
- •Наукові основи безпеки життєдіяльності
- •1.1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
- •1.2 Концепція допустимого ризику
- •1.3 Методика прогнозування можливості виникнення негативних чинників в індивідуальній діяльності.
- •Людина в системі «Людина – середовище»
- •Фізіологічні фактори забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •Методики формування й підтримання особистої психологічної стійкості людини в екстремальних умовах
- •Роль сприйняття в оцінці небезпек
- •4. Забезпечення безпечної життєдіяльності
- •4.1. Методи забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •4.2. Системи формування здоров’я.
- •4.3. Безпека харчування
- •4.4. Харчування в умовах радіаційного забруднення.
- •4.5. Безпека в умовах кримінальної злочинності
- •4.6. Стан та динаміка розвитку проявів тероризму. Стратегія захисту від тероризму.
- •4.7. Корпоративна безпека
- •4.8. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •4.9. Надання першої медичної допомоги під час аварій при роботі з електрообладнанням
- •4.10. Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги
- •4.11. Надання першої медичної допомоги в урятуванні життя і здоров'я
- •5. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •Система правового захисту та нагляду за дотримання правової безпеки
4.8. Невідкладна допомога при нещасних випадках
Перша медична допомога — комплекс нагальних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди та під час її доставки у медичний заклад.
Невідкладна медична допомога може бути різною; у залежності від того, хто її надає, розрізняють:
-
першу медичну некваліфіковану допомогу, яка здійснюється немедичним працівником, який часто не має необхідних засобів та медикаментів;
-
першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомогу, яка здійснюється медичним працівником, який пройшов спеціальну підготовку по наданню першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.);
-
першу лікарську медичну допомогу, яка здійснюється лікарем, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров та кровозамінники та інше).
Першу медичну допомогу потребують особи, з якими трапився нещасний випадок або в яких раптово виникло важке захворювання, що загрожує життю.
Перша медична (долікарська) допомога включає наступні три групи заходів:
-
Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення вагою) та видалення постраждалого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягання з води, з палаючого приміщення, приміщення, де накопичились отруйні гази, тощо).
-
Надання першої медичної допомоги постраждалому у залежності від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрути та ін.).
-
Організація негайної доставки (транспортування) хворого або постраждалого у лікувальний заклад.
Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва.
Перша долікарська допомога - це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами: правильність, доцільність, швидкість, продуманість, рішучість, спокій, дотримуючись, як правило, наступної послідовності:
-
усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води);
-
оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння;
-
виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
-
викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;
-
підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.
Наслідок пошкоджень, особливо важких та шкідливих, часто вирішується на протязі декількох хвилин після пригоди і залежить насамперед від своєчасності та якості першої допомоги, яку одержить потерпілий. Тому життєво важливо, щоб кожна людина, яка опинилася на місці нещастя або поблизу нього, володіла методами швидкої і ефективної першої допомоги. Характер першої допомоги потерпілому залежить від його стану, виду травм і причин, які привели до травми.