Джерела забруднення.

Джерела забруднення дуже різноманітні: серед них не тільки промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту, а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів.

Серед інгредієнтів забруднення - тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Різні джерела викидів можуть бути однаковими за складом і характером забруднюючих речовин.

Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, і від нафтопереробної промисловості, і від газовидобувної промисловості.

Джерела забруднюючих речовин різноманітні (мал. 1), також багаточисельні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери.

При гірських розробках на поверхню землі витягаються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять.

Мал.1 - Основні забруднювачі довкілля

Основні забруднювачі повітря.

До основних антропогенних забруднювачів довкілля належать:

-речовини, що викидаються промисловими підприємствами;

-нафта та нафтопродукти;

-пестициди;

-мінеральні добрива;

-шуми від виробництв, транспорту;

-іонізуюче випромінювання;

-вібрації;

-світло-теплові впливи.

Найпоширенішими шкідливими газовими забруднювачами є:

-оксиди сульфуру (сірки) - SO, SO;

-сірководень (НS);

-сірковуглець (СS);

-оксиди нітрогену (азоту) - No;

-бензпірен;

-аміак;

-сполуки хлору; сполуки фтору;

-сірководень;

-вуглеводні;

-синтетичні поверхнево-активні речовини;

-канцерогени; важкі метали;

-оксиди карбону (вуглецю) - СО, СО.

Серед твердих часток промислових димів найпоширеніші:

-частки вугілля; зола; сульфати; сульфіди металів (заліза, свинцю, міді, цинку тощо);

-хлориди;

-сполуки кальцію;

-сполуки натрію;

-сполуки фосфору;

- пари основних кислот;

-феноли .

Розробка і затвердження гдв.

1.2 Гранично допустимий викид (далі - ГДВ) - науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би

нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів навколишнього природного середовища.

Примітка: До розробки єдиних нормативів екологічної безпеки, для встановлення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, використовуються гранично допустимі концентрації (далі - ГДК) і орієнтовно безпечні рівні діяння (далі ОБРД) забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених пунктів (ГДК, ОБРД).

1.3 Значення ГДВ розробляється у складі: проектів нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел для підприємств (далі - проект нормативів ГДВ), зведених проектів нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря по місту або населеному пункту.

1.4 Проект нормативів ГДВ розробляється всіма господарюючими суб'єктами, що здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

1.5 Встановлення ГДВ проводиться з застосуванням методів розрахунку забруднення атмосфери промисловими викидами, а також з урахуванням фізикогеографічних та кліматичних умов місцевості розташування промислових площадок і участків жилої забудови, що існує і проектується, санаторіїв, зон відпочинку міста, взаємного розташування промислових площадок і селітебних (жилих) територій, за існуючим станом, так і на перспективу, граничних нормативів утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів.

Граничні нормативи утворення - гранична кількість забруднюючих речовин, які утворюються при експлуатації окремих типів технологічного та іншого обладнання і відводяться у атмосферне повітря та встановлюються з врахуванням сучасних технічних можливостей, прогресивних маловідходних технологій, комплексного використання сировини, удосконаленого газоочисного обладнання та ін.

1.6 Величина ГДВ встановлюється в грамах за секунду (далі - г/с) для кожного джерела викиду і по кожній із забруднюючих речовин при умові повного навантаження технологічного і газоочисного обладнання. Значення ГДВ (г/с) відноситься до того ж часового усереднення (20 хвилин), що і максимально разові гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для людей.

1.7 Для оцінки темпів зниження викидів визначається масова величина викиду в тонах за рік (далі - т/рік) по кожному стаціонарному джерелу і кожній із забруднюючих речовин, а також в цілому по підприємству при повному навантаженні технологічного обладнання з урахуванням часової нерівномірності викидів, сировини і матеріалів, що використовуються, а також з врахуванням планового ремонту технологічного і газоочисного обладнання.

1.8 Для діючих підприємств, якщо в повітрі міст або населених пунктів концентрації забруднюючих атмосферу речовин перевищують гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, а значення ГДВ на даний час не можуть бути

досягнуті, то за узгодженням з органами Мінекобезпеки України та з органами Міністерства охорони здоров'я України передбачається поетапне, з вказівкою тривалості кожного етапу, зниження викидів забруднюючих речовин до значень ГДВ. На кожному етапі, до забезпечення значень ГДВ, встановлюються тимчасово погоджені величини викидів забруднюючих речовин в атмосферу (далі - ТПВ) і заходи по їх досягненню .