Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОВНС- Спас.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
1.5 Mб
Скачать

5.3 Водне середовище

5.3.1 Загальні положення

Охорона підземних вод і поверхневих водоймищ здійснюється на всіх етапах будівництва свердловини, включаючи будівельно-монтажні роботи, буріння, кріплення і закінчування (випробування) свердловини. робочим проектом Том 1. Книга 1 ”Загальна пояснювальна записка” передбачені технологічні заходи по запобіганню забруднення водних об’єктів, а саме:

Направлення Ø 426 мм спускається до глибини 12 м з метою створення обв’язки для циркуляції і запобігання розмиву устя свердловини, для перекриття нестійких четвертинних відкладів та ізоляції ґрунтових вод з метою їх захисту від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під кондуктор.

Кондуктор Ø 324 мм спускається до глибини 150 м з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під проміжну колону.

Устя обладнується колонною головкою і фонтанною арматурою.

Для створення рівномірного позатрубного цементного кільця при кріпленні свердловини обсадними колонами в зонах залягання високомінералізованих вод передбачені центруючі елементи.

З метою запобігання міграції підземних вод і пластових флюїдів всі обсадні колони цементуються з підняттям тампонажного розчину до устя.

Для запобігання викиду пластових флюїдів на усті свердловини при бурінні під експлуатаційну колону встановлюється противикидне обладнання на проміжну колону – превентер типу ППГ 280/80х21.

При проведенні випробування устя обладнується плашечним превентором.

Перераховані заходи забезпечують захист прісних і мінеральних вод від забруднення, а саме від:

- проникнення поверхневих забруднювачів;

- забруднення токсичними компонентами бурових розчинів і бактеріального забруднення;

- попадання глибинних флюїдів при аварійних ситуаціях в свердловині.

Бурові розчини, що застосовуються при будівництві свердловини (див. Том 1, Книга 1, "Пояснювальна записка") відповідають сучасним вимогам технології буріння в даних умовах.

Технічне водопостачання на період будівництва розвідувальної свердловини буде здійснюватись з безіменного потічка поблизу с.Погорілець. Питна вода на бурову буде завозитись з БВО Прикарпатського УБР м. Долина.

Для скорочення до мінімуму витрат технічної води в процесі будівництва свердловини на буровій передбачається система зворотнього водозабезпечення. З цією метою на буровій в системі обв'язки передбачено двоконтурне водопостачання. Перший контур (закритий) забезпечує точки споживання чистої води, другий – забезпечує водою після відстою в амбарах-відстійниках.

На буровій передбачається система збору стічних промислових вод для повторного їх використання, а також система відводу дощових і талих вод (Том 1, Книга 1).

Після технологічної очистки бурових стічних вод (див. розділ 5) можливе повторне їх використання, якщо вони відповідають наступним вимогам:

Вміст нафтопродуктів, мг/л - 50-100;

Мінералізація, мг/л - 4500;

рН - 5,5-8,2.

Для зменшення витрат води в процесі буріння свердловини необхідно:

- змащування штоків бурових насосів проводити машинним маслом;

- не допускати переливу води із ємкостей, обладнувати ємкості поплавковими вимикачами;

- підтримувати в справності запірну арматуру водних ліній і використовувати воду тільки в межах технологічної необхідності;

- при проведенні спуско-підйомних операцій обладнувати ротор обтирачем свічок;

- встановити лічильник споживання свіжої води.

5.3.2 Коротка характеристика поверхневих водотоків

Гідрографічна сітка на площі представлена ріками Дуба і Чечва з їх притоками Манявкою, Гривою, Ценявою, Смерекою, Ясиновцем та багатьма іншими малими річками і потоками. У північно-щахідній частині площі протікають притоки р. Свічі-Саджава, Сивка, Турянка. Всі ріки належать до басейну ріки Дністер. Ріки протікають навхрест простягання Карпат. В зоні Зовнішніх Карпат відзначаються великими нахилами і бурною течією, часто зустрічаються водоспади. Виходячи на Передгір’я, ріки утворюють широкі долини. Рівень води у ріках непостійний і залежить від пори року та кількості опадів.

Гідрологічна характеристика безіменного потічка біля с.Погорілець Рожнятівського району:

Коефіцієнт звивистості ріки – 1,08. Нахил ріки – 27,2 м/км, нахил водозабору – 214 м/км. Площа водозабору – 3,4 км2, середня висота водозабору – 530 м абс. Відстань від створу до гирла ріки – 0,23 км. Середня швидкість течії – 0,08 м/с, найбільша швидкість течії – 0,14 м/с. Середня глибина річки – 0,12 м, максимальна глибина – 0,23 м. Ширина русла – 2,25 м. Площа водного перерізу – 0,28 м2.

5.3.3 Водопостачання та водовідведення на об’єкті

Відповідно з вимогами до якості води проектом передбачені наступні системи водопостачання:

  1. на господарсько-побутові потреби - привізна вода, питної якості з

БВО Прикарпатського УБР м.Долина;

  1. на виробничі потреби - з безіменного потічка.

За час будівництва свердловини буде витрачено на технологічні потреби:

5,35 х 145 = 776 м3 технічної води.

5,35 м3 - норма витрати води на добу при будівництві свердловини, прийнята згідно приведеного нижче розрахунку;

145 діб - тривалість циклу будівництва свердловини (за вирахунком вишко-монтажних робіт).

Вода буде витрачатися наступним чином.

1. Для приготування бурового розчину:

0,98 х 704,5 = 690,4 м3

де: 0,98 - об'єм води для приготування 1 м3 бурового розчину, ВСН-90;

704,5 м3 - об'єм бурового розчину, який необхідний для буріння свердловини;

в т.ч. свіжа вода – 531,6 м3,

вода повторного використання – 158,8 м3.

2. Кількість води для приготування цементного розчину визначаємо по формулі (інструкція по кріпленню нафтових і газових свердловин):

Vв = Кв х W х Gц

де: Кв - коефіцієнт втрати води, приймається 1,1;

W - водоцементне відношення, приймається 0,5;

Gц - необхідна кількість сухого цементу для цементування всіх обсадних колон – 95,9 т.

Vв = 1,1 х 0,5 х 95,9 = 52,7 м3

3. Необхідна кількість води для випробування об'єктів в експлуатаційній колоні:

Vвип.= 1,5 х 0,785 х 0,12472 х 1800 = 32,9 м3

де: Vвип. - дорівнює об'єму свердловини при випробуванні об'єктів.

На виробничі потреби буде використано свіжої води:

V = 531,6 + 52,7 + 32,9 = 617,2 м3

Всього води на виробничі потреби буде використано:

V = 690,4 + 52,7 + 32,9 = 776 м3

4. Витрата води для роботи котельної установки за час опалювального сезону:

75 х 12,0 = 900 м3

де: 75 діб - час опалювального сезону за період будівництва свердловини;

12,0 м3/ добу - об'єм води для підживлення котла відповідно технічної характеристики елетрокотла ЕПВА-71М.

Для обмиву площадок, обладнання та інших технологічних потреб передбачається використання очищених бурових стічних вод.

5. Для побутових потреб необхідно завозити 1,8 м3/добу чистої води, що за весь час будівництва свердловини (враховуючи ВМР) складатиме:

1,8 х 215 = 386,8 м3

Розрахунок водоспоживання на господарсько-питні і санітарно-гігієнічні потреби ведеться згідно БНІП 2.04.01.85.

На буровій установці одночасно знаходяться 12 чоловік:

Норматив приготування умовних страв в їдальні складає 2,6 умовні страви на 1 робітника. Загальна кількість страв на добу складатиме:

2,6 х 12 = 31,2 ум.стр.

Загальні витрати води на приготування їжі (31,2 ум.стр./добу) за період будівництва свердловини складатимуть:

31,2 х 0,016 х 215 = 107,3 м3,

де: 16 л- норма витрати води на приготування однієї умовної страви на добу;

215 доба - загальна тривалість циклу будівництва свердловини (з вишко-монтажними роботами).

Норматив водоспоживання в добу на господарсько-питні потреби для робітників 25 л;

Загальна витрата води на господарсько-питні потреби за весь період будівництва свердловини складе:

0,025 х 12 х 215 = 64,5 м3.

Норматив водоспоживання на душову сітку в зміну - 500 л.

Загальні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби за період будівництва свердловини складуть:

0,5 х 2 х 215 = 215 м3,

де: 2 - кількість робочих змін по 12 годин;

215 доба - загальна тривалість циклу будівництва свердловини.

Загальні нормативні витрати води на побутові потреби за період будівництва свердловини складуть:

107,3 + 64,5 + 215 = 386,8 м3.

Побутові стоки відводяться в спеціальну металічну ємність.

Баланс водоспоживання і водовідведення приведено в табл. 5.18.

Таблиця 5.18

Баланс водопостачання і водовідведення

Виробництво, дільниця

Водоспоживання , м3 в добу/ м3 за п.б.

Водовідведення, м3/добу/ м3 за п.б.

Всього

На виробничі потреби

На госп.по-бутові потреби

Всього

Відвід в оборотне водопостачання

Виробничі стічні води

Госп.побут.стічні води

Безпо-ворот-не спо-жива-ння

Свіжа вода

Оборотна вода

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Побутові приміщення

1,8

386,8

-

-

1,8

386,8

1,8

386,8

-

-

1,3

279,5

0,5

107,3

Буріння, цементування

та випробування

5,35

776

4,26

617,2

1,09

158,8

-

5,35

776

1,09

158,8

2,41

370,4

-

1,85

246,8

Котельна

12,0

900

12,0

900

-

-

12,0

900

-

-

-

12,0

900

Разом

19,15

2062,8

16,26

1517,2

1,09

158,8

1,8

386,8

19,15

2062,8

1,09

158,8

2,41

370,4

1,3

279,5

14,35

1254,1

Таблиця 5.19

Розрахунок кількості води на господарсько-побутові і виробничі потреби

Назва споживачів

Кількість

Норматив водоспоживання на одиницю продукції

м3/добу

Водопостачання

Свіжа вода

Повторного використання

м3/добу

м3/п.б.

м3/добу

м3/п.б.

1. Господарсько-побутові потреби

1.1.Робітники

12

0,025

0,3

64,5

-

1.2. Душеві сітки

2

0,500

1,0

215

1.3. Приготування їжі (2,16х12)

31,2

0,016

0,5

107,3

-

2. Виробничі потреби

2.1. Приготування бурового розчину, м3/добу

4,76

0,98

3,67

1,09

м3/період будівництва

690,4

0,98

-

531,6

-

158,8

3. Приготування цементного розчину: м3/добу

0,66

0,5х1,1

0,36

м3/період будівництва

95,9

0,5х1,1

52,7

-

-

4. Підживлення системи водопостачання котла

12

900,00

5. Випробування об`єкту (м3 / на період випробування)

32,9

5.3.4 Розрахунок кількості дощових стічних вод з території можливого забруднення –технологічної площадки

Середню витрату дощових стічних вод (Q , м3/добу), із території можливого забруднення визначено по формулі:

Q = F х h/mr х ψсер

Умовні позначення, вихідні дані та розрахунок витрат дощових стічних вод приведено в табл. 5.20.

Таблиця 5.20

Позначення, вихідні дані та розрахунок витрат дощових стічних вод

Позначення і назва величин

Значення величин

1

2

F – площа території, з якої забруднені дощові стічні води відводяться в амбар бурових стічних вод та гідроізольований колодязь ( технологічна площадка 10м х10м), м2

100

h-річний шар опадів,м

0,890

mrсередня кількість днів з опадами в році, днів

92

ψсер - середній коефіцієнт стоку, який залежить від роду поверхні і її площі

0,4

n- період будівництва свердловини, років

0,59

Кількість дощових стічних вод складе

м3 за добу Q = 100 х 0,890/92 х 0,4

0,39

м3 за період будівництва Q = 0,59 х 100 х 0,89 х 0,4

21,0

5.3.5 Заходи по охороні і раціональному використанні водних ресурсів

З метою запобігання та зменшення шкідливого впливу на поверхневі та підземні водні ресурси та раціональне використання їх проектом передбачено:

1) спуск направлення Ø 426 мм до глибини 12 м з метою створення обв’язки для циркуляції і запобігання розмиву устя свердловини, для перекриття нестійких четвертинних відкладів та ізоляції ґрунтових вод з метою їх захисту від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під кондуктор;

2) спуск кондуктора Ø 324 мм до глибини 150 м з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під проміжну колону Ø 219х245 мм;

3) обладнання устя колонною головкою і фонтанною арматурою;

4) з метою запобігання міграції підземних вод і пластових флюїдів всі обсадні колони цементуються з підняттям тампонажного розчину до устя;

5) відведення умовно чистих дощових стічних вод з об`єкту за рахунок рельєфу і організації стоку забруднених вод в амбар БСВ;

6) заправлення автотранспорту в спеціально відведених місцях;

7) гідроізоляція земляних амбарів з метою запобігання забруднення підземних вод;

8) збір побутових стічних вод в металічну ємність;

9) водовідведення виробничих стоків в гідроізольований амбар бурових стічних вод (БСВ);

10) повторне використання води для приготування бурового розчину (30% від необхідного об’єму бурових стічних вод);

11) планування та гідроізоляція поверхні майданчика, що забезпечить непроникність бурового розчину, технологічних рідин і підземних флюїдів у грунти і грунтові води;

12) встановлення лічильників споживання свіжої води.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]