Критерії об’єктів Світової спадщини юнеско

Віднесення об’єкту до списку світової спадщини ЮНЕСКО передбачає наявність певних критеріїв. Для об’єктів культурної спадщини таких критеріїв шість. Для природних об’єктів – чотири.

Культурні критерії: (і) - об'єкт є шедевром людського творчого генія; (ii) - об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів; (iii) - об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує до цих пір або вже зникла; (iv) - об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, які ілюструють значущий період людської історії; (v) - об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає уразливою із-за сильного впливу необоротних змін; (vi) - об'єкт безпосередньо або матеріально пов'язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість.

Природні критерії: (vii) - об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості; (viii) - об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом геоморфологічних або фізіографічних особливостей; (ix) - об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, що відбуваються, в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних співтовариств; (x) - об'єкт включає найбільш важливе або значне природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової цінності з погляду науки і охорони.

До списку ЮНЕСКО від України внесено 6 об’єктів (див табл. 1).

Таблиця 1

Об’єкти світової спадщини юнеско в Україні

Назва	Місцеположення	Час створення	Час внесення до списку	№	Критерії
Софійський собор	Київ	11 століття	1990	527	i, ii, iii, iv
Києво-Печерська лавра	Київ	1051 рік	1990	527	i, ii, iii, iv
ансамбль історичного центру Львова	Львів	1256 рік	1998	865	ii, v
пункти геодезичної дуги Струве	Хмельницька і Одеська області	1816—1855 роки	2005	1187	ii, iii, vi
Одвічні букові ліси Карпат	Українські та Словацькі Карпати	—	2007	1133	ix
Резиденція Буковинських митрополитів	Чернівці	1875	2011	5159	ii, iii, iv

План туристичної характеристики

об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

1. Повна назва об’єкта.

2. Географічне розташування об’єкта.

3. Історія створення об’єкта.

4. Архітектурний стиль об’єкта.

5. Історичні події, пов’язані з об’єктом.

6. Легенди, пов’язані з об’єктом.

7. Сучасний стан об’єкта.

8. Рік, коли об’єкт увійшов до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

9. Тип об’єкта, критерії, за якими він був внесений до списку ЮНЕСКО та номер у списку.

Список використаних та рекомендованих джерел

до практичної роботи №2

География туризма: Учебник / Под ред. Е.И.Богданова. - СПб: Изд.дом. «Бизнес-Пресса», 2007. – 264 с.

Інтернет-джерела

http://www. uk.wikipedia.org. – Вікіпедія – вільна енциклопедія / Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО по країнам світу.

http://www. wapedia.mobi – Світова спадщини ЮНЕСКО.

http://www. whc.unesco.org – Офіційний сайт Світової спадщини ЮНЕСКО (англ.).

Практична робота № 3. Характеристика туристичної інфраструктури країни

Завдання практичної роботи:

1. За планом, який подано нижче, скласти характеристику туристичної інфраструктури країни (країна на вибір);

2. Вивчити поняття та терміни по темі практичної роботи №3 (туристична інфраструктура, галузевий склад туристичної інфраструктури, індустрія гостинності ).

Теоретичні відомості

Найголовнішим в ефективному розвитку національної туристичної індустрії є наявність туристичної інфраструктури. Туристична інфраструктура є базовою умовою розвитку туризму, вона сприяє освоєнню території та раціональному використанню ресурсів цим бізнесом, обслуговуючи туристів, створюючи необхідний та достатній рівень комфорту у місцях їх перебування, а також покращуючи умови життя місцевих жителів, надаючи, наприклад, робочі місця.

У світовій практиці поняття “індустрія туризму“ включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті задоволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфраструктурі займають підприємства готельного та ресторанного господарства тому, що сприяють задоволенню таких важливих потреб туристів як проживання та харчування.

Існує декілька визначень поняття «туристична інфраструктура», але всі вони практично повторюють один одного в головній частині, відрізняючись лише в додаткових деталях.

Туристична інфраструктура - сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів (закон України «Про туризм»);

До складу туристичної інфраструктури включають наступні групи галузей: транспорт, гостинність, громадське харчування, роздрібну торгівлю, комунальну службу, зв'язок, побутове обслуговування. Галузевий склад інфраструктури складний, частина галузей належить до сфери послуг, інші – до виробничої сфери, треті – до сфери обслуговування. Але з точки зору умов розвитку туризму найбільш суттєва їх загальна характеристика як складових частин інфраструктури. Найбільше значення мають три головних блоки: транспорт, сфера гостинності та громадське харчування.

Транспортна система включає декілька видів транспорту, але з точки зору туризму мають значення чотири види транспорту: авіаційний, автомобільний, залізничний та водний. Рівень розвитку кожного з них визначається густотою мережі трас, їх якістю, рівнем рухомого складу та особливостями організації перевезень.

Розвиток всієї індустрії туризму в любій країні, в першу чергу, залежить від рівня розвитку індустрії гостинності. При цьому кількість місць у готелях або любих інших видах засобів розміщення – головний показник, який використовується для оцінки ефективності роботи та реальної можливості прийому туристів в конкретному туристичному центрі або регіоні.

Індустрію гостинності в любій країні складають засоби колективного та індивідуального розміщення: готелі, мотелі, пансіони, гуртожитки, туристичні бази, садиби тощо.

Громадське харчування – другий за важливістю після сфери гостинності елемент туристичної поїздки. До підприємств громадського харчування належать ресторани, кафе, бістро тощо.