10.6. Контролінг

Важливе місце в бюджетуванні належить контролю. Ієрархічна система бюджетів підприємства дає змогу встановити ефективний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні умови для реалізації ефективної фінансової стратегії.

Схематично процес управління бюджетуванням представлено нарис. 10.5.

З бюджетом порівнюють досягнуті результати. У бюджеті за­кладено оцінку ефекту всіх змінних, які прогнозувалися в процесі і його розроблення.

До впровадження бюджетування поточні результати порівню­валися з результатами за минулий місяць чи аналогічний період попереднього року. Істотними недоліками такого способу була неможливість урахувати зміни в напрямках діяльності підприєм­ства та в планових програмах на поточний рік.

Бюджет — основа для внутріфірмового контролю: у міру реа­лізації закладених у бюджеті планів контролюються фактичні результати діяльності підприємства. Бюджетний контроль здійсню­ється простим порівнюванням фактичних показників з плановими. Це один з найпоширеніших способів перевірки виконання бюджетів підприємством.

Аналіз відхилень фактичних показників діяльності структурного підрозділу від бюджетних та з'ясування причин цих відхилень є постійним процесом. Ці відхилення можуть бути як пози­тивними, так і негативними. За позитивних відхилень фактичний дохід є більшим від запланованого, а фактичні витрати нижчі за бюджетні. За негативних відхилень навпаки: фактичний дохід менший, а фактичні витрати — більші.

Виявляння відхилень фактичних фінансових показників діяльності структурних підрозділів від планових (бюджетних) та їх аналіз здійснюються щомісяця. Така інформація є базою для розроблення заходів, спрямованих на зміну способу виконання бюджетів та перевірку обґрунтованості вихідних положень.

Особливому контролю підлягає рух грошових коштів. Контроль руху грошових коштів включає перевірку:

• правильності заповнення бюджетних форм;

• відповідності сум витрат затвердженим плановим лімітам;

• виконання бюджетного регламенту.

Перевірка правильності заповнення бюджетних форм фінан­совою службою здійснюється за додаткового залучення:

* аналітичних матеріалів зі складання бюджетів; « розшифровки окремих сум;

» інших матеріалів, пов'язаних із формуванням та виконанням бюджетів.

Відповідність сум витрат грошових коштів затвердженим пла­новим лімітам фінансова служба з'ясовує з метою підтвердження права на витрати в межах затверджених планових лімітів, але тільки за умови виконання дохідної частини бюджету. В іншому разі фінансова служба з рішення фінансового директора має пра­во зменшити підрозділові витратну частину бюджету.

Наднормативні витрати (із урахуванням їхньої доцільності і наявності вільних грошових коштів) здійснюються за рахунок прибутку і тільки з рішення фінансового директора в кожному конкретному випадку.

Фінансова служба здійснює також контроль і за плануванням руху грошових коштів за центрами фінансового обліку та за ви­конанням бюджетного регламенту. У разі незадовільного вико­нання бюджету фінансова служба має право застосувати санкції та вжити необхідних заходів, спрямованих на поліпшення діяль­ності відповідного підрозділу підприємства.

Аналіз відхилень фактичних результатів діяльності підрозділу і даних бюджету уможливлює:

• ідентифікацію проблемних областей, що потребують пер­шочергової уваги;

• пошуки нових можливостей, не передбачених у процесі розробки бюджету;

• міру реальності планового бюджету.

Реальність бюджету визначається величиною відхилень фак­тичних значень від запланованих. Що ближчі фактичні й бю­джетні значення показників, то вищою є реальність бюджету. Реальність бюджету можна оцінити з таких співвідношень: « обсяг продажу - фактична виручка > виручці за бюджетом;

* сума витрат - фактичні витрати < витратам за бюджетом;

* сума прибутку - фактичний прибуток > прибутку за бю­джетом.

Велика різниця між бюджетними і фактичними значеннями основних показників свідчитиме про недосконале планування та неефективне використання ресурсів.

Контрольна роль бюджетів зберігається і за умов перегляду й коригування. За невідповідності бюджету вимогам реальності він перестає бути інструментом управління і його необхідно скоригува-ти (змінити). Бюджет коригується, коли відбуваються суттєві зміни и послідовності виконання робіт, у витратах або в підприємства Уявляються нові конкуренти. Бюджети на рік уточнюються що­квартально. Що не стабільніші умови діяльності підрозділу підприємства, то частіше коригуються бюджети. Завданням контролю є зменшення витрат, що досягається поліпшенням методів і техноло­гій виробництва, підвищенням відповідальності працівників за якість товарів (послуг). Зміна всіх бюджетів відбувається, коли прогнозо­ваний обсяг продажу значною мірою відрізняється від фактичного.

У процесі контролю визначається, коли і за яких умов починається віддача від вкладених коштів, тобто проводяться розрахун­ки точки беззбитковості як елемента самоокупності. Продаж за межею точки беззбитковості є елементом самофінансування.

На базі оцінки бюджету, контролю за його виконанням, аналізу точки беззбитковості виявляється можливість удосконалення фінан­сової роботи підприємства, напрямки поліпшення його фінансово­го становища, бюджетування і фінансового планування в цілому.

Відхилення від гнучкого бюджету можуть спричинятися та­кож змінами ціни і продуктивності праці.

Для поглибленого аналізу причин, що обумовили несприятли­ві відхилення від статичного бюджету, використовують так зва­ний гнучкий бюджет.

Гнучкий бюджет — це бюджет, який складається не для конкретного рівня ділової активності, а для певного його діапазону. Гнучкий бюджет ураховує зміни витрат залежно від зміни рівня реалізації. Інакше кажучи, він є динамічною базою порів­няння результатів із запланованими показниками.

Аналіз фактичних відхилень від гнучкого бюджету можна де­талізувати за місцями виникнення витрат.

Фактичні витрати зіставляються з даними стандартів, розроб­лених підприємством, а саме:

• витрати матеріалів на одиницю продукції, кг;

• витрати матеріалів на одиницю продукції, тис. грн.;

» затрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, год.;

* затрати на оплату праці на одиницю продукції, тис. грн. / год. Аналіз відхилень фактичних витрат від бюджетних проводи­ться на різних рівнях. На нульовому рівні фактичні показники зіставляються із даними зведеного бюджету, виявляються сприятливі (С) і несприятливі (Н) щодо розвитку „бізнесу відхилення.

На першому рівні визначаються загальні причини відхилення! фактичного прибутку від запланованого у бюджеті (за рахунок] обсягу реалізації чи загальної суми витрат).

У гнучкому бюджеті відображаються доходи і витрати, скориговані на фактичний обсяг реалізації, а в статичному — доходи і витрати, обчислені на базі запланованого обсягу реалізації.

Різниця між гнучким і статичним бюджетами виникає за рахунок змін в обсягах реалізації і характеризує якість роботи менеджера відділу збуту. Зменшення прибутку за змін реалізації розраховується за формулою:

±ПО=(О_гб-О_ст6)хМД_п,

де ПО — відхилення прибутку залежно від обсягу реалізації;

О_Гб — кількість реалізованої продукції за гнучким бюджетом;

Ост.б — фактичний обсяг реалізації продукції за статичним бюджетом;

МД_П — запланована величина маржинального доходу на одиницю продукції.

На другому рівні аналізуються відхилення від гнучкого бю­джету за стандартною і фактичною ціною придбання ресурсів. Відхилення в ціні розраховується за формулою:

±цп_р =(фц_р-ц_р^т)хфов_р,

де + ЦПр — відхилення за ціною придбання ресурсів;

ФЦ_Р — фактична ціна ресурсів;

Цр— стандартна ціна придбання ресурсів;

ФОВр — фактичний обсяг використаних ресурсів.

На третьому рівні здійснюється аналіз і оцінка відхилення за продуктивністю:

±п = (фов_р-пов_р)*ц _р ^ст,

де + П — відхилення за продуктивністю;

ФОВр — фактичний обсяг використаних ресурсів; ПОВр — плановий обсяг використаних ресурсів; Цр^сТ — стандартна ціна придбання ресурсів.

Особлива увага на цьому рівні приділяється вартості матеріа­лів та їхній якості, тому що низька якість ресурсів потребуватиме згодом додаткових витрат на виправлення виробничого браку.

У процесі контролю фактичні показники порівнюються з по­казниками статичного і гнучкого бюджетів. Це дає можливість своєчасно прийняти рішення щодо поліпшення якості управління діяльністю підприємства.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення фінансового планування на підприємстві.

2. Розкрийте значення фінансового планування.

3. Охарактеризуйте методи фінансового планування на підприємстві.

4. Розкрийте зміст фінансової стратегії на підприємстві.

5. Поясніть значення оперативного і поточного фінансового плану­вання на підприємстві.

6. Назвіть види бюджетів, що включаються до оперативного фінансового плану.

7. Розкрийте зміст бюджетування на підприємстві.

8. Охарактеризуйте контролінг на підприємстві.

9. Дайте визначення операційного та фінансового бюджету підприємства.

10. Назвіть і охарактеризуйте складові фінансового бюджету підприємства.

11. Назвіть і охарактеризуйте складові операційного бюджету підприємства.

10. Назвіть і охарактеризуйте розділи фінансового плану.

10. Наведіть можливі типи класифікації бюджетів за основними класифікаційними ознаками.

11. Яким нормативним актом регулюється порядок складання поточ­ного фінансового плану?

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 10

Знайдіть правильну відповідь (одну чи кілька).

ТЕСТ 1. Результатом перспективного фінансового плануван­ня є розробка:

1. Поточного фінансового плану.

2. Оперативного бюджету.

3. Фінансового бюджету.

4. Прогноз звіту про прибутки та збитки.

5. Прогноз руху грошових коштів.

6. Прогноз балансу активів і пасивів підприємства.

ТЕСТ 2. Ефективність реалізації фінансової стратегії дося­гається:

1. Розробленням системи заходів, що забезпечують реалізацію фі­нансової стратегії.

1. Врахуванням факторів зовнішнього фінансового середовища.

2. Достовірною оцінкою розробленої фінансової стратегії.

3. Використанням фінансових можливостей.

2. Відповідністю розробленої стратегії загальній стратегії підприєм­ства — ступеню цілей, напрямів і етапів реалізації цих стратегій.

6. Узгодженістю фінансової стратегії підприємства з прогнозовани­ми змінами у зовнішньому підприємницькому середовищі

7. Реалізацією розробленої підприємством фінансової стратегії щодо формування власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів.

ТЕСТ 3. Фінансова стратегія підприємства забезпечує: 1. Визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами.

2. Фінансове забезпечення операційної, інвестиційної діяльності на перспективу.

3. Розробку способів виходу із кризового стану та методів управлін­ня за умов кризового стану підприємств.

4. Вивчення фінансових можливостей конкурентів, розробку та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості.

5. Формування та ефективне використання фінансових ресурсів.

6. Виявлення найефективніших напрямів інвестування капіталу.

7. Відповідність дій підприємства його фінансовому стану та матеріальним можливостям.

8. Визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний ви­бір напрямів фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

ТЕСТ 4. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах обмежується:

1. Відсутністю потреби у фінансовому плані підприємства.

2. Залученням фінансових ресурсів від зовнішніх інвесторів.

1. Відсутністю реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємств на принципах самоокупності та самофінансування.

3. Високим рівнем невизначеності на ринку, яка пов'язана з трива­лими глобальними змінами у всіх сферах суспільного життя (непередбачуваність їх ускладнює фінансове планування).

5. Відсутністю ефективної нормативно-правової бази у сфері фінан­сового планування на підприємстві.

6. Обмеженістю фінансових можливостей у більшості підприємств для залучення кваліфікованих спеціалістів.

ТЕСТ 5. Сутність нормативного методу фінансового плану­вання полягає в тому, що:

1. Не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.

2. Планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни у плановому періоді.

3. Розробляються варіанти планових розрахунків і вибирають за різними критеріями оптимальний.

4. На основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних , нормативів розраховується потреба підприємства у фінансових ресурсах і визначаються джерела цих ресурсів.

ТЕСТ 6. Фінансове планування включає такі етапи:

1. Аналіз фінансового стану підприємства.

2. Оцінка фінансової стійкості підприємства.

3. Розрахунок потреби в оборотних коштах.

4. Визначення потреби в капітальних інвестиціях.

5. Обґрунтування розподілу вкладень між капітальними і фінансо­вими інвестиціями.

6. Аналіз фінансової ситуації.

7. Розробка загальної фінансової стратегії підприємства.

8. Складання поточних фінансових планів.

9. Коригування, ув'язка і конкретизація фінансового плану.

10. Розробка оперативних фінансових планів.

11. Контролінг.

ТЕСТ 7. За класифікаційною ознакою виділяють бюджети:

1. Функціональний (операційний) бюджет.

2. Зведений (комплексний) бюджет.

3. Статичний (стабільний) бюджет.

4. Гнучкий бюджет.

5. Бюджет по операційній діяльності.

ТЕСТ 8. За класифікаційною ознакою -тури витрат виділяють бюджети:

1. Бюджет по інвестиційній діяльності.

2. Бюджет по фінансовій діяльності.

3. Бюджет капітальних інвестицій.

4. Функціональний (оперативний) бюджет.

5. Комплексний (зведений) бюджет.

ТЕСТ 9. За класифікаційною ознакою — методами розробки виділяють бюджети:

1. Поточний бюджет (бюджет поточних витрат).

2. Фінансовий бюджет.

3. Статичний (стабільний) бюджет.

4. Гнучкий бюджет.

ТЕСТ 10. Операційний бюджет включає:

1. Бюджет грошових коштів.

2. Бюджет капітальних інвестицій.

3. Бюджетний баланс.

4. Бюджетний звіт про прибутки і збитки.

5. Бюджет продаж.

ТЕСТ 11. Бюджет капітальних інвестицій відображає:

1. Планові грошові надходження і платежі.

2. Планові витрати, пов'язані зі збутом продукції і послуг.

1. Деталізований план поточних операційних витрат, відмінних від витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом і збутом.

4. Строки закупівлі і кількість сировини, матеріалів і напівфабрикатів, які необхідно придбати для виконання виробничих планів.

5. Планові витрати, вибір проектів та джерела фінансування.