Тема 16. Правові системи сучасності
1. Поняття та класифікація правових систем.
2. Романо-германська правова система.
3. Система загального права.
4. Інші правові системи.
1. Поняття правової системи.
Аналіз правової системи дає можливість аналізувати і оцінювати всю правову реальність в цілому, а не її окремі елементи.
Правова система — це система всіх специфічних юридичних явищ, характерних для певної держави чи групи держав.
Правову систему складають:
- 
різноманітні правові акти: нормативно-правові, акти тлумачення і застосування норм, а також діяльність відповідних суб'єктів зі створення таких актів;
 - 
різноманітні види та прояви правосвідомості;
 - 
стан законності та його деформації, тобто акти правомірної і неправомірної поведінки.
 
Правова система в статиці охоплює сукупність:
а) норм, принципів, інститутів (нормативний бік системи);
б) правових установ (організаційний елемент);
в) правових поглядів, ідей, уявлень, притаманних даному суспільству (ідеологічний елемент).
Кожна держава виробляє своє власне право, залежно від притаманних їй характеристик, стану розвитку, домінуючої філософії, ідеології, вірувань і прагнень. Саме тому, різним політичним системам, різним країнам і навіть різним історичним епохам притаманні різні державні правові системи зі своїми особливими базовими принципами, юридичними концепціями і категоріями, зі своєю особливою побудовою, виконанням і призначенням правових норм. Так, цілком природно, відрізняються одне від одного українське право, німецьке право, французьке право, японське право і т.д.
Національна правова система — конкретно історичний, реально існуючий комплекс взаємопов’язаних правових явищ і юридичних засобів певного суспільства.
У той же час, незважаючи на подібну багатоманітність права різних держав, простежуються ряд спільних рис і певний технічний, політичний та культурний взаємозв'язок. Аналіз цих спільних рис та взаємозв'язків дає можливість розподілити право різних країн на кілька великих груп, які і називаються правовими сім’ями (типами).
Сім’я правових систем — це сукупність національних правових систем, об’єднаних спільними умовами історичного формування, структурою, джерелами, основною культурою, понятійним апаратом юридичної науки.
Правові сім’ї:
І. Романо-германська правова сім’я (континентальна або нормативно-актна):
- 
романська група правових систем (Італія, Франція, Іспанія);
 - 
германська група (Німеччина, Австрія);
 - 
скандинавська група (Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія);
 - 
латиноамериканська (Аргентина, Бразилія, Чилі, Парагвай, Уругвай);
 - 
слов’янська (Росія, Білорусія, Україна);
 - 
правова система Японії.
 
ІІ. Англо-американська правова сім’я (система загального права або судово-прецедентна):
- 
правова система Англії;
 - 
правова система США;
 - 
правова система країн Британської співдружності.
 
ІІІ. Сім’я ідеологічно-релігійних правових систем:
- 
мусульманське право (Саудівська Аравія, Іран, Лівія, Пакистан, Єгипет, Сирія, Мавританія);
 - 
канонічне право християнських церков (Ватикан — державоподібне утворення);
 - 
іудейське право (або єврейське право: Ізраїль);
 - 
індуське право (Індія, Бірма, Сінгапур, Малайзія).
 
ІV. Сім’я традиційно-общинних правових систем: звичаєве право народів Африки, Південно-східної Азії, Океанії.
V. Сім’я соціалістичних правових систем національні правові системи сучасних Китаю, Північної Кореї, Куби.
| 
			 Класифікатор  | 
		
			 Романо-германська  | 
		
			 Англо-американська  | 
		
			 Релігійно-традиційна  | 
	
| 
			 Основне джерело права  | 
		
			 НПА  | 
		
			 Судовий прецедент  | 
		
			 Релігійно-канонічний текст  | 
	
| 
			 Правотворчі органи  | 
		
			 ОДВ, крім судів  | 
		
			 Суди  | 
		
			 Священнослужителі, мудреці  | 
	
| 
			 Розуміння норми права  | 
		
			 Загальнообов’язкове правило поведінки  | 
		
			 засіб вирішення спору  | 
		
			 Відсутність розмежування правових та інших соціальних норм  | 
	
| 
			 Система права  | 
		
			 Поділ на галузі та інститути, кодифікованість, ієрархічність  | 
		
			 Принципова не кодифікованість, пріоритет думки судді над велінням закону  | 
		
			 Інтегрованість юридичних та неюридичних приписів  | 
	
| 
			 Історичне походження  | 
		
			 Рецепція римського права  | 
		
			 випливає з права, розробленого в Англії королівськими судовими інстанціями (1066)  | 
		
			 Надприроднє походження  | 
	
| 
			 
  | 
		
			 
  | 
		
			 
  | 
		
			 
  | 
	
