
- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
5.3 Водне середовище
5.3.1 Загальні положення
Охорона підземних вод і поверхневих водоймищ здійснюється на всіх етапах будівництва свердловини, включаючи будівельно-монтажні роботи, буріння, кріплення і закінчування (випробування) свердловини. робочим проектом Том 1. Книга 1 ”Загальна пояснювальна записка” передбачені технологічні заходи по запобіганню забруднення водних об’єктів, а саме:
Направлення Ø 426 мм спускається до глибини 12 м з метою створення обв’язки для циркуляції і запобігання розмиву устя свердловини, для перекриття нестійких четвертинних відкладів та ізоляції ґрунтових вод з метою їх захисту від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під кондуктор.
Кондуктор Ø 324 мм спускається до глибини 150 м з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під проміжну колону.
Устя обладнується колонною головкою і фонтанною арматурою.
Для створення рівномірного позатрубного цементного кільця при кріпленні свердловини обсадними колонами в зонах залягання високомінералізованих вод передбачені центруючі елементи.
З метою запобігання міграції підземних вод і пластових флюїдів всі обсадні колони цементуються з підняттям тампонажного розчину до устя.
Для запобігання викиду пластових флюїдів на усті свердловини при бурінні під експлуатаційну колону встановлюється противикидне обладнання на проміжну колону – превентер типу ППГ 280/80х21.
При проведенні випробування устя обладнується плашечним превентором.
Перераховані заходи забезпечують захист прісних і мінеральних вод від забруднення, а саме від:
- проникнення поверхневих забруднювачів;
- забруднення токсичними компонентами бурових розчинів і бактеріального забруднення;
- попадання глибинних флюїдів при аварійних ситуаціях в свердловині.
Бурові розчини, що застосовуються при будівництві свердловини (див. Том 1, Книга 1, "Пояснювальна записка") відповідають сучасним вимогам технології буріння в даних умовах.
Технічне водопостачання на період будівництва розвідувальної свердловини буде здійснюватись з безіменного потічка поблизу с.Погорілець. Питна вода на бурову буде завозитись з БВО Прикарпатського УБР м. Долина.
Для скорочення до мінімуму витрат технічної води в процесі будівництва свердловини на буровій передбачається система зворотнього водозабезпечення. З цією метою на буровій в системі обв'язки передбачено двоконтурне водопостачання. Перший контур (закритий) забезпечує точки споживання чистої води, другий – забезпечує водою після відстою в амбарах-відстійниках.
На буровій передбачається система збору стічних промислових вод для повторного їх використання, а також система відводу дощових і талих вод (Том 1, Книга 1).
Після технологічної очистки бурових стічних вод (див. розділ 5) можливе повторне їх використання, якщо вони відповідають наступним вимогам:
Вміст нафтопродуктів, мг/л - 50-100;
Мінералізація, мг/л - 4500;
рН - 5,5-8,2.
Для зменшення витрат води в процесі буріння свердловини необхідно:
- змащування штоків бурових насосів проводити машинним маслом;
- не допускати переливу води із ємкостей, обладнувати ємкості поплавковими вимикачами;
- підтримувати в справності запірну арматуру водних ліній і використовувати воду тільки в межах технологічної необхідності;
- при проведенні спуско-підйомних операцій обладнувати ротор обтирачем свічок;
- встановити лічильник споживання свіжої води.
5.3.2 Коротка характеристика поверхневих водотоків
Гідрографічна сітка на площі представлена ріками Дуба і Чечва з їх притоками Манявкою, Гривою, Ценявою, Смерекою, Ясиновцем та багатьма іншими малими річками і потоками. У північно-щахідній частині площі протікають притоки р. Свічі-Саджава, Сивка, Турянка. Всі ріки належать до басейну ріки Дністер. Ріки протікають навхрест простягання Карпат. В зоні Зовнішніх Карпат відзначаються великими нахилами і бурною течією, часто зустрічаються водоспади. Виходячи на Передгір’я, ріки утворюють широкі долини. Рівень води у ріках непостійний і залежить від пори року та кількості опадів.
Гідрологічна характеристика безіменного потічка біля с.Погорілець Рожнятівського району:
Коефіцієнт звивистості ріки – 1,08. Нахил ріки – 27,2 м/км, нахил водозабору – 214 м/км. Площа водозабору – 3,4 км2, середня висота водозабору – 530 м абс. Відстань від створу до гирла ріки – 0,23 км. Середня швидкість течії – 0,08 м/с, найбільша швидкість течії – 0,14 м/с. Середня глибина річки – 0,12 м, максимальна глибина – 0,23 м. Ширина русла – 2,25 м. Площа водного перерізу – 0,28 м2.
5.3.3 Водопостачання та водовідведення на об’єкті
Відповідно з вимогами до якості води проектом передбачені наступні системи водопостачання:
-
на господарсько-побутові потреби - привізна вода, питної якості з
БВО Прикарпатського УБР м.Долина;
-
на виробничі потреби - з безіменного потічка.
За час будівництва свердловини буде витрачено на технологічні потреби:
5,35 х 145 = 776 м3 технічної води.
5,35 м3 - норма витрати води на добу при будівництві свердловини, прийнята згідно приведеного нижче розрахунку;
145 діб - тривалість циклу будівництва свердловини (за вирахунком вишко-монтажних робіт).
Вода буде витрачатися наступним чином.
1. Для приготування бурового розчину:
0,98 х 704,5 = 690,4 м3
де: 0,98 - об'єм води для приготування 1 м3 бурового розчину, ВСН-90;
704,5 м3 - об'єм бурового розчину, який необхідний для буріння свердловини;
в т.ч. свіжа вода – 531,6 м3,
вода повторного використання – 158,8 м3.
2. Кількість води для приготування цементного розчину визначаємо по формулі (інструкція по кріпленню нафтових і газових свердловин):
Vв = Кв х W х Gц
де: Кв - коефіцієнт втрати води, приймається 1,1;
W - водоцементне відношення, приймається 0,5;
Gц - необхідна кількість сухого цементу для цементування всіх обсадних колон – 95,9 т.
Vв = 1,1 х 0,5 х 95,9 = 52,7 м3
3. Необхідна кількість води для випробування об'єктів в експлуатаційній колоні:
Vвип.= 1,5 х 0,785 х 0,12472 х 1800 = 32,9 м3
де: Vвип. - дорівнює об'єму свердловини при випробуванні об'єктів.
На виробничі потреби буде використано свіжої води:
V = 531,6 + 52,7 + 32,9 = 617,2 м3
Всього води на виробничі потреби буде використано:
V = 690,4 + 52,7 + 32,9 = 776 м3
4. Витрата води для роботи котельної установки за час опалювального сезону:
75 х 12,0 = 900 м3
де: 75 діб - час опалювального сезону за період будівництва свердловини;
12,0 м3/ добу - об'єм води для підживлення котла відповідно технічної характеристики елетрокотла ЕПВА-71М.
Для обмиву площадок, обладнання та інших технологічних потреб передбачається використання очищених бурових стічних вод.
5. Для побутових потреб необхідно завозити 1,8 м3/добу чистої води, що за весь час будівництва свердловини (враховуючи ВМР) складатиме:
1,8 х 215 = 386,8 м3
Розрахунок водоспоживання на господарсько-питні і санітарно-гігієнічні потреби ведеться згідно БНІП 2.04.01.85.
На буровій установці одночасно знаходяться 12 чоловік:
Норматив приготування умовних страв в їдальні складає 2,6 умовні страви на 1 робітника. Загальна кількість страв на добу складатиме:
2,6 х 12 = 31,2 ум.стр.
Загальні витрати води на приготування їжі (31,2 ум.стр./добу) за період будівництва свердловини складатимуть:
31,2 х 0,016 х 215 = 107,3 м3,
де: 16 л- норма витрати води на приготування однієї умовної страви на добу;
215 доба - загальна тривалість циклу будівництва свердловини (з вишко-монтажними роботами).
Норматив водоспоживання в добу на господарсько-питні потреби для робітників 25 л;
Загальна витрата води на господарсько-питні потреби за весь період будівництва свердловини складе:
0,025 х 12 х 215 = 64,5 м3.
Норматив водоспоживання на душову сітку в зміну - 500 л.
Загальні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби за період будівництва свердловини складуть:
0,5 х 2 х 215 = 215 м3,
де: 2 - кількість робочих змін по 12 годин;
215 доба - загальна тривалість циклу будівництва свердловини.
Загальні нормативні витрати води на побутові потреби за період будівництва свердловини складуть:
107,3 + 64,5 + 215 = 386,8 м3.
Побутові стоки відводяться в спеціальну металічну ємність.
Баланс водоспоживання і водовідведення приведено в табл. 5.18.
Таблиця 5.18
Баланс водопостачання і водовідведення
Виробництво, дільниця |
Водоспоживання , м3 в добу/ м3 за п.б. |
Водовідведення, м3/добу/ м3 за п.б. |
|||||||
Всього
|
На виробничі потреби |
На госп.по-бутові потреби |
Всього |
Відвід в оборотне водопостачання |
Виробничі стічні води
|
Госп.побут.стічні води |
Безпо-ворот-не спо-жива-ння |
||
Свіжа вода
|
Оборотна вода
|
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Побутові приміщення |
1,8 386,8 |
- |
- |
1,8 386,8 |
1,8 386,8 |
- |
- |
1,3 279,5 |
0,5 107,3 |
Буріння, цементування та випробування |
5,35 776 |
4,26 617,2 |
1,09 158,8 |
- |
5,35 776 |
1,09 158,8 |
2,41 370,4 |
- |
1,85 246,8 |
Котельна |
12,0 900 |
12,0 900 |
- |
- |
12,0 900 |
- |
- |
- |
12,0 900 |
Разом |
19,15 2062,8 |
16,26 1517,2 |
1,09 158,8 |
1,8 386,8 |
19,15 2062,8 |
1,09 158,8 |
2,41 370,4 |
1,3 279,5 |
14,35 1254,1 |
Таблиця 5.19
Розрахунок кількості води на господарсько-побутові і виробничі потреби
Назва споживачів |
Кількість |
Норматив водоспоживання на одиницю продукції м3/добу |
Водопостачання |
|||
Свіжа вода |
Повторного використання |
|||||
м3/добу |
м3/п.б. |
м3/добу |
м3/п.б. |
|||
1. Господарсько-побутові потреби |
|
|
|
|
|
|
1.1.Робітники |
12 |
0,025 |
0,3 |
64,5 |
|
- |
1.2. Душеві сітки |
2 |
0,500 |
1,0 |
215 |
|
|
1.3. Приготування їжі (2,16х12) |
31,2 |
0,016 |
0,5 |
107,3 |
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
2. Виробничі потреби |
|
|
|
|
|
|
2.1. Приготування бурового розчину, м3/добу |
4,76 |
0,98 |
3,67 |
|
1,09 |
|
м3/період будівництва |
690,4 |
0,98 |
- |
531,6 |
- |
158,8 |
|
|
|
|
|
|
|
3. Приготування цементного розчину: м3/добу |
0,66 |
0,5х1,1 |
0,36 |
|
|
|
м3/період будівництва |
95,9 |
0,5х1,1 |
|
52,7 |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
4. Підживлення системи водопостачання котла |
|
|
12 |
900,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Випробування об`єкту (м3 / на період випробування) |
|
|
|
32,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.3.4 Розрахунок кількості дощових стічних вод з території можливого забруднення –технологічної площадки
Середню витрату дощових стічних вод (Q , м3/добу), із території можливого забруднення визначено по формулі:
Q = F х h/mr х ψсер
Умовні позначення, вихідні дані та розрахунок витрат дощових стічних вод приведено в табл. 5.20.
Таблиця 5.20
Позначення, вихідні дані та розрахунок витрат дощових стічних вод
Позначення і назва величин |
Значення величин |
1 |
2 |
F – площа території, з якої забруднені дощові стічні води відводяться в амбар бурових стічних вод та гідроізольований колодязь ( технологічна площадка 10м х10м), м2 |
100
|
h-річний шар опадів,м |
0,890 |
mr – середня кількість днів з опадами в році, днів |
92 |
ψсер - середній коефіцієнт стоку, який залежить від роду поверхні і її площі |
0,4 |
n- період будівництва свердловини, років |
0,59 |
Кількість дощових стічних вод складе |
|
м3 за добу Q = 100 х 0,890/92 х 0,4 |
0,39 |
м3 за період будівництва Q = 0,59 х 100 х 0,89 х 0,4 |
21,0 |
5.3.5 Заходи по охороні і раціональному використанні водних ресурсів
З метою запобігання та зменшення шкідливого впливу на поверхневі та підземні водні ресурси та раціональне використання їх проектом передбачено:
1) спуск направлення Ø 426 мм до глибини 12 м з метою створення обв’язки для циркуляції і запобігання розмиву устя свердловини, для перекриття нестійких четвертинних відкладів та ізоляції ґрунтових вод з метою їх захисту від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під кондуктор;
2) спуск кондуктора Ø 324 мм до глибини 150 м з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під проміжну колону Ø 219х245 мм;
3) обладнання устя колонною головкою і фонтанною арматурою;
4) з метою запобігання міграції підземних вод і пластових флюїдів всі обсадні колони цементуються з підняттям тампонажного розчину до устя;
5) відведення умовно чистих дощових стічних вод з об`єкту за рахунок рельєфу і організації стоку забруднених вод в амбар БСВ;
6) заправлення автотранспорту в спеціально відведених місцях;
7) гідроізоляція земляних амбарів з метою запобігання забруднення підземних вод;
8) збір побутових стічних вод в металічну ємність;
9) водовідведення виробничих стоків в гідроізольований амбар бурових стічних вод (БСВ);
10) повторне використання води для приготування бурового розчину (30% від необхідного об’єму бурових стічних вод);
11) планування та гідроізоляція поверхні майданчика, що забезпечить непроникність бурового розчину, технологічних рідин і підземних флюїдів у грунти і грунтові води;
12) встановлення лічильників споживання свіжої води.