Суб’єктний інфінітивний комплекс (The Subjective Infinitive Complex)

Якщо речення We saw him run to the train (Ми бачили, як він біг до поїзда), до складу якого входить Complex Object, перетворити на пасивне – He was seen to run to the train (Бачили, як він біг до поїзда), то інфінітив to run виражатиме дію, яку виконує особа, позначена займенником he. Отже, he і to run утворють синтаксичний комплекс, який називається суб”єктним інфінітивним комплексом (subjective infinitive complex).

Subjective Infinitive Complex складається з двох частин. Перша частина комплексу – іменник у загальному відмінку або особовий займенник у назизивному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником.

Особливостю Subjective Infinitive Complex є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком речення ( в наведеному прикладі was seen).

Subjective Infinitive Complex вживається з певними групами дієслів.

1) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами to say говорити і to report повідомляти у пасивному стані:

He is said to write a new novel. – Кажуть, що він пише новий роман.

The delegation is reported to have arrived in London. – Повідомляють, що делегація прибула до Лондона.

2) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами (в пасивному стані), що означають думку (погляд), припущення, сподівання: to think думати; to know знати; to consider вважати; to believe вірити; to suppose припускати; to expect сподіватися та ін.: The meeting is expected to begin this morning. – Сподіваються, що збори почнуться сьогодні вранці.

I was supposed to meet him. – Передбачалося, що я зустріну його.

3) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприймання за допомогою органів чуттів – to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:

Birds were heard to sing in the garden. – Було чути, як співають пташки у саду.

4) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають наказ, прохання, дозвіл, примус: to order наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти; to make, to cause, to force примушувати:

They were ordered to leave the hall. – Їм наказали залишити зал.

He was made to put on his coat. – Його примусили надягнути пальто.

5) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами to seem, to appear здаватися; to happen, to chance траплятися; to turn out, to prove виявлятися:

She seemed to be thinking about this. – Здавалося, що вона думає про це.

6) Subjective Infinitive Complex вживається з словосполученнями to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:

We are not likely to meet often. – Навряд чи нам доведеться часто зустрічатися.

He is certain to be sleeping. – Він, напевно, зараз спить.

Речення з суб’єктним інфінітивним комплексом на українську мову перекладаються здебільшого складнопідрядними реченнями. Переклад слід починати з присудка, який в українській мові перетворюється на неозначено-особове або безособове речення.

His father is said to work at this plant. – Кажуть, що його батько працює на цьому заводі.

Речення з дієсловом-присудком, що означає наказ, прохання, дозвіл, примус а також з дієсловами to consider, to believe, to think перекладаються на українську мову простими неозначено-особовими або безособовими реченнями, а інколи й простими особовими реченнями:

The pupils were allowed to use dictionaries. – Учням дозволили (дозволялося) користуватися словниками.