
- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
Категорія небезпеки підприємства (КНП) визначається згідно “Рекомендациям по делению предприятий по категории опасности в зависимости от массы и видового состава выбрасываемых в атмосферу веществ”.
Категорію небезпеки підприємства розраховано за формулою:
n
КНП = Σ (Мі/ГДКі) аі , де
і=1
Мі – маса викидів і-тої величини; т/рік;
ГДКі - середньодобова ГДК і-тої речовини, мг/м3;
n – кількості забруднюючих речовин викинутих підприємством;
аі – безрозмірна константа значення якої приймаються із табл 5.10.
Таблиця 5.10
Значення константи аі для різних класів
небезпеки речовин
Константа |
Клас небезпеки |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
аі |
1,7 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
Вихідні дані і результати розрахунку категорій небезпеки речовин (КНР) і підприємства приведені в табл. 5.11.
Таблиця 5.11 – Вихідні дані і результати розрахунку КНР і КНП
№ п/п |
Назва забруднюючої речовини |
ГДК с.д. мг/м3 |
Клас небезпеки забрудню-ючих речовин |
Константа |
Викиди забруднюючих речовин, т/період.спору-дження |
Критерії небезпеки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Сажа |
0,05 |
3 |
1 |
0,23317 |
4,6634 |
2 |
Сірчистий ангідрид |
0,05 |
3 |
1 |
2,0434 |
40,868 |
3 |
Окис вуглецю |
3,00 |
4 |
0,9 |
1,67817 |
0,5928 |
4 |
Двоокис азоту |
0,04 |
2 |
1,3 |
0,47455 |
24,9166 |
5 |
Окис азоту |
0,06 |
3 |
1 |
1,8948 |
31,58 |
6 |
Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.) |
1,0 |
4 |
0,9 |
0,5108 |
0,5463 |
9 |
Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
3,0 |
4 |
0,9 |
0,1511 |
0,0679 |
Всього: |
103,235 |
За величиною КНП підприємства поділяються на чотири категорії небезпеки. Граничні умови поділу підприємств на категорії небезпеки приведені в таблиці 5.12.
Таблиця 5.12 – Граничні умови для поділу підприємств на категорії небезпеки
в залежності від КНП
Категорія небезпеки |
Значення КНП |
1 2 3 4 |
КНП>106 106 >КНП≥104 104 > КНП≥103 КНП<103 |
Для всіх забруднюючих речовин КНР < 103, тому викиди їх в атмосферу не перевищують чистоти атмосферного повітря, що практично не вимагає розробки додаткових заходів, що зменшують вплив підприємства.
5.2.10 Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну
Контроль за станом забруднення атмосферного повітря проводиться на території проммайданчика і санітарно-захисній зоні підприємства шляхом визначення максимально-разових концентрацій шкідливих речовин.
Точки відбору проб, крім проектних, і кількість необхідних замірів концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі в процесі спорудження свердловини повинні погоджуватися з місцевими органами санітарно-епідемічної служби і держуправління екоресурсів.
Результати замірів фіксуються в робочому журналі.
Завданнями контролю за викидами в атмосферу є:
-
Контроль вмісту забруднюючих речовин у викидах підприємства;
-
Контроль за рівнем забруднення атмосферного повітря на території проммайданчика і в населеному пункті;
-
Виконання річної звітності з охорони атмосферного повітря в установленому порядку по формі 2ТП (повітря), затвердженого наказом Мінстату України, від 22.05.92 р. №77.
Здійснення відомчого планового контролю за викидами забруднюючих речовин, які містяться в джерелах утворення і джерелах викидів, передбачається проводити спец. лабораторією, якою повинна забезпечити адміністрація підприємства.
Згідно керівного документа РД 11.177.99.03.88 “Охорона природи. Методические указания по организации контроля за выбросами в атмосферу на предприятиях” двоокис азоту і окис вуглецю підлягають обов′язковому контролю 2 рази в рік.