріщинах з гумусом, пухкий;
ІГЕ-4 – суглинок коричнево-сірий з прошарками супісків.
Підготовчі роботи до будівництва свердловини передбачають планування площі майданчика, влаштування систем дренажу, прокладання технологічних і побутових трубопроводів з їх термоізоляцією, установку пожежних гідрантів.
На ділянці будівництва свердловини визначені технологічний майданчик для буріння свердловини та комплекс обладнання для приготування бурового розчину, зони для інвентарних вагончиків майстра, житлових вагончиків, вагончики соціальної сфери, котельні, амбарів для бурового шламу.
Основними факторами, що впливають на грунт, є механічні пошкодження та забруднення. Механічні пошкодження пов’язані з необхідністю проведення земельних робіт і роботою транспорту.
Основними можливими забруднювачами ґрунту є буровий розчин, хімічні реагенти, вибурена порода, стічні води, нафта та нафтопродукти. Для попередження розливів та забруднення хімічними реагентами перевезення їх здійснюватиметься спеціальною технікою в герметичних ємностях, передбачених робочим проектом. Для зберігання рідких і сухих хімічних реагентів передбачений критий склад на спеціально відведеному гідроізольованому майданчику.
Відповідно до "Норм відводу земель для нафтових і газових свердловин" (СН 459-74 від 25 березня 1974 року), а також по узгодженню з місцевими органами самоврядування відведена земельна ділянка під майданчик для будівництва експлуатаційної свердловини № 94 - Спас площею 1,5 га.
Грунти на майданчику будівництва представлені грунтово-рослинним суглинистим шаром.
З метою захисту відведених земель перед початком будівництва свердловини знімається родючий шар ґрунту на товщину забруднення (приблизно 15 см) з площі 1,5 га. Проектом не передбачено зняття родючого шару в місцях його складування.
Родючий шар знімається та складається в кагати висотою 3 м з кутом нахилу не більше 30°. Для підтримки біологічної активності в складованому ґрунтовому шарі, запобігання вітрової та водної ерозії, поверхню кагату і його укоси сплановано і засіяно багаторічними травами. Рекомендовані норми висіву – 0,15 ц/га. Для зберігання знятого родючого шару в кагатах вибрано підвищені ділянки, на яких немає застою води і відсутня загроза затоплення їх паводковими і нагонними водами.
Територія, відведена під будівництво бурової, огороджена нагірноловчою канавою і обваловкою, яка попереджує попадання води на територію бурового майданчика і в очисні споруди при таянні снігу і випаданні дощу.
З метою попередження проникнення в ґрунт фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод, а також з метою недопускання попадання їх в поверхневі водотоки, площадка під буровою бетонується, крім того під вишколебідковим, агрегатним і насосним блоками, блоком приготування розчину, глиномішалкою викладається залізобетонними плитами, щілини між якими герметизуються бетоном на товщину плит.
Бетонна стяжка під буровим майданчиком укладається з нахилом в сторону стічних залізобетонних лотків (3х0,8х0,6 м). Лотки для стоків укладаються по периметру бетонної площадки з-під вишко-лебідочного, агрегатного і насосного блоків з повздовжнім нахилом >5° до місця збирання стічних вод – амбару з БСВ.
Проектом пердбачено збір госпфекальних стоків у металічну ємність з подальшим вивозом на очисні споруди Долинського комбінату комунальних підприємств.
Згідно СОУ 73.1-41-11.00.01:2005 (Додаток Д) необхідною умовою при спорудженні амбарів є дотримання нормативної висоти знаходження дна амбара по відношенню до максимального горизонту ґрунтових вод (ГГВmax), яка повинна бути не менше 2 м. Для захоронення відходів буріння заплановано застосувати амбарний метод буріння з спорудженням амбарів глибиною 3 м. При цьому спорудження амбарів виконується на підвищених ділянках майданчика з влаштуванням по всьому периметру амбарів протифільтраційного екрану з глинистого ґрунту, для запобігання просочування стічних вод в горизонт ґрунтових вод.
Проектом передбачено спорудження двох амбарів глибиною 3 м загальним об’ємом 1500 м3, а також амбар для продуктів випробування свердловини на викидах превентора об’ємом 100 м3.
Перший амбар для збору ВБР і вибуреної породи. Другий – для збору БСВ і стоків обробленої коагулянтами води. Перший відстійний амбар споруджується таким чином, щоб надлишок рідини, яка поступає по стічних каналах, переливався у другий амбар для відстоювання води. Далі очищена вода за допомогою насосної установки подається в напірну ємкість для повторного використання.
По периметру амбарів встановлюється обвалування мінерального ґрунту висотою 0,6 м з верхньою основою 0,5 м і нижньою – 2,9 м.
Для запобігання переливу рідких виробничих відходів з амбарів необхідно, щоб рівень проектного об'єму цих відходів був нижче на 100 мм від верхньої відмітки амбару.
Враховуючи гідрогеологічні умови майданчика та фізико-механічні властивості ґрунтів (низький коефіцієнт фільтрації ґрунтів), спорудження амбарів-накопичувачів шламових відходів, відповідно до проектних рішень, проводиться з влаштуванням протифільтраційного екрану з глинистого ґрунту (вміст глинистих часток не менше 40 %) по дну і стінкам шламових амбарів та амбару під викиди превенторів, для запобігання інфільтрації стічних вод в горизонт ґрунтових вод. Коефіцієнт фільтрації такого екрану не перевищує значення 10-6 см/сек.
При проведенні соляно-кислотних обробок в свердловині при інтенсифікації, з метою попередження попадання розчину в ґрунт, використовується спеціальна техніка (див. розділ 10, том 1. книга 1).
Вся техніка обв’язується трубопроводами з устям свердловини і ємностями. Всі операції при проведенні соляно-кислотних ванн і обробок проводяться по замкнутому циклу. Перед початком робіт вся система обв’язки підлягає випробуванню на герметичність. Водний розчин соляної кислоти постачається на бурову в готовому вигляді.
Для перевезення хімреагентів і матеріалів на весь період будівництва свердловини використовується спеціальна техніка, передбачена робочим проектом (Том 1. Книга 1), яка обладнана спеціальними герметичними ємкостями, а при необхідності (в залежності від призначення) пилеуловлюючими фільтрами і засобами пожежогасіння.
Для зберігання хімреагентів робочим проектом (розділ 12, том 1, книга 1) передбачений склад з бетонованим майданчиком.
Вивезення БСВ необхідно здійснювати спеціально обладнаним транспортом типу бочковоза (автоцистерни ємністю 8 м³), що виключає можливість втрат на шляху слідування та забруднення навколишнього середовища, а також забезпечує зручність при розвантажуванні (ємність на автомобілі забезпечена шланговим пристроєм для зливу).