1. Дайте визначення термінам «Охорона праці», «Техніка безпеки»,«Виробнича санітарія», «Пожежна безпека».

Охрана труда – это система правовых, социально-экономических, организационно-технических, санитарно-гигиенических, лечебно-профилактических мероприятий и средств, направленных на сохранение жизни, здоровья и трудоспособности человека в процессе труда.

Техника безопасности (ТБ) – комплекс организационных и технических мероприятий и средств, предотвращающих несчастные случаи на производстве.(предотв. Воздействие на работающих опасных производственных факторов)

Производственная санитария (ПС) – система организационных мероприятий и технических средств, предотвращающих или уменьшающих воздействие на человека (работающего) вредных производственных факторов.

Пожежна безпека--Это состояние объекта, при котором исключается возможность возникновения пожара, а в случае его возникновения предотвращается воздействие на лючедй опасных факторов пожара и обеспечивается защита материальных ценностей (с определенной вероятностью)

2. Дайте визначення термінам небезпечний виробничий чинник, шкідливий виробничий чинник. Приведіть приклади.

Опасный производственный фактор(ОПФ) – это производственный фактор, воздействие которого на работающего в определенных условиях приводит к травме или к другому резкому ухудшения здоровья.( Движущиеся машины и механизмы, подвижные части производственного оборудования, передвигающиеся изделия, заготовки и материалы, разрушающиеся конструкции, обрушивающиеся горные породы. Повышенная или пониженная температура поверхностей оборудования, материалов. Повышенное значение напряжения в электрической цепи, замыкание которой может произойти через тело человека. Острые кромки, заусеницы и шероховатость на поверхностях заготовок, инструментов и оборудования.)

Вредный производственный фактор(ВПФ) – это производственный фактор, воздействие которого на работающего в определенных условиях приводит к заболеванию или снижению работоспособности.(Повышенный уровень инфракрасной радиации, Повышенный уровень ультрафиолетовой радиации, Повышенная яркость света, Недостаточная освещенность рабочей зоны, Повышенная или пониженная влажность воздуха)

3. Які фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні НШВЧ можуть бути присутніми на робочому місці користувача КІТ?

Робочі шуми

Монітор ПК є джерелом електростатичного поля та електромагнітних випромінювань всіх діапазонів

Нерухома напружена поза

Недосконалість способів створення зображення на екрані

Небезпека враження електричним током

Після тривалої роботи за комп’ютером людина стає сприймати його как рівного собі співбесідника

4. Основні травми і професійні захворювання користувачів КІТ.

Сидячее положение.

Казалось бы, за компьютером человек сидит в расслабленной позе, однако она является для организма вынужденной и неприятной: напряжены шея, мышцы головы, руки и плечи, отсюда излишняя нагрузка на позвоночник, остеохондроз, а так же боли в хребте и в плечевых суставах.

Воздействие на зрение.

Глаза регистрируют самую мелкую вибрацию текста или картинки, а тем более мерцание экрана. Перегрузка глаз приводит к потере остроты зрения. Монитор являетса источником электро статического поля и електромагнитных излучений всех диапазонов.

Перегрузка суставов кистей рук.

Нервные окончания подушечек пальцев как бы разбиваются от постоянных ударов по клавишам, возникают онемение, слабость, в подушечках бегают мурашки. Это может привести к повреждению суставного и связочного аппарата кисти, а в дальнейшем заболевания кисти могут стать хроническими. Интенсивная работа с клавиатурой вызывает болевые ощущения в локтевых суставах, предплечьях, запястьях, пальцах.

Робота копьютера сопровождаетса акустическим шумом, что негативно влияет на слуховой аппарат.

Симптомы синдрома компьютерного стресса (СКС).

Физические недомогания: сонливость, утомляемость, непроходящая усталость (даже после отдыха);головные боли после работы; головные боли в области глаз (глазные боли); головные боли в области надбровий (лба); головные боли в затылочной, боковых и теменной частях головы;головные боли в конце дня;боли в нижней части спины, в области бедер, в ногах;чувство покалывания, онемения, болей в руках, запястьях и кистях;напряженность мышц верхней части туловища (шея, спина, плечи, руки).

Заболевания глаз: частое моргание;болезненность, быстрая утомляемость, чувство острой боли, жжение, зуд, слезливость; ощущение натертости глаз.

Визуальные нарушения:

неясность зрения на дальнем расстоянии сразу после работы за компьютером ("пелена перед глазами"); возникновение двойного зрения; ухутшение способности сосридотачивания; раздраженность; потеря робочей точки на экране.

Причинами являютса: неверное положение тела, неправильная работа глаз; использование несоответствующей оптики; неправильная организация рабочего места; комплексное воздействие физических, умственный и визуальных нагрузок,; недостаточный уровень визуальной подготовки работающего.

5. На які групи підрозділяються види трудової діяльності користувачів КІТ? (за характером і складністю вирішуваних задач)

В залежності від характеру та складності вирішуваних задач види трудової діяльності користувачів КІТ підрозділяються на групи:

А – діяльність, що характеризується виконанням операцій одноманітних, легких у виконанні, які не вимагають великої розумової напруги.

Б – діяльність, яка пов’язана з виконанням логічних операцій, які постійно повторюються.

В – творчі види діяльності, що вимагають ухвалення рішень за відсутності відомого наперед алгоритму.

6. Які ви знаєте класи небезпечних і шкідливих умов праці?

шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

1-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

2-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;

3-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Праця користувачів комп'ютерних і інформаційних технологій має відноситися до 1-2 класу шкідливості. Якщо за результатами атестації виявлений 3-й і вищий клас шкідливості, варто негайно провести оптимізацію умов і характеру праці.

7. Що передбачає гігієнічна класифікація праці?

Гігієнічна класифікація передбачає віднесення умов праці до однієї з 4-х груп умов праці. Гігієнічна класифікація проводиться по фізичній тяжкості та напруженості умов праці. Під поняттям фізичної тяжкості мається на увазі кількість виконаної роботи, яку можна виміряти в кг/м затрат енергії. (Робоча поза, ступінь напруженості фізіологічних функцій, характер робочих рухів)

Під напруженістю праці розуміють наявність менопауз, співвідношення часу на операцію із швидкістю її виконання. Напруженість праці користувачів ПК – ступінь напруженості уваги, щільність потоку сигналів, емоційна напруга, стан аналізаторів, швидкість реакцій.

4 групи умов праці:

1. Оптимальні умови – умови при яких не тільки зберігається працездатність і здоров’я працюючих, а й створюються умови для постійного підвищення працездатності.

2. Допустимі умови – характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни стану організму відновлюються за час регламентованої перерви. Або до початку наступної зміни.

3. Небезпечні і шкідливі – характеризуються наявністю шкідливих чинників, які перевищують можливі нормативи і здатні викликати несприятливий вплив на організм.

4. Екстремальній умови – характеризуються таким рівнем виробничих чинників, які створюють високий ризик виникнення важких форм профзахворювань або травматизму.

Праця користувачів КІТ повинна відноситись до 1-го та 2-го класів умов праці.

8. Джерелом яких НШВЧ є комп'ютер і його елементи?

Небезпека ураження електричним струмом

Електромагнітне випромінювання в тому числі і рентгенівське (дисплей є джерелом рентгенівського, радіочастотного, ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювання, та випромінювання звукового діапазону)

Статична електрика

Іонізація повітря

Підвищений рівень шуму

9. Що припускає проведення атестації робочого місця?

Атестація робочого місця направлена на створення оптимальних умов праці робітника. Метою атестації є регулювання відносин між власником підприємства і працюючими в області реалізації їх прав на здоров’я і безпечні умови праці, пільгове та пенсійне забезпечення, пільги і компенсація за роботу в небезпечних умовах праці.

Атестація передбачає:

1. Виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих чинників та з’ясування причин їх виникнення

2. Дослідження санітарно-гігієнічних чинників тяжкості і напруженості трудового процесу

3. Комплексну оцінку чинників виробничого середовища, а також характеру праці на відповідність їх рівнів вимогам нормативних актів.

4. Відношення робочого місця до відповідної категорії умов праці

5. Встановлення або підтвердження права робітників на пільгове пенсійне забезпечення і відшкодування за роботу в шкідливих умовах

6. Розробку заходів для оптимізації характеру та умов праці

7. Встановлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технологій

10. Порядок проведення атестації робочого місця.

Загальний порядок атестації робочого місця:

1. Формується необхідна правова і інформаційна база і організується її вивчення

2. Виготовляються плани розміщення установок, устаткування і визначаються межі робочих місць

3. Вивчаються чинники виробничого приміщення і трудового процесу

4. На основі єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника встановлюються відповідність професії характеру фактично виконуваних робіт

5. Складається карта умов праці, на кожне робоче місце або на групу робочих місць

6. Проводиться гігієнічна оцінка умов праці

7. Проводиться оцінка технічного і організаційного рівня умов праці

8. Проводиться комплексна оцінка робочого місця з урахуванням всіх чинників, які впливають

9. Проводиться скорочення або реконструювання робочих місць

10. Уточнюються діючі, або вносяться пропозиції щодо пільг і компенсації залежно від умов праці

11. Хто входить до складу атестаційної комісії, періодичність проведення атестації.

До складу атестаційної комісії входять: фахівці, працівники відділу кадрів, праці і зарплатні, економічного відділу, представники організації, яка має ліцензію на проведення атестації, представники профспілки.

Періодичність проведення атестації встановлюється у колективному договорі підприємства. Атестація робочих місць повинна проводитися не рідше, ніж один раз на 5 років.

12. Правила розташування робочих місць з ПК в приміщенні.

Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчальних закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з природним освітленням та організованим обміном повітря. Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 кв. м, об'єм - не менше 20 куб. м. Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, ніж на екранах дисплеїв. Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи. Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.

13. До якого класу по ступеню небезпеки ураження електричним струмом повинне відноситися приміщення, в якому виконуються роботи з використанням ПК? Перерахуйте ознаки приміщень з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних по ступені ураження електричним струмом.

Приміщення, де виконуються роботи з використанням ПК, повинно відноситись до класу «без підвищеної небезпеки».

Виробничі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом відповідно до ПУЕ поділяють на три категорії.

1) приміщення без підвищеної небезпеки характеризується нормальною вологістю та відсутністю пилу, наявністю не струмопровідної підлоги. В них відсутні ознаки двох інших класів.

2) Приміщення з підвищеною небезпекою має одну з наступних ознак:

· Підвищена температура (температура повітря тривалий час перевищує 35⁰С або короткочасно перевищує 40⁰С незалежно від пори року і різноманітних теплових випромінювань)

· Підвищена (понад 75%) відносна вологість повітря

· Наявність струмопровідного пилу на обладнанні та провіднику

· Струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна тощо)

· Можливість одночасного доторкання людини до металоконструкції будівлі, яка не має сполучення з землею, та технологічного апарата або механізмів, з одного боку, і доме талевих корпусів електрообладнання - з іншого.

3) приміщення особливо небезпечні, які характеризуються наявністю однією з таких ознак:

· особлива сирість (відносна вологість повітря близько 100%, коли стеля, стіни, підлога та предмети в приміщенні вологі)

· хімічно активне середовище (приміщення, в яких постійно або тривало наявні пари або утворюються відкладення, що діють руйнівно на ізоляцію та струмопровідні частини електрообладнання)

· одночасна наявність двох або більше умов підвищеної небезпеки.

Внутрішні або зовнішні електроустановки, які експлуатуються на відкритому повітрі або під навісом, прирівнюються до електроустановок в особливо небезпечних приміщеннях.

Види робіт за ступенем електробезпечності поділяються за тими самими ознаками на роботу без підвищеної небезпеки, підвищеної небезпеки та особливо небезпечну.

14. Які вимоги по техніці безпеки до початку робіт з ПК Ви знаєте?

Приміщення де виконуються роботи повинно відноситися до класу без підвищеної небезпеки

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщенні, повинні бути надійно захищені від випадкового дотику.

Комп’ютери та периферійні пристрої за ступенем захисту повинні відноситися до класу зони по ПУЕ

Лінія електромережі для живлення комп’ютерів виконується як окрема 3-х провідна мережа шляхом прокладки фазного, 0-го робочого та 0-го захисного провідників.

Неприпустимим є підключення комп’ютерів до звичайної 2-х провідної мережі у тому числі із застосуванням перехідних пристроїв.

У приміщенні, де одночасно експлуатується більше, ніж 5 комп’ютерів, на видному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який повністю може відключити живлення, крім освітлення.

Електромережі для живлення ПК, які розташовані по периметру приміщення прокладаються по підлозі поряд зі стінами приміщення у металевих рукавах.

Електромережі для живлення ПК, які розташовані по центру приміщення, прокладають у каналах або під зйомкою підлогою у металевих трубах або гнутих металевих рукавах.

Забороняється відкрита прокладка кабелю під підлогою.

Необхідно забезпечити відведення від підлоги статичних зарядів.

Металеві труби і рукава повинні бути заземлені.

Нульовий захисний провідник використовується для занулення електроустаткування, використання для цього нульового робочого провідника забороняється.

Не допускається підключення на щиті до одного контактного зажиму 0-го робочого та 0-го захисного провідників.

Штепсельні з’єднання та розетки, крім контактів 0-го робочого та фазного провідників повинні мати контакти для підключення 0-го захисного провідника. Конструкція їх повинна бути така, щоб приєднання 0-го захисного провідника відбувалося раніше, ніж фазного та 0-го робочого, (відключення – навпаки).

Контроль ізоляції необхідно проводити із періодичністю раз на рік на ділянках «фаза-фаза», «фаза-0», «фаза-0-й захисний провідник». При цьому величина опору повинна бути не менше 500 Ком на фазу.

Неприпустимо:

1. Експлуатація кабелів та провідників з ушкодженою під час експлуатації ізоляцією

2. Застосування саморобних подовжувачів

3. Застосування для обігріву приміщення нестандартного устаткування

4. Використання ушкоджених розеток

5. Підвішувати освітлювальні прилади на струмоведучих проводах

6. Використання електроапаратури в умовах, що не відповідають рекомендаціям робітників.

15. Які види інструктажів з питань охорони праці проводяться на підприємствах галузі?

Инструктажи по безопасности труда

По характеру и времени проведения инструктажи подразделяются на:

• вводный;

• первичный на рабочем месте;

• повторный;

• внеплановый;

• целевой.

Вводный инструктаж:

Проводится со всеми вновь поступившими на работу независимо от образования, стажа работы (в том числе по данной специальности и должности), с временными работниками, командировочными, прибывшими на практику, учащимися учебных заведений перед началом лабораторных или практических занятий.

Первичный инструктаж проводится индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Возможен инструктаж с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места.

Все рабочие после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2-14 смен пройти стажировку. Потом рабочие допускаются к самостоятельной работе после проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы.

Повторный инструктаж:

Проходят все рабочие, за исключением указанных для первичного инструктажа на рабочем месте. Проводится один раз в полугодие. При работах с повышенной опасностью – один раз в 3 месяца. По согласованию с профкомом и местными органами госнадзора может быть установлен срок до 1 года.

Внеплановый инструктаж:

Проводится при:

а) введении в действие новых стандартов, правил, инструкций по охране труда, при изменении действующих;

b) при изменении технологического процесса, замене и модернизации оборудования, материалов и т.п., влияющих на безопасность труда;

с) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые привели или могут привести травме, аварии и т.п.;

d) по требованию органов надзора.

Внеплановый инструктаж проводится индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяются в каждом конкретном случае в зависимости от причин, вызвавших необходимость проведения инструктажа.

Целевой инструктаж:

Проводится при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности, при ликвидации аварий, стихийных бедствий и катастроф, при производстве работ, на которые оформляется допуск-наряд, разрешение, при организации массовых мероприятий с учащимися (походы, соревнования и т.п.).

16. Основні заходи захисту від ураження електричним струмом.

Забезпечення неприступності струмоведучих частин що знаходяться під напругою від випадкового дотику.

Електричне розділення мережі.

Використання подвійної ізоляції.

17. Що таке занулення, його область застосування і принцип дії.

Зануление - преднамеренное электрическое соединение с глухо заземленной нейтралью трансформатора в трехфазных сетях металлических нетоковедущих частей, которые могут оказаться под напряжением.

Область применения зануления:

электроустановки напряжением до 1 кВ в трехфазных сетях переменного тока с заземленной нейтралью (система TN – S; обычно это сети 220/127, 380/220, 660/380 В);

электроустановки напряжением до 1 кВ в однофазных сетях переменного тока с заземленным выводом;

электроустановки напряжением до 1 кВ в сетях постоянного тока с заземленной средней точкой источника.

Принцип действия зануления. При замыкании фазного провода на зануленный корпус электропотребителя образуется цепь тока однофазного короткого замыкания (то есть замыкания между фазным и нулевым защитным проводниками). Ток однофазного короткого замыкания вызывает срабатывание максимальной токовой защиты, в результате чего происходит отключение поврежденной электроустановки от питающей сети. Кроме того, до срабатывания максимальной токовой защиты происходит снижение напряжения поврежденного корпуса относительно земли, что связано с защитным действием повторного заземления нулевого защитного проводника и перераспределением напряжений в сети при протекании тока короткого замыкания.

Следовательно, зануление обеспечивает защиту от поражения электрическим током при замыкании на корпус за счет ограничения времени прохождения тока через тело человека и за счет снижения напряжения прикосновения.

18. Що таке захисне заземлення, його область застосування і принцип дії.

Защитное заземление – преднамеренное электрическое соединение с землей или ее эквивалентом нетоковедущих частей электроустановки, которые могут оказаться под напряжением вследствие замыкания на корпус и по другим причинам (индуктивное влияние соседних токоведущих частей, вынос потенциала, разряд молнии и т. п.). Эквивалентом земли может быть вода реки или моря, каменный уголь в карьерном залегании и т. п.

Принцип действия защитного заземления – снижение до безопасных значений напряжений прикосновения и шага, обусловленных замыканием на корпус и другими причинами. Это достигается путем уменьшения потенциала заземленного оборудования (уменьшением сопротивления заземлителя), а также путем выравнивания потенциалов основания, на котором стоит человек, и заземленного оборудования (подъемом потенциала основания, на котором стоит человек, до значения, близкого к значению потенциала заземленного оборудования).

Область применения защитного заземления:

электроустановки напряжением до 1 кВ в трехфазных трехпроводных сетях переменного тока с изолированной нейтралью (система IT);

электроустановки напряжением до 1 кВ в однофазных двухпроводных сетях переменного тока изолированных от земли;

электроустановки напряжением до 1 кВ в двухпроводных сетях постоянного тока с изолированной средней точкой обмоток источника тока (система IT);

электроустановки в сетях напряжением выше 1 кВ переменного и постоянного тока с любым режимом нейтрали или средней точки обмоток источников тока.

19. Перерахуйте основні причини нещасних випадків від дії електричного струму.

По причинам возникновения электротравмы распределяются, в основном, на четыре группы:

• непосредственное прикосновение к открытым токоведущим частям;

• прикосновение к металлическим частям электрооборудования, случайно оказавшимся под напряжением;

• прикосновение к неметаллическим предметам, оказавшимся под напряжением (к изоляции, стенам, полу и т.д.)

• поражение через дугу при операциях с отключающими устройствами.

Причиной несчастных случаев являются, главным образом, неудовлетворительная организация работ и нарушение правил и норм техники безопасности. Особенно отрицательно сказывается недооценка опасности напряжения 220 и 127 В. Разъяснение лицам неэлектропрофессий опасности, которую электрический ток представляет для человека, производится ещё далеко не всегда, а если производится, то весьма поверхностно. Чаще всего элетротравмы вызываются неудовлетворительной организацией рабочего места, недостаточным инструктированием рабочих.

20. Перерахуйте основні заходи захисту від ураження електричним струмом.

• Забезпечення неприступності струмопровідних частин які знаходяться під напругою до випадкового дотику.

• Електричне розділення мережі.

• Використання подвійної ізоляції.

• Використання захисного заземлення, занулення.

21. Сформулюйте чинник небезпеки, пов'язаний з дією електричного струму. Перерахуйте яку дію надає електричний струм на людину.

Дія електричного струму відноситься до небезпечних шкідливих чинників, так як ураження електричним струмом приводять до травм.

Факторы:

1. Род тока (постоянный или переменный, частота 50Гц наиболее опасна)

2. Величина силы тока и напряжения.

3. Время прохождения тока через организм человека.

4. Путь или петля прохождения тока.

5. Состояние организма человека.

6. Условия внешней среды.

Проходя через живой организм, электрический ток производит термическое, электролитическое и биологическое действие. Термическое действие проявляется в ожогах наружных и внутренних участков тела, нагреве до высокой температуры кровеносных сосудов и т.д. Электролитическое – в разложении крови и другой органической жидкости, вызывая значительные нарушения их физико-химического состава. Биологическое действие выражается в раздражении и возбуждении живых тканей организма, что сопровождается непроизвольным судорожным сокращением мышц, в том числе мышц сердца и лёгких. При этом могут возникнуть различные нарушения в организме, включая механическое повреждение тканей, а также нарушение или даже полное прекращение деятельности органов дыхания и кровообращения. Механическое действие – это расслоение, разрывы и другие повреждения тканей организма.

22. При протіканні електричного струму через тіло людини які можливі ураження? Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.

Различают три вида ожогов:

• токовый – возникает при прохождении тока непосредственно через тело человека в результате контакта человека с токоведущей частью (характерен в установках относительно невысокого напряжения – не выше 1-2 КВ).

• дуговой – обусловлен воздействием на тело человека электрической дуги, но без прохождения тока через тело человека (характерен в установках напряжением 220-6000В).

• смешанный – является результатом действия одновременно обоих указанных факторов.

Электрические метки (знаки) – представляют собой чётко очерченные пятна серого или бледно-жёлтого цвета на поверхности человека, подвергнувшегося действию тока. Часто знаки имеют круглую или овальную форму с углублением в центре. Бывают знаки в виде царапин, небольших ран, порезов или ушибов, бородавок, кровоизлияний в кожу, мозолей и мелкоточечной татуировки, могут напоминать фигуру молнии. Как правило, они безболезненны и лечение заканчивается благополучно. Знаки довольно часто (примерно у 20% пострадавших).

Металлизация кожи – проникновение в кожу мельчайших частичек расплавленного под действием электрической дуги металла. Поражённый участок тела имеет шероховатую, жёсткую поверхность. Иногда наблюдается покраснение кожи за счёт ожогов. Пострадавший ощущает на поражённом участке напряжение кожи от присутствия в ней инородного тела. Обычно с течением времени больная кожа сходит и поражённый участок приобретает нормальный вид. Лишь при поражении глаз лечение может оказаться длительным и сложным, а в некоторых случаях пострадавший может лишиться зрения. (Металлизация наблюдается примерно у каждого десятого пострадавшего).

Механические повреждения являются следствием непроизвольного сокращения мышц под действием тока. В результате могут произойти разрывы кожи, кровеносных сосудов и нервной ткани, а также вывихи суставов и даже перелом костей. Эти повреждения являются серьёзными травмами, требующими длительного лечения. (Возникают они не более чем у 3% пострадавших).

Электрический удар – это возбуждение живых тканей электрическим током, сопровождающиеся непроизвольным судорожным сокращением мышц.

Меры первой помощи будут зависеть от того состояния, в котором будет находиться пострадавший;

а) если пострадавший находится в сознании, но до этого был в состоянии обморока или длительное время находился под током, ему до прибытия врача необходимо обеспечить полный покой и в дальнейшем медицинское наблюдение в течение 2-3 часов;

б) если пострадавший находится в бессознательном состоянии, но с сохранившимся дыханием, его надо удобно уложить, обеспечить приток воздуха, удалить лишних людей, растегнуть одежду, дать понюхать нашатырный спирт, обрызгать водой лицо, растирать и согревать тело и одновременно вызвать врача.

Если пострадавший плохо дышит, редко, судорожно (как умирающий) ему необходимо делать искусственное дыхание и массаж сердца;

в) при отсутствии признаков жизни (отсутствие дыхания, сердцебиения и пульса) ему немедленно надо делать искусственное дыхание и вызвать врача. В этом случае дорога каждая секунда. Искусственное дыхание делается на месте происшествия не перенося пострадавшего.

Переносить рекомендуется в том случае, когда это небезопасно для пострадавшего и оказывающих помощь.

23. Які Ви знаєте категорії робіт за енерговитратами? До якої категорії відноситься робота користувача КІТ?

При учете интенсивности труда все виды работ, исходя из общих энергозатрат организма, делятся на три категории: легкие, средней тяжести и тяжелые.

Іа, Іб – легкі фізичні роботи, які виконуються переважно сидячи або стоячи, чи можуть бути пов’язані з ходьбою. напряжения (работа контролеров, в процессах точного приборостроения, конторские работы и др.).

Іа – до 120 Ккал/год, Іб – 121-150 Ккал/год

ІІа, ІІб – середньої тяжкості, до категорії ІІа відносяться роботи, пов’язані з постійною ходьбою, або ті, що виконують сидячи або стоячи, але не потребують перенесення вантажу.(151-200 Ккал/год). ІІб – роботи, які виконуються сидячи, стоячи, потребують постійної ходьби, перенесення вантажу до 10 кг. (201-250 Ккал/год)

ІІІ – важкі фізичні роботи, які пов’язані із систематичною фізичною напругою і постійним перенесенням вантажу більге 10 кг (більше 250 Ккал/год).

24. Яку з систем штучного освітлення не можна застосовувати в приміщеннях з ПК? Які норми по освітленню приміщення з ПК Ви знаєте?

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи.

• Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН.

• Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення.

• Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.

• Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість: екран – не вище 200 лк, клавіатура – не нижче 400 лк, стіл – не нижче 400 лк

• Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.

• Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла).

Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.

25. Вимоги до освітлення робочого місця при роботі з ПК. Штучне освітлення за устроєм і призначенню яке буває?

Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють там, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті). Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.

Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

26. Вимоги до рівня шуму, мікроклімату, ЕМІ, рентгенівського випромінювання при роботі з ПК.

27. Перерахуйте категорії робіт по енерговитратах. До якої категорії відноситься праця користувача КІТ?

При учете интенсивности труда все виды работ, исходя из общих энергозатрат организма, делятся на три категории: легкие, средней тяжести и тяжелые.

Іа, Іб – легкі фізичні роботи, які виконуються переважно сидячи або стоячи, чи можуть бути пов’язані з ходьбою. напряжения (работа контролеров, в процессах точного приборостроения, конторские работы и др.).

Іа – до 120 Ккал/год, Іб – 121-150 Ккал/год

ІІа, ІІб – середньої тяжкості, до категорії ІІа відносяться роботи, пов’язані з постійною ходьбою, або ті, що виконують сидячи або стоячи, але не потребують перенесення вантажу.(151-200 Ккал/год). ІІб – роботи, які виконуються сидячи, стоячи, потребують постійної ходьби, перенесення вантажу до 10 кг. (201-250 Ккал/год)

ІІІ – важкі фізичні роботи, які пов’язані із систематичною фізичною напругою і постійним перенесенням вантажу більге 10 кг (більше 250 Ккал/год).

28. Які види вентиляції Ви знаєте? Який з них застосовується в приладобудуванні?

Вентиляция – совокупность организационных мероприятий и технических устройств, необходимых для обеспечения заданного состояния воздушной среды в помещении.